«Якби не Крилоська гора й Галицька ікона Матері Божої, я б не став єпископом», — владика Теодор Мацапула
«Я є корінним крилошанином. Для кожного корінного мешканця Крилоса найважливіші події відбуваються тут, на Крилоській горі. Тут ми хрестимося, виховуємося, вінчаємося, тут спочивають наші предки. Для нас це місце дуже дороге. Не тільки тому, що це історична пам’ятка чи наша батьківщина, а тому що тут сходить Божа благодать», — сказав владика Теодор, слова якого цитує пресслужба Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Звертаючись зі своєю наукою до вірних, які цього дня чисельно прибули до відпустового місця, щоб випрошувати у своїх молитвах миру для нашої Батьківщини, владика Теодор ствердив, що Божа благодать у Крилосі сходить на всіх людей, які приходять до стіп нашої Небесної Матері — Пресвятої Богородиці.
«Мій сьогоднішній візит є не тільки відповіддю на запрошення Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина та пароха відпустового місця о. Ярослава Жолоба, але й моїм особистим паломництвом, як вияв вдячності Пречистій Діві Марії за всю благодать, яку я отримував на цій Крилоській горі, як в юні роки, так і в роки свого священничого служіння», — розпочав свою проповідь єпископ.
«Мушу зізнатися сьогодні, що якби не ця Крилоська гора й Галицька чудотворна ікона Матері Божої, то я б не став єпископом. Чому? Тому що я був у довгих роздумах щодо згоди на єпископське служіння, на яке мене обрав Папа Франциск, але, прийшовши до цього храму, отримав відповідь. Тому сьогодні приступаю до цього паломництва вдячності з трепетом у серці», — поділився архиєрей.
«Ми сьогодні всі так потребуємо розради! Бо кожної родини торкнулася війна, кожен з нас із засмученим серцем приходить до цього місця. Якщо подивимося на наш біль і на той біль, який мала Пресвята Богородиця, то знайдемо розраду. Бо Вона також не знала що буде далі. Вона тільки чула волю Господа Бога, але не знала як усе буде відбуватися. Та Марія розуміла, що Господь не зрадить і є Тим, на Кого можна покластися», — наголосив владика Теодор.
Зі його словами, Пречиста Діва Марія мала біль, коли не знала де і як народить свого Сина.
«Схожий біль є і в нас, особливо у батьків, які не знають, що буде з їхніми дітьми. Дитя Пресвятої було народжене під загрозою. Сьогодні відчуваємо, що й наші діти є в небезпеці, і на наших дітей полює “Ірод”. Пречиста Діва Марія покладалася на Бога і сьогодні просить зробити це кожного з нас. Вона на певний час втратила Свого Сина — скільки батьків сьогодні зустрічаються з цим болем: діти далеко, десь на фронті чи закордоном. Але Пресвята Богородиця покладалася на Господа Бога, Який не зрадить. Пречиста Діва Марія довіряла Йому і в найважчий момент: коли побачила Свого Сина, розіпненого на хресті й покладеного до гробу».
Владика Теодор зауважив, що з людської точки зору побачити свого сина мертвим здається кінцем і немає ніякої розради, але Богородиця покладалася на Того, Хто не зрадить і отримала велику благодать — свідчити Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.
«Ми теж його засвідчуємо. Подивіться на це місце — воно так багато разів було зруйноване, але сьогодні тут збираються тисячі прочан. Ми покладаємося на волю нашого Спасителя, який не раз рятував наш народ від страждання. Господь показує, що в цьому болі Він разом з нами, поруч з кожним. Тож сьогодні тут, у стіп Галицької Богородиці, надіймося на Господа, Який не зрадить», — підсумував єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії.
