Греко-католицькі священики здійснюють проект «ЗаПости», щоби допомогти по-християнськи приготуватися до Різдва. Він розрахований насамперед на молодь і триватиме з 4 по 24 грудня на YouTube-каналі «Живого телебачення».
Проект «ЗаПости» — ініціативу Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ — реалізовує четверо священиків: отці Роман Демуш, Тарас Бровді, Сергій Гончаров (Падре Серж) та Андрій Максимович, — розповідають в Департаменті інформації УГКЦ.
«Власне, це вже третій цикл нашого євангелізаційного проекту „ЗаПости“, — розповідає о. Роман Демуш. — Вперше така ідея виникла під час пандемії, коли ми всі перейшли в режим онлайн і не могли відвідувати храми (а це, нагадаю, припало на Великий піст). Вона полягала в тому, щоб дати євангелізаційний продукт, аби молодь могла підготуватися до Пасхи, правильно пережити Великий піст. І цей проект на тоді став дуже плідним».
Другий проект відбувся під час Великого посту у 2023 році.
Новий проект «ЗаПости» присвячений Різдвяному посту і створений, щоб обʼєднати в духовному підготуванні всю молодь, зокрема і тих, хто виїхав з України через війну. Отець Роман наголошує: «Багато з цих людей стежать за нами в соціальних мережах. І ми хочемо використати інтернет як інструмент для євангелізації, як платформу для проповідування Божого слова. Цим проектом ми прагнемо принести Христа молоді туди, де вона живе, навіть у соціальні мережі».
Як зазначає о. Сергій Гончаров (відомий у соцмережах як Падре Серж), Різдвяний піст — це підготуванням до народження Месії, Ісуса Христа. Відтак має багато гарних біблійних образів, з яких черпаємо молитви. Це — образ Пресвятої родини, яка йде до Вифлеєму; пастухів, волхвів, які прямують, щоб зустрітися з Месією.
«Варто зрозуміти, — наголошує священнослужитель, — що піст — це також дорога. І на цій дорозі до Вифлеєму перебуваємо і ми. Яка це дорога? Це — дорога милосердя. Знаємо, що піст має кілька стовпів. Це — певного роду аскеза, бо відмовляємося від певної їжі. Але другий стовп, без якого наша духовність не стоятиме рівно, ми впадемо, можна так сказати, у житті духовному, це — любов, милосердя. І думаю, що потрібно наголосити саме на милосерді. Спосіб його вияву може бути різним, але варто пошукати людей, до яких воно не доторкнулося — потребуючих. Адже Господь Ісус Христос прийшов до людей потребуючих, грішних, щоб їх спасти. Він народився для нас, і нам важливо знайти людину потребуючу, щоб їй засвідчити милосердя Боже, а також відкрити своє серце».
Священики, які здійснюють проект, є представниками різних середовищ. Отець Тарас Бровді — священник Мукачівської греко-католицької єпархії, Падре Серж — монах-редемпторист, походить із Білорусі, є вихідцем із Білоруської Греко-Католицької Церкви, отець Роман Демуш — священик Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви. Цьогоріч до проекту долучився отець Андрій Максимович зі Стрийської єпархії, відомий своїми відеороликами, хистом до творення медійних продуктів.
За словами о. Романа, те, що проект творить вже чотири медійні особи, мало би збільшити його аудиторію. «Однак ми відкриті до співпраці і хочемо в майбутньому залучати нових людей, нових духовних провідників».
«Кожен із нас уже протягом кількох років активно використовує інтернет як простір для евангелізації. Хтось має ютуб-канал, хтось — сторінки в інстаграмі, телеграмі, тіктоці. Кожен — свою сформовану аудиторію, — зазначає о. Роман Демуш. — Але цінність цієї колаборації в тому, щоб показати, що ми не конкуренти. Ми не „ганяємося“ за лайками, переглядами, статистиками. Мета проєкту — зробити Христа ближчим для якнайбільшої кількості людей. Ми, проповідники, у соціальних мережах не є конкурентами. Ми є слугами Слова».