«Врятувати Різдво» в Данії: місія неможлива?
Королівство Данія – одна з найстарших монархій, що збереглися. Послідовно впроваджувана соціальна та економічна політика й відсутність корупції зробили Данію однією з кращих країн у світі. Опитування показують, що датчани вважають себе щасливими людьми.
Останні кілька днів усю Данію охопив скандал, що вибухнув через рішення житлової комуни маленького містечка Кокедал (Kokkedal). Городяни дізнались, що цього року в них не буде різдвяної ялини – традиційного символу зимових свят. Члени правління більшістю голосів «зарубали» питання ялинки. Масштаб проблеми швидко виріс з місцевого до державного рівня, від християн почали лунати звинувачення у расизмі, що підживлює побоювання про можливе ісламське поглинання етнічних датчан.
Збільшення мусульманської присутності в країнах Європи й США відображається й на зміні місцевих традицій. Здавалось би, Різдво – невіднятне свято для країни, де більш ніж 80% населення становлять християни, проте знайшлись люди, готові з цим посперечатись. Поряд з цим, в місцях, де мешканців, які сповідують іслам, вже є більшість, мусульманські свята стають подеколи підставою для оголошення вихідного дня для школярів й працівників.
Датська історія розпочалась з того, що члени місцевого самоврядування Кокедала проголосували більшістю голосів проти встановлення цьогоріч міської різдвяної ялини. Вони мотивують своє рішення тим, що дерево коштувало би бюджету Кокедала 6–9 тис.крон (близько 9 тис.грн). Причиною обурення громадськості стало те, що це ж правління житлової комуни (5 з 9 членів якого – мусульмани) не постидалося незадовго до цього витратити близько 60 тис. крон на міські заходи з нагоди закінчення мусульманського свята.
Член правління, мусульманин Ісмаїл Местасі, також наголошує на рішенні житлової комуни, яке, на його погляд, є демократичним. Він проти. Справа не в грошах, просто він не буде відзначати Різдво: «Я мусульманин і я ніколи не святкував Різдво. Знаю, що там буде музика, і не збираюсь йти та з глінтвейном танцювати навколо ялини».
Нагадаємо, що в старих державах-членах ЄС з розвиненою демократією (Данія є членом співдружності вже з 1973 року), виконуючи приписи із захисту прав людини, піклуються про те, аби не утискати економічні, політичні й соціальні права навість нелегальних мігрантів. Крім того, саме поняття «громадянин», «громадянство» й права, яких людина набуває внаслідок цього, також зазнали трансформації через відкритість кордонів у Європейському Союзі, зростання мобільності населення й процесів глобалізації. Тому часто буває так, що до місцевих органів самоврядування можуть обиратись й не-громадани країни. Умовою може бути, наприклад, проживання на території певного міста чи поселення протягом кількох років. Це, безумовно, відкриває можливості мігрантам брати участь в суспільному й політичному житті – хай і не національному рівні, а на місцевому. Проте й створює конфлікті ситуації подібно до того, як це сталося в Кокедалі. Адже мігранти з мусульманським бекграундом можуть докорінно змінити усталений спосіб життя Датського Королівства.
Міністр культури Уфе Ельбек не бачить приводу для хвилювання: «Я просто хочу сказати, що традиції є предметом обміркувань й обговорення на всіх рівнях датського суспільства. Традиції розвиваються, й місцевий уряд прийняв цілком демократичне й законне рішення, на що вони воліють витратити свої гроші. Ви ж не маєте підтримувати заходи, яких не хочете...»
Однак 29-річна Карін Ліігард Хансен, яка з вересня є членом житлової комуни, вказує на недоліки подібної оманливої ілюзії демократії. «Більшість жителів підтримують різдвяні святкування – 99%, напевно, однак більшість в житловій комуні проголосували проти», – коментує Хансен ситуацію, що склалась.
Вже згадуваний член комуни Ісмаїл Местасі наводить іншу причину відмови від придбання містом різдвяної ялини: «Ніхто не схотів взяти на себе відповідальність за організацію цього. Було голосування, й воно скінчилось як скінчилось. Я не святкую Різдво, та мене попрохали дістати ялину. І я не схотів цього робити». Але Карін Хансен заперечує це. Вона стверджує, що запропонувала взяти відповідальність на себе, проте цього навіть не внесли в протокол засідання.
Багато жителів міста були настільки вражені рішенням житлової комуни, що захотіли «врятувати Різдво» за власний рахунок. Політики й громадяни запропонували сплатити повністю чи частково різдвяне святкування. Однак не дивлячись на їх пропоцицію, ситуація, що склалась, виглядає занадто драматичною й набагато глибшою, щоб вирішитись швидко. Хоча релігія в Данії як у світській державі відіграє скорше роль тла, все ж за нею залишається великий конфліктний потенціал (пригадаємо хоча б скандал, що вибухнув в 2005–2006 рр. внаслідок публікації однією з газет карикатур на пророка Мухаммеда).
Майже одразу новина про «зарубану» різвяну ялину була підхоплена датськими ЗМІ, почали лунати коментарі, в тому числі й від деяких політиків, що подібне рішення комуни демонструє нетолерантність по відношенню до датських звичаїв з боку мусульманської меншості. «Викликає глибоке занепокоєння, що наші зусилля з інтеграції зазнали настільки жахливої невдачі, й традиції Данії відкинуті й замінені ісламськими – мусульманської більшості в даному містечку», – сказав консерватор Том Бенке для DR News. – «Це приклад відсутності поваги до датських традицій та культури. Ми не хочемо такої Данії, в якій датські традиції зникнуть у випадку, якщо мусульмани стануть більшістю населення».
Таке помилкове розуміння мусульманами демократії вже було продемонстроване під час «арабської весни»: якщо більшістю є мусульмани, меншини буде утиснуті або вигнані. Ставлення до культурного релятивізму європейців з боку мусульман може бути охарактеризоване приблизно так: «Завдяки вашим демократичним законам ми будемо пригнічувати вас, завдяки вашим релігійним законам ми будемо домінувати над вами». Кокедальська історія стала черговим болючим уроком для Європи, яка вже кілька років мучиться побоюваннями швидкої й невідворотньої ісламізації внаслідок непродуманої й неконтрольованої міграції, в т.ч. й з мусульманських країн, та провалу зусиль з успішної інтеграції мігрантів. Нагадаємо, що про крах політики мультикультуралізму на вищому політичному рівні заявили лідери провідних країн ЄС: Ангела Меркель, Ніколя Саркозі, Хосе Марія Аснар, Девід Камерон. Віце-прем’єр Нідерландів Максим Верхаген сказав: «Голандці більше не відчувають себе вдома у власній країні, на відміну від мігрантів».
Ситуація в Кокедалі обтяжилась минулими вихідними, коли фургон телеканалу TV2 News було атаковано 25-ма невідомими в масках. Два журналісти приїхали до того житлового комплексу зробити репортаж про збір підпісів під петицією тих, хто втратив довіру до комітету житлової комуни. Як тільки журналісти прибули на місце й вийшли з фургону, невідомі почали швидко кидати в автомобіль цеглинами й бруківкою. При цьому злодії вигукували образи на кшталт: «Неонацисти!» й наказували журналістам забиратись геть.
Голова TV2 News засудив напад на журналістів. «Це абсолютно обурливо, що подібні речі трапляються, але я радий, що пошкоджене лише устаткування, а не персонал», – сказав Якоб Ніброе. – «Проте засмучує, що ми не можем вільно знімати новини усюди в Данії».
Ситуація з ялиною загроджує перерости в Данії з населенням близько 5,6 млн осіб в міжетнічний та міжрелігійний конфлікт мусульман (частина яких – мігранти) й етнічних датчан, протестантів (державна релігія Данії – лютеранство). Директор Центру релігійних досліджень факультету теології Копенгагенського університету Ганс Раун Іверсен характеризує сучасний стан християнства й інших релігій в Данії таким чином. Державною є Церква Данії. Конституція від 1849 року гарантує громадянам повну релігійну свободу. Не дивлячись на те, що членство в Церкві Данії – це вільний вибір, в ній перебуває близько 80% датчан. Наступною значною релігійною групою є мігранти-мусульмани (4%). Міграція також сприяла значному зростанню християнських груп поза Церквою Данії (близько 3%). Велику групу складають люди з іншими релігійними переконаннями й переважно агностики (13%).
Поліція заявила, що зараз вони розслідують звинувачення в расизмі, яке було висунуте проти правління житлової комуни. «Необхідно з’ясувати, в якій мірі рішення муульман-членів комуни проголосувати «так» за 60 тис.крон на ісламське свято й «ні» за 8 тис.крон на різдвяну ялину, є порушенням законів про дискримінацію проти християн та їхніх традицій», – повідомив представник поліції Карстен Егтвед.
Підготувала: Ольга РИБАЧУК
