Вже близько трьох з половиною тисяч років євреї святкують Песах — свято встановлене на честь виходу з єгипетської неволі. Цього року воно розпочинається 2 квітня (фактично з святкової вечері 1 квітня) і триває до 9 квітня.
Відзначати його починають напередодні 15 числа місяця Нісана (за єврейським місячним календарем), який припадає на березень-квітень (за Григоріанським календарем). Вважається, що саме в цей день, близько 1200 року до нашої ери, пророк Мойсей вивів ізраїльтян з Єгипетського царства, звільнивши їх від чотирьохсотлітнього рабства.
У Біблії про ці події написано дуже детально. Ця тема стала популярною в мистецтві, в літературі, часто використовується в різних алегоріях.
Головна дієва особа — Мойсей. Він народився в Єгипті в час, коли єгипетський фараон, настрашений великою кількістю юдеїв, наказав страчувати всіх новонароджених єврейських хлопчиків. Сестра Мойсея поклала в кошик і опустила в річку недалеко від того місця, де купалася донька фараона. Таким чином Мойсей виховувався в палаці фараона. В юнацькому віці він побачив, як наглядач-єгиптянин знущався над євреєм-рабом. В гніві Мойсей кинувся на єгиптянина і вбив його, через що мусів втікати з Єгипту.
В землі мідіан він став пастухом. Якось в Синайській пустелі він побачив чудо: яскраве полум’я охопило кущ ожини, але ні один листочок, ні галузка від цього не постраждали. Раптом він почув голос ангела, який передав йому волю Божу: йди в Єгипет і звільни народ Мій.
Виконуючи волю Всевишнього, Мойсей повернувся до Єгипту і разом зі своїм братом Ароном закликали фараона відпустити юдеїв, аби вони пішли в пустелю і помолилися до свого Бога. Фараон відповів, що він сам є богом і ніякого іншого Бога він не визнає. 10 разів Господь посилав Мойсея і Арона попереджувати фараона, що якщо він не відпустить євреїв, то на Єгипет впаде Його кара. І лише після десятої кари, коли за одну ніч ангел смерті забрав всіх єгипетських первінців, фараон, сам втративши сина, попросив євреїв негайно залишити Єгипет.
Народ Божий втікав з неволі, навіть не прихопивши зі собою їжі. Чудом Божим вони врятувалися від фараонової армії, яка кинулася їх повернути назад у рабство. Дорогу їм перегородило Червоне море і євреї зупинилися. Становище було складне, частина євреїв вже почала нарікати на Мойсея, що він прирік їх на вірну смерть, інша частина готувалися до оборони, ще інші молилися, а дехто готувався повертатися назад. Крик стояв несамовитий. Мойсей закликав до Бога і почув відповідь: чого ви всі кричите, не час кричати, час діяти. І коли голова коліна Юдиного — Нахшон бен Амінадав — вступив у воду, море розійшлося. Слідом за ним пішли інші євреї по дну моря як по суші, говорить книга Вихід. За ними вода сходилася назад, таким чином затоплюючи військо фараона, яке вже наздоганяло втікачів.
Наступним важливим етапом перебування в дорозі до землі обітованої стала прийняття юдеями вчення Тори на горі Синай. За традицією, воно було дане Мойсею у формі двох скрижалей з 10-ма заповідями на них. Це сталося на 50-й день виходу з неволі і на честь цього встановлено свято Шавуот.
Господь хотів дати євреям відразу землю обітовану, але євреї не повірили Господу і почали знову дорікати Мойсею і Богу, що він їх привів у пустелю помирати і краще б вони залишилися рабами в Єгипті. Тому Всевишній сказав, що якщо так, то поки не помре останній народжений рабом, вони не увійдуть в обіцяну землю. І це тривало 40 років.
На згадку про ці важливі події в історії єврейського народу встановлено свято Песах. Воно символічно нагадує про рабство і закликає євреїв звільнятися від сучасного рабства: залежності від речей, тяги до надмірного збагачення, тобто від всього того, що людину може уярмити.
Слово „песах” („пасха”) має два значення: „проходження повз” та „перехід”. Двоїсте й трактування свята. Окрім переходу ізраїльтян, яких вели Бог та Мойсей через Червоне море, пригадується ще одна подія, яка передувала виводу євреїв з Єгипту, а саме смерть єгипетських хлопчиків-первістків і чудесний порятунок всіх єврейських. На згадку про це напередодні існує Піст первістків в юдейських родинах.
Розпочинається святкування Песаха вечірньою трапезою – Седером ("порядок"), що влаштовується в першу (цього року 1 квітня), а у діаспорі і в другу ніч свята. Під час Седеру у визначеній послідовності читають оповідання про виведення з Єгипту.
Перед початком господиня запалює свічки, промовляючи відповідне благословення. На родинному столі, застеленому білою скатертиною, на великій тарілці (кіарі) приготовано святкові ритуальні страви:
Крім того, поруч з кіарою стоїть піднос з трьома листками маци (спечене пісне тісто), яка нагадує наспіх приготоване пісне тісто, яке євреї винесли зі собою з Єгипту, щоби пізніше запекти. Ще на столі стоїть вино — 4 повних келиха і 5й келих дещо окремо — для пророка Іллі. Вино символізує Боже благословення. На столі також має бути ємність зі соленою водою, що символізує гіркі сльози рабства.
Для Седера використовується найкращий посуд. Тарілки для Песаха вимагали особливої чистоти і дотримання правил Кашруту. Тому у єврейських родинах, як правило, мали окремий посуд – найгарніший і найдорожчий – саме для Песаха.
Детальніше про звичаї і значення Песаха і Седера:
З другого дня свята Песах, 16 нісана, євреї починають „Відраховання омера” — 7 тижнів до дня, коли в Храм приносять перший сніп ячменю, що є підготовкою до свята Шавуот.
Як і на інші свята, на Песах існують забави для дітей. Вони можуть заховати більший шматок маци (афікоман), який старші потім в них викуповують. Це важливо, щоби заохотити дітей до участі в седері.
Пасхальна кухня містить страви, що виробляються з маци. Це може бути фарширована риба, курячий бульйон з галкес, фарширована капуста (гефілте хремзлах), пістний борщ з мацою, солодощі з перемеленої маци та багато іншого.
Однією з обов’язкових умов седера є запрошення до участі в трапезі всіх нужденних, а також тих, хто не може відзначити свято в колі своєї родини. Трапезу закінчують словами вітання: „У майбутньому році – у Єрусалимі!”.
##DONATE_TEXT_BLOCK##