Від натовпу до спільноти. Покликання мирян
«Церква – … надто важлива інституція, аби залишати її в руках виключно єпископів та священиків», – так сміливо висловився про роль мирян професор Леонід Рудницький, очільник асоціації католиків українців «Свята Софія» (США), активний учасник багатьох релігійних рухів. Інтерв’ю з професором Рудницьким Quo vadis, мирянине? розпочинає ряд матеріалів головної теми другого номеру цьогорічного «ПАТРІЯРХАТу».
Чому наші паломництва такі ж масові, як хабарництво, чому не ділимося Доброю Новиною, чи можемо уникнути духовного роздвоєння, про права і владу мирян роздумує «Мирянин ХХІ століття» Анатолій Бабинський, головний редактор журналу. «Трагедія культури споживання та крайнього егоїзму не тільки в тому, що все (включно з людьми) розглядається як засіб задоволення власних потреб, але й у тому, що вона (культура) не знає, що таке «ділитись». А «ділитись» добрим словом, матеріальними благами і головне – Доброю Новиною, Євангелієм – це одна з фундаментальних місій Церкви. І тут, як на мене, лежить ще один підводний камінь пасивності мирян».
У рамках своїх наукових зацікавлень та практичного душпастирського досвіду про значення і покликання мирян розповідають: доктор пасторального богослов’я о. Любомир Ржиський «Миряни в теорії і на практиці» та протоєрей Андрій Танасійчук, доктор канонічного права, «Реалізація мирянами їхнього покликання у світлі Східно-Католицького канонічного права».
У попередньому числі «Патріярхату» ми піднімали тему роковин звільнення Патріарха Йосифа із заслання, цього ж разу опосередковано продовжуємо її матеріалом о. Івана Говери «Літургія ув’язненої Церкви» про невідому широкому загалові брошуру видану Блаженнішим восени 1941-го року «Головні правила сучасного душпастирювання», яку автор аналізує вплітаючи у контекст підпільного існування УГКЦ та заходів, яких Йосиф Сліпий вжив для того, щоби «схвалити ті речі, які будь-яким чином зроблені в добрій вірі».
Отець-доктор Мирослав Татарин, професор Університету св. Єроніма (Ватерлоо, Канада) ділиться з Читачами власним досвідом розуміння того, чим є богослов’я, звідки маємо його черпати і до чого застосовувати, наскільки близьким воно має бути до сьогодення, адже богослов’я – це служіння… Розмова богословів з «трьох світів»: о. д-ра Мирослава Татарина, о. Олега Гірника та Анатолія Бабинського у матеріалі «Все богослов’я мусить бути в діалозі».
«Бадьорий духом. Спогад про о. Мирослава Ріпецького (1889–1974 рр.)». Капелан УГА, дослідник, публіцист, вірний душпастир і непохитний оборонець національно-релігійної ідентичності українців, котрі внаслідок акції «Вісла» опинилися у комуністичній Польщі без власного церковного проводу та храмів, ретельний «інформатор» єрархії УГКЦ та Римської Курії про переслідування греко-католиків у Польщі та СРСР. 29 квітня минає 39 років від дня смерті о. Мирослава. Без сумніву, він заслуговує вшанування його світлої пам’яті Вашою молитвою та нашою публікацією на шпальтах часопису матеріалу приятеля о. Ріпецького священика Богдана Крика.
«Стовп святої єдності». Історик Віктор Заславський зачином життєпису Іпатія (Адама) Потія впроваджує у новий виток рубрики Наша історія – нариси про одного з найвизначніших ієрархів в історії «ранньої» УГКЦ.
«Крижевацька єпархія – історія та сучасність». Особливістю цієї церковної одиниці є те, що до унії (1611 рік) вона приступила маючи у підпорядкуванні ускоків, вихідців сербського етносу, а в 30-х роках ХХ століття українці становили три чверті її вірних. Сьогодні Крижевацька єпархія об’єднує громади Хорватії, Боснії, Герцеговини та Словенії. Деталі – у статті Анатолія Бабинського.
Слава Прикарпаття як центру держави вже давно «переселилась» у музеї Галича й Франківська, але слава церковного митрополичого осередку знову зайняла тут свою катедру. Коротко про стрімкі перепади церковно-історичних подій у матеріалі «Галич. Станіславів. Івано-Франківськ. Від митрополії до митрополії».
Для передплати журналу звертаєтеся за адресою:
ПАТРІЯРХАТ
пл. Святого Юра, 5
м. Львів, 79000
тел. (032) 247-40-56
е-mail: [email protected]
або передплачуйте «ПАТРІЯРХАТ» через Укрпошту. Передплатний індекс: 90827
