«Я був під бомбардуваннями, а ви не закрили наді мною небо». Папа відреагував на лист викладача УКУ
Про це повідомляють Новини з Ватикану.
«Я був під бомбардуваннями, а ви не закрили наді мною небо».
Таке вражаюче доповнення до Христових слів з повчання про Страшний суд, яке перегукується зі словами молитви Папи, сказаними наприкінці загальної аудієнції минулої середи: «Господи Ісусе, що народився під бомбардуваннями Києва, помилуй нас», прозвучало 18 березня 2022 року на початку зустрічі Святішого Отця з учасниками Конгресу «Виховувати до демократії в роздробленому світі», організованого Папською фундацією «Gravissimum Educationis».
На початку зустрічі монсеньйор Ґі-Реаль Тів’єрж, Генеральний Секретар фундації, зачитав листа, отриманого від доктора Юрія Підлісного.
Підлісний подякував Наступникові святого Петра за мобілізацію світу до молитви за Україну, за його жести та заклики на користь миру. Скеровуючи погляд на тисячі загиблих і поранених цивільних, сотні розбомблених шкіл, садочків, педіатричних лікарень і притулків, доктор Юрій Підлісний зазначив, що «дивлячись в очі цих дітей, можемо згадати слова Ісуса Христа про практичну солідарність і відповідальність кожного християнина», підсумовані словами: «Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили».
«Ці слова Спасителя, – додав він, – можна доповнити: “Я був під бомбардуваннями, а ви не закрили наді мною небо”.
Ваша Святосте, прошу Вас, допоможіть своїми молитвами та своїм авторитетом зупинити війну задля цих найбеззахисніших».
Святіший Отець не міг не відреагувати на почуте, а тому поділився деякими думками. Папа зазначив, що ми «звикли чути новини про війни», але це могло здаватися чимось далеким, однак, сьогодні «війна наблизилася, вона практично в нашому домі», що спонукає замислитися над «дикістю людської природи, над тим, як далеко ми здатні зайти».
«Ми говоримо про виховання та освіту, і коли йде мова про виховання, думка лине до дітей і підлітків…», – сказав він, скерувавши в цьому контексті думку до численних зовсім юних солдатів, яких відправляють на фронт, про молодь і дітей, які страждають від війни.
«Це діється недалеко від нас. Євангеліє вимагає від нас одного: не відвертати свій погляд в інший бік, що є найбільш поганською поведінкою християн. Християнин, призвичаюючись дивитися в інший бік, повільно перетворюється в язичника, перевдягненого в християнина», – підкреслив Папа, наголошуючи, що війна не є далекою і вимагає дати відповідь на запитання: «А що я роблю?». Чи молюся, чиню піст і покуту? А чи живу безтурботно, ніби йдеться про щось далеке…
«Війна завжди, завжди є поразкою людяності, завжди. Для нас, високоосвічених, що трудимося в сфері освіти, ця війна є поразкою, бо з іншого боку також і ми є відповідальними. Не існує справедливих війн, не існує», – наголосив Святіший Отець.
