Відомого вченого звинуватили у крадіжці та продажу стародавнього євангельського тексту
Вважають, що Оббінк у 2010-2013 рр. продав його разом з іншими 32 артефактами загалом за 7 млн доларів фірмі «Hobby Lobby», після чого вони мали потрапити до відкритого чотири роки тому Музею Біблії у Вашингтоні.
Про це повідомила 24 вересня 2021 р. «New York Times» (NYT). Назва колекції походить від стародавньої назви (Oxyrhynchus) сучасного міста аль-Бахнаса, розташованого за 160 км на південний захід від Каїра, де наприкінці ХІХ ст. було виявлено найбільшу групу рукописів птолемейського і римського періодів. Серед них були й тексти Нового Завіту: фрагменти Євангелія від Йоана ІІІ ст. (сьогодні вони перебувають у Британському музеї) і листи св. Йоана (нині зберігаються в університетській бібліотеці Каїра).
До Оксфорда, як виявилося, також потрапив унікальний фрагмент Євангелія від св. Марка.
Професор Оббінк спочатку заперечував, що він украв щось із колекції, яка зберігалася в університетській бібліотеці Саклер (Oxford`s Sackler Library). 2019 року в інтерв’ю для газети «The Waco Tribune-Herald» він сказав: «Я розумію, що є документи, які можуть бути використані проти мене, але вважаю, що вони сфабриковані, щоб зіпсувати мою репутацію і кар’єру». Але на яв вийшов контракт 2013 р., який Оббінк уклав із фірмою «Hobby Lobby», хоча цей документ мав зберігатися в таємниці.
Першим про крадіжку розповів Скотт Керролл, також експерт із папірусів. Під час однієї з лекцій він сказав, що бачив в оксфордському Christ Church College «фрагменти папірусу з Євангелія св. Марка, датованого 70-120 рр., які потім хтось купив, але не скажу хто».
Коли в інтернеті з’явилося відео із записом цієї лекції, представники британського Дослідницького товариства почали підозрювати, що викрадено екземпляр із їхньої колекції. 2016 р. вони вирішили не поновлювати угоду про співпрацю з Оббінком через його «ймовірну причетність до злочину».
Пізніше професор Брент Нонгбрі, викладач Норвезької школи теології й кількох інших навчальних закладів та автор багатьох праць про початки християнства, опублікував копії тексту згаданої угоди про продаж стародавніх текстів до Америки, яку він «отримав від одного дослідника, пов’язаного з Музеєм Біблії у Вашингтоні».
Це призвело до подальшого усунення Дірка Оббінка від роботи з папірусами. На процесі, який зараз триває, він зізнався, що «помилково» продав тексти з оксфордської бібліотеки, які йому не належали, і обіцяв повернути 760 тис. доларів, які вже отримав за них. Наразі повернув лише 10 тис. доларів. Як зазначає «New York Times», важливу роль тут відіграють також іще два питання: історична вага документа — Євангелія від св. Марка — та система охорони документів такого роду в бібліотеці Оксфордського університету.
Фрагмент Євангелія св. Марка, звісно, привертає увагу багатьох науковців, які вважають, що воно могло бути написане навіть у 70 р., тобто в період, який зазвичай пов’язують із його створенням. Наприклад, професор Деніел Воллес із Богословської семінарії в Далласі вважає, що цей текст св. Марка може бути «одним із найстаріших у світі». Нью-Йоркська газета також звертає увагу на недостатню безпеку зберігання таких цінних пам’яток в Оксфорді.
«В американських університетах, таких як Єльський чи Принстонський, більшість документів відскановані й кожен може переглянути їх в інтернеті. Натомість самі документи зберігаються в місцях із хорошою охороною, і взяти їх звідти можна тільки згідно з визначеною процедурою.
Практика ж британського Дослідницького товариства (Exploration Society) — інша. Їхні папіруси все ще фотографують, причому лише ті, які стали предметом наукових публікацій. Іноді науковці самі приносили ці предмети в свої в кабінети», — написала NYT. Такий брак контролю щодо важливих стародавніх текстів міг заохотити і Дірка Оббінка до їхньої крадіжки.
