В Одесі 19 березня у Південноукраїнському національному педагогічному університеті ім. К.Ушинського відбулася науково-практична конференція «Релігійні цінності як каталізатор затвердження і розповсюдження морально-етичної відповідальності людини перед суспільством. Досвід авраамічних релігій».
В Одесі 19 березня у Південноукраїнському національному педагогічному університеті ім. К.Ушинського відбулася науково-практична конференція «Релігійні цінності як каталізатор затвердження і розповсюдження морально-етичної відповідальності людини перед суспільством. Досвід авраамічних релігій». Її організував центр міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас» зі Львова.
Юдеї, християни і мусульмани зібралися для того, щоб обговорити основні принципи авраамічних релігій в режимі діалогу. Девізом конференції стало: «Шукайте правду — і правда визволить вас».
Завідувач кафедри філософії та соціології Південноукраїнського національного педагогічного університету Євген Борінштейн — корінний одесит в третьому поколінні. Каже: ще років 30-40 тому існував так званий побутовий антисемітизм, та й приналежність до єврейського народу заважало просуванню по соціальних сходах.
Євреї, незважаючи на сучасне століття, прагнуть зберігати свою ідентичність, підкреслює Євген Борінштейн. За його словами, єврейські громади зберігають ригоризм — суворе дотримання поведінки, традицій. Більше вірян стало і в синагогах, що не випадково: релігія допомагає зберегти ідентичність свого народу.
Звернув увагу професор Берінштейн і на систему освіти. Так, в Одесі є можливість навчати своїх дітей за принципом ланцюжка: дитячий садок — школа — університет. Однак на освіту слід виділяти більше коштів, упевнений він.
Вираз філософа Гилеля: «Люби мир і поширюй його скрізь, люби людей і наближає їх до Божого Закону» — якнайкраще відображає ідею єврейської концепції гуманізму. Саме тому євреї Одеси не залишилися осторонь трагічних подій на Сході України.
Як зазначив в.о. рабина ортодоксальної громади м. Одеси Зеєв Ваксман, багато євреїв виїхали з Донецька і Луганська, переїхали жити до Одеси. Тут їм допомагають в синагогах і громадах, надають посильну допомогу і студентам Криму, які повертаються після анексії півострова. Збирають пожертви також і українським солдатам.
«Одеса — місто, де проживають 132 національності, де уживаються представники різних релігій, які роблять все можливе для його розвитку і процвітання. А такі конференції необхідні, особливо в такий кризовий момент, як зараз. Нашій країні потрібно разом згуртуватися ще сильніше», — підкреслив Зеєв Ваксман.
«Після молитви ми виходимо за стіни храму і стикаємося з хабарництвом, крадіжками, війною. Це виклик нам, духовним наставникам. Існує стереотип, що християнство — це пацифізм. Однак світ — це завжди боротьба смиренного проти порушень Законів Божих, проти зла», — наголосив Віктор Жуковський.
З Тернополя до Одеси рік тому приїхав отець Микола Слободян. Тут він служить канцлером Одеського екзархату Української Греко-Католицької Церкви. Каже, подібні конференції дають шанс перезнайомитися з представниками різних конфесій, пізнати один одного і поспілкуватися.
«Є такі люди, які взагалі нікуди не ходять і не мають уявлення про релігію. Нам в школах та інститутах читають релігієзнавство, але докладно не розбирають ні християнські цінності, ні ісламські, часто немає поняття, що всі люди є богоподібними, а Бога кожна релігія називає по-своєму», — зазначив він.
«Нас, мусульман, що проживають у Криму, — 400 тис., 250 тис. — жили на Донбасі. Після того, як сталася анексія, ми втратили контроль над громадами. Як відомо, іслам в Україні пішов саме з Криму, півострів став духовною колискою ісламу для мусульман польських, литовських, білоруських. Після минулорічних подій ми позбулися частини основи нашої історії. Однак ця ситуація показала: українські мусульмани підтримують свою країну. Звичайно, необхідна консолідація та підтримка. Світ повинен розвернутися до діалогу і співпраці між релігіями. Наші лідери вже це зробили», — підкреслив він.
Як зазначає шейх Саїд, мусульманам в Європі, де домінує християнство, доводиться нелегко. В Європі все частіше спостерігаються секулярні цінності, тиск на віруючих. В Україні ж ніхто ні на кого не тисне, це саме та унікальна країна, яка може показати всьому світу, як можна допомогти мусульманам адаптуватися. Тут мусульмани дотримуються своїх ритуалів, втілюють в життя традиції і зберігають релігійну ідентичність.
«Ми активно займаємося благодійністю, і, зокрема, виплачуємо закят – релігійний щорічний податок, вносимо посильні пожертви для українців, нам нічого не заважає зібратися і допомогти нужденним. Більш того. Ти живеш в цій країні, користуєшся благами цієї країни, повинен платити податки, йти, якщо потрібно, в армію. Ми — частина цієї країни. І основне завдання на проповіді для нас — це говорити правду і бути справедливим!», — підкреслив шейх Саїд Ісмагілов.
Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» всіх присутніх запросив до Києва поспілкуватися на рівні міжконфесійного діалогу.
Зустріч закінчилася молитвою-резолюцією, яку читали представники всіх конфесій:
«Єдиний, благий Вседержителю! Ти – джерело мудрості, натхнення та всеосяжної любові. Ти благословляєш народи, що смиренно прагнуть виконувати Твою волю. Взиваємо усі разом до Тебе благий: даруй нам терпіння, силу духу, милосердя, єдність, порозуміння, спокій у серцях та мирне небо. Поблагослови, Всемогутній і Всесильний Боже, нашу єдину Україну на добру долю, благослови людей Твоїх, що смиренно прибігають до Тебе і очікують на Твоє милосердя! Допоможи відкрити наші серця, щоб ми могли завжди чути Твій голос та слідувати за ним.
Просвіти людей Твоїх, які у щирому прагненні взивають до Твого безмежного милосердя! Чітко визнаємо, що лише слідуючи Твоїм заповідям та настановам, ми зможемо побороти пристрасті та викорінити із наших сердець ненависть, злість, заздрість, гординю.
Відвічний Боже, прийми цю молитву вірних Твоїх, що смиренно уповають на твоє безмежне милосердя та святу волю.
Творче світу та усього сущого, благослови щирий намір людей, що у своїй різноманітності зібралися сьогодні усі разом задля прагнення порозуміння та сповідування братерської любові! Не залишай нас у наших стараннях та примнож наші зусилля, як Єдиний, всемогутній Бог наш. Амінь!».