Вселенський патріарх: ми покликані всім серцем палко молитися про збереження миру в Україні
ЗАКЛИК ДО МИРУ В УКРАЇНІ!
Високоповажні Генеральні консули, Улюблені діти у Господі!
Цієї неділі, присвяченій притчі про митаря та фарисея, що знаменує вступ у період покаяння, посту та аскетичної боротьби як підготовки до Святого та Великого Великодня, ми покликані всім серцем палко молитися про збереження миру в Україні.
Справді, можливість нової війни в Європі внаслідок ескалації агресивної риторики та мілітаризації кордонів між Росією та Україною має бути беззастережно відкинуто. Ми закликаємо до міцного миру, стабільності та справедливості в регіоні. Мир – це питання вибору, і його мають розділяти всі сили, залучені до цього надзвичайно складного та чутливого геополітичного контексту. Обов’язок кожного з нас – молитися за мирне вирішення конфліктних ситуацій та активно сприяти цьому, а також у безумовній повазі та захисту прав та гідності людини. Людські конфлікти цілком можуть бути неминучі в цьому занепалому і розбитому світі; але війні та насильству, безумовно, слід протистояти всіма силами нашого серця.
Стародавні греки говорили про “мир” (“εἰρήνη”) як про стан “надзвичайно багатий і безмірно плідний” (“βαθύπλουτος καὶ βαθύκαρπος”). Вони любили мир як богиню, яку зображали із сином Плутосом (“Багатство”) на грудях. Ближче до нашого часу Бенджамін Франклін нагадав нам, що “ніколи не було ні доброї війни, ні поганого миру”. Війна може здатися солодкою лише тим, хто її не відчув (“γλυκὺ δὲ πόλεμος ἀπείροισιν”). Справді, якщо ми дозволимо нашим серцям і умам вільно висловлювати свої думки, без страху і пристрасті, вони, звичайно, не говоритимуть на користь війни, але однозначно хвалитимуть мир.
Ми твердо переконані, що не існує рішення, здатного зберегти та гарантувати мир поза шляхом діалогу, який скасовує умови, що ведуть до насильства та війни. Мир народжується із взаємної поваги та співпраці. В умовах дедалі більшої невизначеності стосовно людських справ слово Церкви має бути ясним посланням примирення і миру, любові та справедливості, братерства та солідарності.
Ми закликаємо всі залучені сторони йти цим шляхом діалогу та поваги міжнародного права, щоб покласти край конфлікту і дозволити всім українцям жити в гармонії. Зброя не є розв’язанням проблеми. Навпаки, воно може обіцяти лише війну та насильство, горе та смерть. Як недавно сказав наш улюблений брат Франциск, Папа Римський: “Давайте не забуватимемо: війна — це божевілля”.
Усі служителі церкви, всі представники релігійних традицій, всі, хто займає авторитетне становище, всі люди доброї волі, кожен з нас повинні закликати до мирного вирішення цієї небезпечної ескалації слів і засобів, яка важким і зловісним тягарем лягає на голову українського народу. Мовчання та байдужість – це не вихід. Мир неможливий без постійної пильності. Тому всі ми “приречені” до миру, а отже, приречені на постійну боротьбу за його встановлення та захист.
Нехай благословить вас усіх Бог любові та миру!
Вселенський Патріарх Варфоломій
