Єпископ ДИМИТРІЙ (Рудюк), ректор Духовної академії УПЦ КП. — "День", 7 березня 2003 року
Навряд чи хто буде заперечувати ту думку, що в руках жінки знаходиться великий вплив на справи людства — і добрий, і злий. Творець дарував їй не ту владу, котра б підкоряла слабкого сильному і діяла примусово, але зате Він надав їй вплив, котрий підпорядковує сильного слабкому, та ще так, що сильний не помічає цього, бо не відчуває приниження або втрати свободи. Становище жінки у варварських, з одного боку, та освічених народів різко відрізняється, так само, як становище жінки за часів новітньої історії та у древні і середні віки. Відоме і те, який великий вплив мають багатожонство й одножонство на загальну мораль і долі народів. При посередництві жінки увійшло розтління в людську природу, але ж при її посередництві також прийшов у світ Спаситель! Є два протилежнi напрямки, що розділяють людство: це напрямок мудрості і благочестя, з однієї сторони, з другої — напрямок безумства і розпусти (Притч 1,8; 9,13-18). Вплив жінки великий, але благотворний він лиш тоді, коли все її життя відповідає жіночому призначенню. У чому ж полягає це призначення? Для декого це питання є безглуздим, адже жінка — людина, і призначення її загальнолюдське. І це правильно — постійне самовдосконалення і уподібнення Творцю являється загальним призначенням і чоловіків і жінок. Але жінка не тільки людина — вона «жінка» і тому повинна мати і своє особливе призначення (незважаючи, чи заміжня вона, чи ні). Світло істини на все це проливає Слово Боже. На перших сторінках Біблії зустрічаємо вислів, який визначає загальне призначення людини: «створімо людину за образом Нашим і за подобою...», а також і інший вираз, що вказує на призначення жінки: «недобре чоловікові бути одному, створімо йому помічницю...» (Цей вислів відноситься не тільки до замiжньої жінки.) Єва була не тільки першою жінкою першого чоловіка, — вона була першою людиною жіночої статі. Без цього помічника неповним було б блаженство раю. Першостворений Адам був наділений властивістю любити, і ця любов не знаходила навкруги нічого близького і рівного йому. Тоді всеблагий Бог творить жінку. Ту, котру шукав Адам, друге його Я, хоча й відмінне від нього. Вона своєю живою участю в його райському блаженстві, своєю любов’ю повинна була зробити це блаженство повним, бо покликання її — любов. Цьому покликанню відповідає те місце, котре призначене жінці Самим Богом. Місце це не принизливе. Вона не нижча чоловіка, адже є помічницею «подібною до нього» і при цьому тільки за умови рівності може допомагати йому. Однак місце це також другорядне, залежне: жінка створена після чоловіка і створена для чоловіка. Взята вона як «кість від костей його і плоть від плоті його» (Бут.2,21) і настільки тісно пов’язана з чоловіком, що він не може принизити її, не принизивши при цьому себе. Гріх порушив в основі сімейне життя перших людей і спотворив знайомі нам відносини між чоловіком і жінкою — остання мала підкорятись мужеві, бути йому рабою. Але милосердний Господь відразу після гріхопадіння запропонував засіб для лікування страшної хвороби, засіб, котрий міг відновити втрачену рівновагу між двома статями. Від Діви має народитися обіцяний Примиритель, який зруйнує діла диявола (1Ін.3,8). Насіння жінки має роздавити голову змія (Бут. 3,15). І ось призначений час прийшов. Пресвята Діва, по силі любові і смирення, прийняла в Себе Бога і втілила Його. Жінка повернула чоловікові те, що відібрала в нього, повернула набагато більше, аніж той втратив через неї і цим звільнила себе від рабства. Богоматiр Марія — взірець любові! Але ми маємо пам’ятати, що вона звільнилась від рабського підкорення чоловікові не повстанням проти нього, а смиренням. Це ідеал жінки-християнки! На становище жінки вказує і те, в які стосунки до чоловіка ставить жінку християнський шлюб. Жінка призначена любити чоловіка, як Церква любить Христа, і в силу цієї любові підкорятися чоловікові, як Церква Христу, тому що царство благодаті є царством любові, а не рабського страху. Чоловік є главою жінки, він відповідальний перед Богом і Церквою за міцність і духовний стан своєї сім’ї. Для щастя жінки і сімейства чоловік повинен жертвувати всім, на зразок Христа, — навіть власним життям (Еф. 5,25). Хто любить свою жінку, той любить самого себе. Жінка повинна підкорятися своєму чоловікові не тому, що вона в очах Церкви є нижчою, бо для Церкви всі рівні: немає ані чоловічої статі, ані жіночої (Гал. 3,28), але тому, що чоловік являється управителем сімейного життя, він — розум, а жінка — серце сім’ї. Диявол гонить людей у двох напрямках. Людей, одержимих інтелектуальними чи душевними пристрастями — гордістю, ненавистю, марнославством, гнівом він схиляє до того, щоби вони вважали себе покровителями, визволителями, захисниками жінок. Але це тільки спотворені християнські засади; насправді ж вони не є такими, якими здаються на перший погляд. Людей, одержимих плотськими і тваринними нахилами, диявол приводить до протилежних переконань, заставляє відноситись до жінки як свого роду «засобу насолоди». У результаті виникли, з однієї сторони, емансипація, з другої — проституція. За кожним з них стоять вiдомі представники людства. А страждає між цими двома жахливими тисками — жінка. Кожен чоловік і кожна жінка добре знають свої власні сили, і якщо емансипатори вриваються у «відкриті двері», то потрібно дослідити причини, які побуджують їх «воювати» за повну рівноправність жінки (аж до права користуватися зброєю солдата або натягати на себе міліцейську шапку). Яка свобода потрібна жінці, коли вона сама займає найвище стоновище там, де чоловік відчуває себе рабом, коли він усвідомлює, що для людини найдорожчим в житті є слово «мати»? Отже, жінка, ким би вона не була і яке б становище не займала, має пам’ятати про своє призначення: «сотворімо йому помічницю» і виконувати це призначення. Має відірвати серце своє від суєти і віддати його любові, адже краще приносити користь, аніж приймати лестощі. Багато святих жон, які отримали на небесах вінець святості — Раав, Марія Магдалина, Марія Єгипетська — розпочинали життя своє так, як звичайна жінка. Але кожна жінка має намагатися закінчити своє життя так, як вони.
http://www.day.kiev.ua/16541/