Єдину вінницьку мечеть збудували студенти-араби

Єдину у Вінниці мечеть збудували протягом одного року. Тепер до неї ходить вінничанка Анна Іванівна – вона переконана, що Коран несе благо для людей. У мечеть може прийти кожен, кажуть мусульмани. Навіть нежданого гостя тут вислухають, напоять чаєм і не розпитуватимуть зайве. Та на ніч не залишать.

Віктор СКРИПНИК. — «20 хвилин», 2 липня 2008 року

Чого не можна робити в мечеті
Ініціаторами створення ісламського центру стали студенти-араби з медичного університету. „Ми не мали місця для молитви, – каже один із чотирьох ініціаторів створення мечеті, доктор Ваєль із Палестини. – І це був головний аргумент”.

Землю придбали на вулиці Матроса Кошки – частину своєї земельної ділянки продав один із вінничан. Фундамент заливали самі студенти. Гроші збирали в складчину. Частину коштів надала Всеукраїнська асоціація громадських організацій «Альраїд». Шостого серпня 2004 року на відкриття прийшли навіть керівники медуніверситету.

– У мечеть може прийти кожен, незалежно від того, якої він віри, - каже керівник громадської організації «Аль-Ісра» (у перекладі з арабської – «подорожі»), доктор Саад. – Тут кожного вислухають, напоять чаєм і... не стануть розпитувати, чому і з чим ти прийшов. Це саме можна робити не тільки у Вінниці. У будь-якому місті, де є мечеть, можна знайти перепочинок для душі і тіла.

Для нас головне – проявити гостинність. Це в нас дуже давня традиція, ще з домусульманських часів. Єдине, чого не можна робити в мечеті, – це залишатися на ніч. „Навіть мені, керівнику організації, заборонено це робити”, – продовжує доктор Саад.

Українців безкоштовно вчать арабської

Мечеть стала ісламським центром не лише для мусульман.

– Ми проводимо тут для українців заняття із вивчення арабської мови, – каже доктор Саад, – два-три дні на тиждень відбуваються такі заняття. Причому слухачі не платять за уроки арабської.

Доктор Саад каже, що за час існування центру в ньому побувало немало українців. Частина з них навіть прийняла мусульманство.

- Що потрібно для цього?

– Віра в те, що єдиний Бог – це Аллах, а Мохамед – його пророк, це головне, – наголошує доктор Саад. – Обов’язково треба залишити в минулому усі погані звички. У Корані записано: що погано для людини, те заборонено робити.

Вінничанка Анна Іванівна, жінка вже старшого віку, була православної віри. Тепер прийняла мусульманство. Каже, що зробила це тому, що мусульманська віра дуже справедлива. А Коран несе благо для людей.

Дорога Вінниця

Острівцем рідної землі у чужій країні називають ісламський центр на Матроса Кошки арабські студенти-першокурсники. Тут, у центрі, їм допомагають адаптуватися до умов життя у чужій країні. Гуртожитки університету на багатьох із них наводять жах. А в центрі вони можуть переглянути періодику арабською мовою (газети доставляють із Києва), подивитися програми передач зі своєї країни. Їм дають поради, як спілкуватися з українцями на вулицях, у магазинах, на ринках. Незважаючи на таку підтримку, частина студентів через тиждень-другий після початку навчання телефонує батькам і після того каже: „До побачення, Віннице!” Таких студентів немало, уточнює доктор Саад, приблизно 10% не сприймають української дійсності. Однак ті, хто витримує перший період адаптації, згодом закохуються у Вінницю, а особливо у вінничанок. Одружуються тут. Однак працювати залишається менше ніж один відсоток.

– Для лікаря у вас нема перспектив, – каже доктор Ваєль, який скоро закінчить навчання в аспірантурі і також повернеться до себе в Палестину.

У нього на батьківщині лікар-початківець отримує не менше ніж одну тисячу доларів за місяць. А в нас – трохи більше ніж тисячу гривень. Середня зарплата вчителя у школі – 500 доларів. А ціни нижчі, ніж у нас.

– Вартість рису в нас нині на ваші гроші – приблизно шість-сім гривень, а тут – у два рази більше, - уточнює доктор Саад. – Оренда квартири дуже подорожчала, за сто доларів уже навіть однокімнатної не винаймеш.

„Пам’ятай про чистоту”

Але Вінниця моїм співрозмовникам дуже подобається. Вони вдячні, що отримали можливість для створення ісламського центру. Взамін прагнуть знайомити вінничан зі своєю культурою, традиціями. „Ми хочемо, щоб Україна так само знала про нас, як ми про неї”. Торік в університеті організували виставку. Представили на ній культуру, одяг, національні страви. Дуже пишаються тим, що її оглянув ректор університету Василь Мороз, його заступники, не кажучи про студентів. Члени „Аль-Ісра” побували з гуманітарною місією в дитячому будинку. Дітей більше схвилювали не так подарунки, як спілкування з іноземцями. Зараз знову зібрали гуманітарну допомогу для малозабезпечених вінничан.

В одній із кімнат центру висить табличка з написом „Пам’ятай про чистоту”.

– Чистота – один із елементів нашої віри, – каже доктор Саад, – саме віри. Коран вимагає, щоб чистота була в усьому: в одязі, гігієні тіла, довкіллі. Не знаю, яка ще релігія так дбає про це.

Молитви по п’ятницях у мечеті найбільш масові. Якщо віруючі не поміщаються в залі, збираються у вітальні. В обох названих приміщеннях на підлозі, встеленій килимами, протягнуті... нитки. „Це для того, щоб під час молитви віруючі могли вишикуватись у рівненькі рядки. Ми молимося стоячи. Такі вимоги до молитви. Порядок має бути в усьому”.