Храм святого Архистратига Михаїла, який височіє над площею Ринок, церква святого Климента папи, каплиця Косми і Дам’яна, навіть головний корпус наукової бібліотеки імені Василя Стефаника — всі ці об’єкти це також і про святу Терезу Авільську (1515 – 1582). Хоч остання й народилась на території далекої Іспанії і ніколи не була у Львові (напевно), плоди її діянь проростали і на наших теренах. Зокрема, у вигляді діяльності монастирських осередків ордену кармеліток босих, заснованих цією католицькою святою.
Народження і дитинство
Тереза Авільська народилась у кастильському містечку, яке знаходиться у провінції Авіла (звідси й форма її імені). Сімейна історія дівчини була досить непростою, адже її дідусь – це юдей, який охрестився і змінив релігійну приналежність. До того ж, виростала вона у багатодітній родині. Більшість її братів, коли виросли, залишили рідне “гніздо” і поїхали підкорювати “новий світ” – щойно відкриту Америку. Окремі з них так і не повернулися додому.
Сама Тереза з малечку відзначалась проникливість, а також особливою вразливістю й співчуттям до оточуючих. Ще з дитинства вона перейнялася ідеями особистої жертовності на користь і благо євангельського учення, була готова навіть померти за віру. Відтак у молодому віці, разом із братом Родріґо, Тереза утекла з дому, розпочавши зовсім нову сторінку у власній біографії.
Освіта та юність
У віці двадцяти років Тереза Авільська пішла жити у Благовіщенський монастир ордену кармеліток. У стінах обителі дівчина тужила за рідними, але остаточно зрозуміла для себе марність земного життя, однак – потребу докладання зусиль задля пошуку вічного життя. Чи не найкращим відображенням її внутрішнього світу та духовних пошуків є слова, написані нею самою у більш зрілому віці: “Пізнати себе вкрай важко, і мені б хотілося, щоби ви робили це без упину” і “Погляньмо на власні гріхи та забудемо про чужі”.
З монастирських буднів
Біографи св. Терези говорять про один незвичайний та трагічний епізод із її життєпису. Дівчина на загал була задоволена монастирським життям і бачила себе в цьому в подальшому. Однак, навіть це налаштування не врятувало її від несподіваних наслідків. Глибоко переймаючись усім, що її оточувало, сестра Тереза якось не справилась із психологічними навантаженнями – вона занедужала, її навіть паралізувало. При цьому, форма останнього була настільки сильною, що в монастирі почали вважати її померлою, вже готували могилу. Проте сестра Тереза вийшла з цього стану, який, як вважається, став однією з причин, через які вона відмовилась від ідеї просто бути за стінами монастиря і молитися, перейшла до більш активних форм діяльності.
Власний шлях і несприйняття цього іншими
Свій власний шлях до Бога, більш осмислений і такий, що відповідав її відчуттям, Тереза Авільська розпочала із подорожей Іспанією. Саме під час останніх вона познайомилась із Хуаном Єпесом та Педро Алькантарським. Всі троє були близькими у поглядах на життя благочестивого християнина, подібним чином інтерпретували цілі та завдання чернечого буття. Відтак виступали за добровільну бідність монахів і критикували тих, хто перетворював служіння у інструмент збагачення. Усі троє вважали, що великі монастирі дискредитували себе, а майбутнє – за невеликими обителями. Вони стали називати себе “босоногими” або “босими”, чим відмежовувалися від інших монахів, стверджували нову філософію. Перший монастир такого типу було засновано у 1562 році. За життя св. Тереза діяло 32 спільноти послідовників.
Зрозуміло, що дана позиція була вкрай критично сприйнята іншими представниками духовенства. За тиражування своїх ідей Хуан Єпес потрапив до в’язниці. Терезу Авільську змушували знищувати праці з викладом власного бачення чернечого служіння, які вона встигла написати. Відтак діяльність послідовників св. Терези, її самої, на початках мала підпільний характер.
Шлях до узаконення
Промінь світла та надії з’явився для послідовників св. Терези за папи Пія IV, який дозволив діяльність осередків кармелітів босих на рівні з іншими обителями. Пізніше в Авілі побудували монастир святого Хосе, який було передано реформаторам. Щоправда, останнім довелося чекати ще й офіційного дозволу від іспанського короля, який дуже неохоче приставав на такий крок і всіляко відтягував небажане для себе рішення. Наступною перешкодою стали дії керівників ордену кармелітів, які не приставали на принцип добровільної бідності і вбачали у цьому загрозу для себе, намагалися обмежувати Терезу Авільську і зв’язати їй руки. У цій ситуації св. Тереза звернулась до римського понтифіка і добилась статусу незалежної організації для кармеліток босих.
Дзеркало душі
Нетиповість і незвичайність персони св. Терези Авільської проявлялась по-різному. Бачимо це і в одному з листів, який вона адресувала своєму братові, що воював за іспанську корону в Америці. Писала до нього так: “Дорого мені обходяться ці індійці (Колумб думав, що він відкриває інший шлях до Індії і тому він та інші європейці не одразу зрозуміли, що мова, насправді, про новий континент – Є. Г), стільки нещасть і у нас тут, і у вас там. Багато хто розповідає мені про це, і часто мені нічого сказати, крім того, що ми гірші за диких звірів”.
Значення персони Терези з Авіли
Тереза Авільська була жінкою незламних переконань і твердої волі, непохитної віри і щирої відданості. При цьому, відзначалась гострим розумом, її називали однієї з найосвіченіших жінок свого часу. Очевидно, що саме перераховані риси характеру і якості й дозволили їй стати реформаторкою ордену кармелітів та засновницею кармеліток босих. Активність цієї іспанської монахині була належно оцінена як у часи її життя, так і за наших днів – у першій половині XVII століття папа Павло V беатифікував, папа Григорій XV канонізував її, а вже у 1970 році вона отримала почесне звання “Учитель Церкви”. Відтак стала першою жінкою, яка удостоїлася подібної честі.
Для нас сьогодні незвичайною видається не тільки діяльність св. Терези, її стійкість та невідступність від власних ідеалів, але й її творча активність. До найвідоміших творів цієї монахині належать автобіографічна “Книга мого життя”, “Книга основ”, “Шлях до досконалості”, “Роздуми над Піснею Пісень”, “Внутрішній замок” і ін. Окрім того, Тереза Авільська ще й була авторкою багатьох віршів і листів. У текстах св. Терези можна знайти сліди як певних містичних ідей, так і цілком раціональних закликів до самопізнання, що сприймалося нею як складові руху до Бога.
Львівські сторінки
Свята Тереза відома, у тому числі, як засновниця ордену кармеліток босих, або ордену Пресвятої Марії з гори Кармель (обсерванти). Останні — це жебракуюча і дуже аскетична спільнота, чим вони різняться від кармелітів черевичкових (конвентуальних), що дотримуються пом’якшеного статуту. Львів, як потужний центр католицизму й черного життя, не міг не становити інтересу для згаданих вище монахинь. Тим більше, що на момент їхнього приходу в місті вже діяли брати кармеліток босих — кармеліти босі (храм святого Михаїла, вул. Винниченка, 22).
Хоч мережа кармелітських спільнот була більш розгалуженою на Волині та Поділлі, але в нашому місті вони також мали представництво.
Зокрема, зовсім недовго, кармелітки босі базувалися на сучасній вулиці Лисенка, 45. Чинний храм святих безсрібників Косми і Дам’яна УГКЦ — це колишній костел Матері Божої Неустанної Помочі при монастирі кармеліток босих. Одна з найгарніших пам’яток архітектури бароко у Львові, храм Стрітення Господнього (вул. Винниченка, 30) — це також колишня святиня кармеліток босих (на той момент — костел Матері Божої Лоретанської монастиря кармеліток босих).
Наприкінці ХІХ століття, за проектом Франца Штатца, фірмою Івана Левинського було споруджено монастирський комплекс і храм для кармеліток босих на сучасній вулиці Генерала Чупринки, 70.
Монахині проживали у цій обителі до 1939 року. Сьогодні за цією адресою знаходиться храм святого Климентія папи УГКЦ. Врешті, на місці сучасного корпусу наукової бібліотеки Стефаника, що на вулиці Стефаника, 2, колись також був костел святої Агнеси і монастир, але – кармеліток черевичкових.
Євген Гулюк
Більше інформації можна отримати з наступних джерел:
- 4 Вчительки Церкви
- Саган О. Кармеліти
- Свята Тереза від Ісуса (Учитель Церкви)
- Тереза Авільська
- Тереза Авільська – свята з характером
- Хлян І. Орден кармеліток босих на теренах Львова
Фото з: https://uk.wikipedia.org/, https://photo-lviv.in.ua/
