Всеукраїнська пасторська конференція ВСЦ ЄХБ проаналізувала духовну кризу й шляхи виходу з неї

У Києві, в центральній церкві ЄХБ «Дім Євангелія» відбулася загальноукраїнська пасторська конференція «Шлях церкви від застою до духовного пробудження». Протягом двох днів, 17-18 березня, служителі церков з усіх куточків України навчалися, обговорювали актуальні питання життя і служіння пастора та колективно визначали спільні завдання й цілі в сучасних умовах служіння.

У Києві, в центральній церкві ЄХБ «Дім Євангелія» відбулася загальноукраїнська пасторська конференція «Шлях церкви від застою до духовного пробудження». Протягом двох днів, 17-18 березня, служителі церков з усіх куточків України навчалися, обговорювали актуальні питання життя і служіння пастора та колективно визначали спільні завдання й цілі в сучасних умовах служіння. Про перебіг конференції розповіли РІСУ Юлія Долматова та Валентина Крицька.

Інтенсивна дводенна програма у форматі доповідей, лекцій, проповідей, робочих груп, семінарів від успішних представників пасторського служіння виправдала всі очікування як учасників, так організаторів і промовців.

Перший день був повністю присвячений темі духовної кризи й шляхів виходу з неї. Учасники конференції разом визначили закономірності росту й служіння помісної церкви, проаналізували причини духовного застою, дослідили приклади, наведені в Біблії, і провели аналіз сучасного стану духовності в баптистських церквах України. Значна частина часу була присвячена аналізу біблійної динаміки життя пастора, від якої у більшості випадків залежить стан церкви.

Відкрив конференцію і привітав пасторів Голова ВСЦ ЄХБ В’ячеслав Нестерук. Молитву благословіння звершив його попередник Григорій Комендант.

Музичну програму протягом двох днів супроводжував гурт “Кредо” (Рівне).

Перший спікер, Олександр Савич, пастор церкви “Голгофа” (Луцьк), разом із учасниками конференції шукав відповідь на наступне питання: “Криза як явище: причини і наслідки. Про що говорить статистика?” Спікер зазначив, що останні 20 років у баптистському Братстві збігається з перебігом історії країни:

- Ще не так давно в країні відкривалися семінарії, - зазначає луцький пастор, - а сьогодні ми констатуємо, що бажаючих навчатися в них немає. Виходячи з навчальних закладів, випускники зустрічалися з конфліктом поколінь, з нерозумінням нових ідей. Багато з них відійшли від служіння взагалі. Причина: відсутність стратегічного розвитку руху.

Олександр Савич окреслив завдання, які стоять перед пасторами: духовна кваліфікація і чистота + знання і вміння вести церкву. Має бути баланс цих двох.

Доповідач визначив внутрішні і зовнішні причини кризи, запевнюючи, що все починається згори, коли падає лідерство: пастор нездатний критично оцінювати себе; самовпевнений; лінь, небажання щось змінювати. Зовнішні ознаки кризи: зменшення кількості населення; неповажне ставлення до віри та релігії; активне розповсюдження лже-церков; матеріалізм; глобалізація й інформатизація. Внутрішні причини кризи в церкві: криза керівництва; поділ на різні союзи та деномінації; нездатність церков до розмноження; законництво, консерватизм.

Олександр Савич запевнив пасторів, що вихід із кризи починається тоді, коли служитель зізнається, що вона існує.

Академічний декан Одеської богословської семінарії Олександр Гейченко розглянув «Світ в стані перманентної кризи».

-        Реальність змінилася, - зазначив він, - і служителі церков перебувають у певній розгубленості. Старі, перевірені засоби часто вже не мають колишньої сили. Тому сучасним пасторам потрібно дуже ретельно визначати шляхи розвитку свого служіння, обираючи нові й свіжі варіанти.

Пастор Сергій Сизоненко розкрив тему “Зупинка, яку спричинює Бог”.

Він запевнив слухачів, що Бог не є причиною кризи.

-        Господь іноді позбавляє видимого успіху благовістя, - погоджується пастор. – Але Він спрямовує служіння пасторів.

Разом із учасниками конференції Сергій Сизоненко дійшов таких висновків: зупинка має привести до того, що кожен служитель стає ефективним інструментом у ділі Божім, надійним (Єрем. 6:12). Пастор переоцінює своє ходіння і служіння перед Господом, Який відкриває нові горизонти і нові можливості. Священик стає зручним інструментом для Бога, адже Він навчає повній довірі і направляє Духом Святим. Але в зупинці Господь завжди закликає кудись іти і щось робити (Єф. 3:19-21).

Наступний доповідач, професор Київської богословської семінарії Володимир Якім, на прикладі пророцтва Малахії звернув увагу пасторів на ті дії, до яких потрібно прибігти служителю, щоб запобігти застою в церкві. Виявилося, що пророцтво Малахії — ніби підручник для сьогоднішніх служителів. У часи Малахії проявом упадку було недбайливе богослужіння, нестабільний інститут шлюбу, недбання до десятини, недотримання суботи.

— Застій — це не зупинка, не бездія,- переконав Володимир Якім. – Застій виникає тоді, коли  бажання серця служителя стає на перше місце, а Божі відходять на задній план. Безслав’я Господа опиняється в самому серці процесу поклоніння. Результат: упадок духовності, хворобливі переживання і навернення до Господа.

«Ви добре йшли, хто вас зупинив?» – такою була тема доповіді Ігора Бандури — заступника Голови ВСЦ ЄХБ, а також відповідального за Пасторський комітет і міжнародні зв'язки.

Він запропонував осмислити ситуацію в братстві через призму послання до Галатів:

—Наше Братство добре йшло, мало хороших наставників, церковний потенціал, - ділиться він своїми дослідженнями. – Але сьогодні щось або хтось зупиняє наше служіння. Раніше були зовнішні перешкоди, сьогодні — частіше внутрішні. Ми не шукаємо якусь формулу успіху – ми шукаємо те, що блокує церкву в її здоровому розвитку.

Ігор Бандура зазначив, що слово служителя має бути живим, а не сухою догматикою, щоб на богослужіннях люди відчували живу присутність Господа Христа. Для служителів важливі такі риси: 1) покликання (Рим. 11:21); 2) духовна самостійність; 3) любов, співчуття;

4) націленість на результат будь-якою ціною.

Наприкінці свого виступу доповідач націлив служителів на позитив: «Не зважаючи на всі складності — наближається визволення! Ми підіймаємо руки й обличчя до неба і шукаємо Божого благословіння. Ми повинні продовжувати ?йти добре?!»

Серед спікерів були і пастори з-за кордону. Гість із США Джо Привотт розкрив секрети побудови стратегічного плану для окремо взятої церкви. Серед них – ставити цілі на 5 років, про які обов’язково має знати вся церква, а також здатність пастора зрощувати учнів, здатних приводити інших учнів.

По обіді був час семінарів. Пастори могли обрати цікаву для себе тему серед таких:

«Як побудувати стратегію церкви» (Д. Привотт), «Богослужіння як серцевина життя церкви» (І. Бандура), «Практика служіння через малі групи в церкві» (В. Омельчук), «Як виховувати нових пасторів у помісній церкві» (В. Антонюк, О. Савич).

Другий день пасторської конференції розпочався з молитовної години.

Пастор діаспори США Володимир Вільчиця однією з причин кризи церков назвав еміграцію – з України виїхало дуже багато служителів. Але він запевнив, що Божа Церква не помре, адже її керівником є Господь.

Валерій Антонюк, перший заступник Голови ВСЦ ЄХБ, дослідив у своєму виступі духовний стан пастора і помісної церкви. Він переконаний, що служителі несуть відповідальність за позитивні й негативні наслідки свого служіння:

-        Церква змінюється настільки, наскільки змінюється служитель, - наголосив Валерій Антонюк. - Служитель має радикально відзначуватися у любові, чистоті, духовній висоті! Крім того, пастор покликаний поставити себе у залежність від церкви і визнати авторитет інших служителів.

Наступна година – час для семінарів. Учасники конференції обирали серед чотирьох тем: «Побудова стратегії благовістя помісної церкви» (С. Грунтковський), «Пастор і молодь у церкві: спрямування, співпраця, опіка» (А. Корнійчук, В. Антонюк), «Участь церкви в міжнародному місіонерстві: мрія чи реальність?» (І. Бандура, М. Пономарьов), «Підготовка нового покоління служителів: церква і семінарія в співпраці» (М. Піштой, О. Гейченко).

Сергій Московка, керівник проекту благовістя під час чемпіонату Європи з футболу 2012 в Україні й Польщі, презентуючи його, зауважив, що ця подія не обійде нікого стороною, адже уся країна готується до неї. Його слова змусили пасторів замислитися: «Від нас, служителів, залежить, чи буде це лише спортивною подією, чи можливістю благовістя на весь світ», - закликав Сергій Московка.

Заключне слово і молитву благословіння звершив В'ячеслав Нестерук.