Єпископ Широкорадюк просить підписати петицію: рейдери націлились на церковне майно в Одесі
Про це повідомляє CREDO.
Єпископ вирішив звернутися таким чином одночасно і до влади, і до громадян держави, щоб привернути до цієї справи якомога ширшу увагу. Ідеться про приміщення поруч із кафедральним собором Успіння Пресвятої Діви Марії, яке є історичною власністю Римо-Католицької Церкви й колись було приміщенням католицької школи та семінарії.
У петиції на сайті Кабміну зокрема сказано: «Будівля по вул. Буніна, 23, в м. Одесі була збудована у 1849 р. (арх. К.Й.Даллаква) за кошти Католицької Церкви та перебувала у її власності до 1917 р. [Вона] є складовою частиною так званого латинського кварталу м.Одеси (…) У центрі цього кварталу знаходиться кафедральний собор, а по периметру — різні інші культові та допоміжні приміщення: притулок для пристарілих; (…) Благодійне католицьке товариство, дитячий садок-інтернат, дитяча столова, католицька школа та католицьке училище (семінарія).
Після приходу до влади комуністів всі вищезазначені приміщення були ними націоналізовані та використовувалися для різноманітних потреб (так, зокрема, кафедральний собор певний період використовувався як спортзал)».
На сьогодні власником будівлі є держава. У петиції єпископ вказує, що в нинішній незалежній Україні Церква, як і до більшовицьких часів, виконує «всеохоплюючу благодійну діяльність, зокрема на територіях Херсонської, Миколаївської, Одеської областей. При цьому, їх благодійна діяльність поширюється не лише на людей католицького віросповідання, а на будь-яку особу, яка звернулась по допомогу».
В тексті петиції перераховано деякі цифри та суми допомоги, яку громадяни України отримали від Католицької Церкви — а це мільйони гривень. Власник приміщення колишньої школи не змінився — це держава, натомість змінився балансоутримувач. Який, прикриваючись потребами воєнного часу, хоче відібрати у Церкви відремонтоване і облаштоване приміщення. Це називається рейдерством, і саме на це прагне звернути увагу ординарій Одесько-Сімферопольський.
У коментарі для CREDO єпископ Станіслав Широкорадюк зазначив: — Біля катедри є будинок — колишня духовна семінарія, наша історична власність, яку відібрали комуністи. Церкві її й донині не повернули, хоча постійно обіцяли; віддали тільки храм. 2017 року нібито вже йшлося про повернення цього приміщення — знайшлися документи, тривала підготовка… Що пішло не так — не знаю. Чи хабаря не дали, чи щось дали замало… Але тоді єпископові Броніславу Бернацькому запропонували: оскільки ми не можемо передати вам цілий будинок — візьміть частину його в оренду, 300 квадратних метрів, і поки що користуйтеся. Оренда, звісно, була платною. Єпископ Броніслав погодився на цю умову, а коли я прийшов на Одеську кафедру, це приміщення стояло як склад, користуватися ним було неможливо. Ми його відремонтували, влаштували там недільну дитячу школу, дитячу музичну школу, францисканський духовний центр, навели весь порядок… Вони чекали. А щойно ми закінчили — нам сказали: а тепер вибирайтеся з цього приміщення. Ми не погодилися. Розпочалися судові справи.
Дві інстанції справу не виграли; вони подали у Верховний касаційний суд, який скасував рішення двох попередніх інстанцій і повернув справу назад, у першу інстанцію. Тобто «бавтеся собі знову від самого початку».
Тому ми вирішили звернутися до Кабінету міністрів — щоб нам передали в постійне користування приміщення, яке ми вже використовуємо і яке маємо в оренді. Це приміщення передали спершу на баланс Міністерства спецзв’язку; коли побачили, що не вдалося, то передали іншим власникам, «балансоутримувачу», як це називається, — Інститутові кібербезпеки. Тобто власників постійно підмінюють і готуються до того, щоб відібрати нашу історичну власність рейдерським захопленням. Ми не хочемо здаватися й відступати, тому вирішили таким ось способом, через петицію, звернутися до влади, щоб Кабінет міністрів розглянув це питання і передав нам облаштоване приміщення, яким ми користуємося, саме в постійне користування, а не в оренду. Щоб ми не залежали від зміни власників, чи то так «балансоутримувачів», які поводяться просто по-хамськи. Нам і погрожували, і намагалися вламатися. Ось так вони поводяться, не зважаючи на війну. Їм війна не заважає! А нам кажуть: «Ну, знаєте, війна, — нам це потрібно». Але ж ми теж допомагаємо, також і військовим! А нам відключили світло, або ще воду відключали — типові методи рейдерського виживання з місця. Ось так поводиться державна установа в історичній церковній власності.
