«Єврейська тематика — досить цікава», — підсумки релігієзнавчої школи з юдаїки
Учасники четвертої Міжнародної молодіжної релігієзнавчої школи з юдаїки спробували неупереджено вивчити юдаїзм. Докладніше читайте в репортажі Олексія ГОРДЄЄВА.
Закінчила свою роботу четверта Міжнародна молодіжна релегієзнавча школа з юдаїки. Як РІСУ повідомляла раніше, Школа проходила з 6 по 18 липня й об’єднала представників академічних кіл, суспільних і релігійних організацій, ставши платформою для зустрічі молодих учених і аспірантів з метою вивчення юдаїзму. Організаторам вдалося організувати програму таким чином, що вона стала цікавою всім. Фінансову підтримку в проведенні школи надали Голландський Єврейський Гуманітарний фонд і Євроазіатський єврейський конгрес.
Столичний екскурс
Перша, лекційна, частина Школи проходила в аудиторіях Міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки НаУКМА. Тут також кожен з учасників мав можливість представити й свої конкурсні дослідницькі роботи, на підставі яких вони були допущені до участі в школі. Презентація робіт – і в цьому, напевно, її головна перевага – дозволила окреслити коло інтересів сьогоднішніх дослідників юдаїзму.
Оскільки вважається, що дослідження іудаїзму без дослідження івриту – марна витрата часу, то в розклад Школи було введено вивчення основ класичної мови. Потрібно відзначити, що, на думку Єви Сінкевічі, аспірантки теологічного факультету Латвійського університету (м. Рига), це був один з найбільш цікавих та інформативних курсів, запропонованих студентам. Викладала даний предмет Міра Вітман, в.о. завкафедри сучасного юдаїзму та семітології Петербурзького інституту юдаїки. На загальне переконання, дані заняття допомогли зрозуміти світ юдаїзму крізь призму вивчення мови, що відображає менталітет і світогляд народу.
«Учасникам релігієзнавчої було цікаво довідатися історію мови іврит, що це зовсім не одна мова, а що це – кілька мов, причому існуючих паралельно, — підкреслює мовознавець. — Я віддала перевагу культурологічному підходу до мови, спробувала зробити так, щоб учасники самі перекладали тексти».
У підсумку, кожен учасник Школи зміг самостійно перекласти асерет ха-діброт – Десять Заповідей.
Крім того, у рамках Школи проводилися зустрічі із представниками різних гілок юдаїзму. Гостями Школи стали Борис Грисенко, рабин Київської єврейської месіанської громади, і Олександр Духовний, головний рабин Києва й України громад прогресивного юдаїзму. Також учасники Школи відвідали ряд єврейських культурно-історичних об’єктів в українській столиці. Галицька синагога, синагога на Подолі, Музей Шолом-Алейхема, Центральна синагога Бродського – от неповний перелік тих місць, відвідування яких сприяло знайомству з реальним станом справ у сучасних єврейських громадах і їх культурі.
Місто контрастів
Так охарактеризував Умань Ігор Кривошия, учений секретар Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань». Як і було заплановано, друга частина Школи проводилася в Умані стінах старого василіянського монастиря, що його передали у власність заповідника. Крім знайомства з темами, особливо актуальними для Умані ближче до вересня – рабі Нахмана із Брацлава й хасидських прочан, – увазі слухачів Школи були запропоновані тематичні екскурсії. Учасники відвідали хасидський квартал і могилу рабі Нахмана.
Наталія Касянчик, музикант і аспірантка НПУ ім.М.П. Драгоманова, провела майстер-клас з єврейської музики європейської традиції. Релігієзнавців учили співати єврейські мелодії й розуміти, чому єврейська музика настільки приваблива й становить інтерес не тільки для звичайних людей, але й учених.
Решта часу Школи була присвячена екскурсії містом Умань і дендрологічним парком «Софіївка». Слухачі Школи дізналися, що Умань – місто з досить колоритною й захоплюючою історією, численними історичними пам’ятниками й пам’ятниками архітектури. А парк «Софіївка» здивував своєю гармонійністю й завершеністю.
Фотографії – Анна Марія Басаурі Зюзіна, Олексій Гордєєв
