За 22 роки звучання в телеефірі духовно-просвітницької передачі «Вічне джерело» Василь Боєчко, доктор теології та єпископ Церкви християн віри євангельської Львівщини, підготував близько 1100 проповідей. Більше 500 увійшло до першого тому однойменної книги, а решта будуть надруковані у наступних томах.
«Ці проповіді є позаконфесійними, бо Христос був неконфесійним», - наголосив євангельський служитель під час презентації книги, яка відбулася днями в Українському Католицькому Університеті.
«Я ніколи не думав, що ця книга побачить світ, і це сталося завдяки ініціативі греко-католицьких священиків, які першими подали мені ідею опублікувати свої проповіді», - сказав владика Василь Боєчко.
Як зізнається, за свої 58 років проповідницького служіння ніколи не мав звички їх конспектувати, але згодом за вимогами Львівського телебачення почав складати сценарії, які і лягли в основу вже надрукованих текстів.
З виходом у світ книги «Вічне джерело» Василя Боєчка привітав владика Борис (Гудзяк), ректор УКУ та проректор з адміністративного управління Мирослав Сеник. Владика подякував автору книги за його служіння і побажав, аби посіяне через проповіді насіння принесло плід.
«Зараз в Україні є мало старійшин, які є цілісними і можуть повести за собою, - відзначив він. Владика Борис заохотив, аби видана книга стала хорошою нагодою не лише роздумувати над Божим Словом, але й зробити його практикою свого життя.
Мирослав Сеник розповів, що він особисто знайомий із Василем Боєчком ще з 1996 року, коли працював у Личаківській райдержадміністрації та займався пошуком матеріальної підтримки для дитбудинків Львова.
«Це людина з великим серцем», - сказав він про пастора львівської церкви «Христового Воскресіння», згадуючи, як той першим виявив бажання матеріально підтримати дітей-сиріт.
«Ці проповіді притягують людей, бо ваші слова не розходилося з вашим життям, а у вашому серці завжди є місце для нужденних», - додав він на завершення.
Телевізійні проповіді, які стали основою книги «Вічне джерело», вперше почали звучати в ефірі Львівського телебачення 3 грудня 1991 року. У бліц-інтерв’ю ми поцікавилися у телепроповідника Василя Боєчка, як йому прийшла ідея створити духовно-просвітницьку передачу «Вічне джерело»:
- Ідея проповідувати через телеефір виникла за долею обставин. Після розпаду Радянського Союзу я звертався до уряду із клопотанням визнати нашу Церкву легітимною. На той час ЦХВЄ, як і УГКЦ були офіційно невизнаними. Як представник від України, я виступав із доповіддю на Лозанському комітеті із всесвітньої євангелізації. Так сталося, що керівництво Львівського телебачення першим запросило мене, щоб взяти інтерв’ю щодо діяльності Лозанського комітету. А пізніше запропонували усі мої виступи зробити регулярними телевізійними випусками. За 70 років духовної кризи в умовах атеїстичного режиму поміж Церквами існували міжконфесійна ворожнеча, однак у своїх проповідях я ніколи не зловживав Словом Божим, не вносив свого, адже Боже слово не розділяє людей. За час моєї проповідницької діяльності на телебаченні змінилося 6 генеральних директорів, кожен з яких мав свої партійні переконання, але з повагою ставилися до духовно-просвітницької передачі «Вічне джерело».
- «Вічне джерело» - це збірник телевізійних проповідей, а які ще праці входять до вашого творчого доробку?
- «Вічне джерело» є особливою тим, що, зазвичай, книгу читають після того, як письменник її напише, а цю книгу – спочатку прослухали в телеефірі, а тоді її читатимуть. У мене є 12 авторських книг, серед яких глибокі теологічні дослідження та праці про історію церкви ХВЄ України. Хороша книга з порадами для подружніх пар - «Шлюб з Небес». Як на мене, фундаментальною працею, над якою я працював 10 років, є Перша Українська Біблія з коментарями. Ця книга за обсягом сягає 2300 сторінок. Вона є визнаною широкою громадськістю та науковцями Києво-Могилянської та Острозької академій. На презентації цієї книги в Києві були присутні вищі єрархи християнських Церков, серед яких, зокрема, Блаженніший Любомир (Гузар). Вважаю, що це найголовніша праця мого життя. До неї ми видали біблійну симфонію для легкості користування біблійними текстами. Окрім того, я маю понад 50 редакційних праць, серед яких 5-томник історії Церкви, 2-томник нотного збірника християнських псалмоспівів, які можна співати у будь-якій Церкві.
- На яку аудиторію розрахована книга «Вічне джерело»?
- Ми видали її у 500 примірниках, знаючи пасивність нашого народу. Зараз люди мало читають. Старші люди не звикли, а молодь більше користується електронними джерелами. У книзі викладено усе те, що було в ефірі. Оскільки телевізійні проповіді подобалися людям, то і ця книга має сподобатися також. Її можна дарувати людям різних соціальних статусів - як чиновнику, так і пересічній людині. Ця книга дає відповіді на повсякденні запитання у нашому житті і допомагає знайти вихід із складних ситуацій.
- Ви активні в духовній сфері Церкви, берете участь у науково-релігійних конференціях. Як знаходите на все час та сили?
- Я ніколи не користуюся чужими працями. Моє головне джерело – то є Біблія. Маю понад 1100 проповідей, і ви можете перевірити, що в жодній не повторююся. Я заохочую людей читати Біблію, яка є джерелом життєвої мудрості і натхнення. Немає такої сфери, де б Біблія була безсилою. Біблія - це джерело мого оптимізму, незламності віри та громадської позиції. Я ще планую видати два томи книги «Вічне джерело», до другого увійдуть суто проповіді, а до третього мої напрацювання з науково-публіцистичного характеру – це переважно доповіді з конференцій, виступи на міжнародних з’їздах та інше. Мені б не хотілося, аби ті роботи залишилося в архівах, тому дуже хочу, щоб цей том побачив світ.
Ірина НАУМЕЦЬ