Впала дзвіниця старовинної дерев’яної церкви XVIII ст. Миколи Чудотворця на Сумщині
Дослідники зазначають, що ще 25 грудня 2021 року дзвіниця була на місці, хоча й мала значний нахил на південний-схід. З того часу стан пам'ятки значно погіршився. При падінні, дзвіниця пробила стелю бабинця та західного притвору. Збільшився нахил центрального зрубу. Навіть, встановлені у 2021 році підпорки, вже не можуть втримати його, й поступово відхиляються від центральної осі. Зі стелі впали 2 балки. Стіни просідають. Деревина брусів трухлявіє.
Територія навколо церкви заросла бур'яном та парослю, яка вже вища людського зросту. Щоб підступитися до церкви, довелося прорубати шлях крізь хащі. І це при тому, що дерев'яна церква Миколи Чудотворця є найстарішою точно датованою дерев'яною церквою Слобожанщини. Розмови про її відновлення велися з 1990-х років, проте, жодних результатів не мали.
З історичної довідки: дерев’яна церква Миколи Чудотворця в селі Боброве - найстаріша точно датована дерев'яна церква Слобожанщини. За однією з версій, церква в селі існувала ще в 1700 році. Проте, в 1730 році вона була перебудована у стилі провінційного російського класицизму. Збудована вона була на території родового маєтку Бухаріних-Аннєнкових, які протягом понад століття володіли селом.
Перебудови і розширення церкви Миколи Чудотворця продовжилися й згодом. Замовником нової реконструкції став генерал-лейтенант Бухарін. Найвірогідніше, що це був або батько, або дід сенатора Івана Яковича Бухаріна, який й викупив в той час Боброве. Перебудова завершилася у 1780 році.
В 1831-го році церква була розширена коштом місцевої поміщиці Віри Анненкової (1813-1902) – дочки Івана Яковича Бухаріна (1772-1858) та Єлизавети Федорівни Полторацької (1789-1828), що походила з відомого дворянського роду Полторацьких.
Вже наступного - 1832 року Віра Анненкова обвінчалася там з кавалерійським офіцером Миколою Анненковим (1799-1865), в майбутньому Київським, Подільським та Волинським генерал-губернатором.
Діючою церква лишалася аж до кінця 1920-х років. В 1930 році її було остаточно зачинене, а приміщення пристосоване під зерносховище, склад, а потім – сінник колгоспу та похідних із нього господарств. В якості підсобного приміщення церкву використовували аж до 1990 року.
Старожили також розповідають, що в 1950-х роках в храмі, нібито, були виявлені скрині з цінностями, заховані Аннєнковими, і знайшов їх нащадок цього роду. Біля храму й досі збереглися стародавні надгробки, що належать членам родини Бухаріних-Аннєнкових.
Дослідники стверджують, що церква Миколи Чудотворця у селі Боброве "доживає свої останні місяці, навіть не роки".