Владики Постійного Синоду УГКЦ обговорили душпастирську ситуацію в Україні
Про це повідомляє пресслужба секретаріату Синоду єпископів УГКЦ.
«Потрібно створювати атмосферу взаємної довіри у стосунках всередині наших громад і між членами Церкви на різних рівнях: єпископи — священики, священики — миряни, священики між собою тощо», — зазначив владика Теодор. За його словами, духовенство повинне забезпечити вірним постійне якісне формування у вірі.
Про стан духовенства в період війни доповідав владика Володимир Ковбич, архиєпископ і митрополит Куритибський. Йшлося про душпастирство для українців у Бразилії.
Владика Богдан Данило, очільник Патріаршої комісії у справах духовенства, представив доповідь про стан духовенства в період російської війни в Україні. Зокрема, доповідач звернув увагу на ментальне здоров’я семінаристів, священиків і богопосвячених осіб та вказав на важливість Церкви зосередитися на цій темі. Задля цього професійні соціологи попередньо провели анонімне соціологічне опитування серед духовенства про їхніх стан і потреби. Як приклад успішних ініціатив у цій ділянці архиєрей розповів про досвід Модулів психо-духовної інтеграції та зросту семінаристів, які були проведені у Львівській духовній семінарії Святого Духа, упродовж 27–30 квітня 2023 року. Протягом цього періоду семінаристів ознайомили із психологічною сферою людини та її впливу на життя.
Йшлоя про:
- душпастирство покликання в УГКЦ;
- супровід у стійкості: як допомогти пережити травми війни семінаристам;
- формаційна структура семінарій УГКЦ у світі;
- напрямні священничого супроводу та постійна формація духовенства в УГКЦ;
- програма духовного супроводу і ментального здоров’я священиків УГКЦ в Україні.
У середу, 22 травня, четверте робоче засідання розпочалося з доповіді владики Кеннета Новаківського. Єпископ розповів про діяльність Душпастирської ради УГКЦ. Зокрема, доповідач повідомив, що стараннями команди Душпастирської ради було проведено вишкіл для представників архиєпархій щодо створення Душпастирських планів на основі матеріалів Живої парафії (Посібники «Управління дарами», «Парафіяльне планування») та Душпастирського плану 2030.
Також владика Кеннет розповів про проведені по регіонах зустрічі, які дали змогу виокремити специфіку кожного регіону та його унікальні виклики. Йдеться про зустрічі в Україні, у Вроцлаві для представників церковних структур у Західній та Центральній Європі, у Куритибі — для представників церковних структур у Південній Америці й Австралії та у Вашингтоні — для Північної Америки.
Звіт про діяльність Патріаршої фундації «Мудра справа» владикам Постійного Синоду УГКЦ, які водночас здійснюють обов’язки Наглядової ради фундації, представив директор о. Любомир Яворський.
Він наголосив: «Із перших днів повномасштабного вторгнення та перших днів існування Патріаршої фундації, які за Божим Провидінням співпали в часі, ми розпочали негайне реагування на виклики, породжені російською війною. Ми розпочали евакуйовувати людей, забезпечувати їх тимчасовим житлом, гарячими обідами, продуктовими наборами, гігієною та санітарією, медикаментами, та навіть модульним житлом. Відтак для нас було важливим надати людям подальші піклування і турботу, тож ми розпочали духовно-реабілітаційні мандрівки для внутрішньо переміщених осіб, реабілітаційний літній дитячий табір для дітей із прифронтових територій та у відповідь на руйнування критичної інфраструктури забезпечили постання пунктів незламності „Добрий самарянин“. І тепер ми підійшли до етапу запровадження трансформаційних програм задля теперішнього і майбутнього відновлення у світлі спадщини праведного митрополита Андрея Шептицького: Центри зцілення ран, психологічна реабілітація для дітей та дорослих, навчальна програма „Дія в НаДії“. Це ті проекти, заради яких початково створювалася Патріарша фундація „Мудра справа“ і які покликані запроваджувати позитивні зміни в наших громадах зокрема та країні загалом».
Засідання Постійного Синоду триватиме ще два дні.
