Юдеї розпочинають святкування Суккоту, згадуючи поневіряння в пустелі

Суккот, або Свято кущів триває 7 днів. У цей час, за традицією, слід виходити з будинку і жити в сукке (шатрі, кущі), згадуючи про блукання євреїв в пустелі.

Перших два дні свята вважаються «повними святами». За ними йдуть так звані «будні свята», коли юдеям дозволяється виконувати багато повсякденних справ. Після завершення Суккоту у юдеїв одразу йде свято Сімхат-Тора (його ще називають Днем радості Тори).

Свято Суккот разом з двома іншими — Песах та Шавуот — мають загальну назву „Шалош регалим”, тобто „Три дні для паломництва”. Така назва пов’язана з вміщеним у книзі Вихід (Шмот) приписом, згідно з яким кожен чоловік повинен тричі на рік явитися перед Лицем Господа, тобто здійснити паломництво до Єрусалимського Храму.

Слово «суккот» з івриту — це множина від єврейського слова «сукка», що означає «шалаш». Сукка має пригадувати шалаші, у яких древні ізраїльтяни жили, кочуючи впродовж 40 років пустелею після виходу з Єгипту. Перед цим святом євреї будують шалаші. Саме в них сім'ї влаштовують трапези, розважають гостей, відпочивають і навіть сплять. Сукка, побудована поблизу синагоги, використовується чоловіками, які вивчають Тору, а також для трапез з кіддушем (єврейський обряд освячення), обрядів обрізання та викупу першого сина в сім'ї.