З 2 по 4 березня російський Патріарх Кирил здійснив робочу поїздку до Болгарії. В ході візиту він зустрівся не тільки з болгарським Патріархом та місцевим духовенством, але й відвідав вище керівництво країни. Ця поїздка би не привернула увагу аналітиків, якби не одне «але». Під час офіційного візиту стався справжній дипломатичний скандал.
З 2 по 4 березня російський Патріарх Кирил здійснив робочу поїздку до Болгарії. В ході візиту він зустрівся не тільки з болгарським Патріархом та місцевим духовенством, але й відвідав вище керівництво країни. 3 березня він мав зустріч з очільницею Парламенту Цвєтой Караянчевою та прем’єр-міністром Бойко Борисовим. Наступного дня голова РПЦ зустрівся з Президентом Болгарії Руменом Радєвим.
Ця поїздка би не привернула увагу аналітиків, якби не одне «але». Під час офіційного візиту стався справжній дипломатичний скандал. Річ у тім, що формальним приводом для поїздки було святкування 140-ї річниці закінчення російсько-турецької війни, за наслідками якої Болгарія отримала незалежність. Патріарх Кирил брав участь у державних урочистостях з нагоди святкування річниці.
Однак пізніше, під час зустрічі з прем’єром та президентом, Кирил висловив своє невдоволення політикою та діями болгарської влади. Обурився Патріарх тим, що президент Радєв заявив, що його країна пам’ятає всі народи, які воювали за її незалежність, і росіян, і українців, і поляків, і литовців, і фінів тощо.
«Ще раз хочу ясно вам сказати – Болгарію звільнила Росія!» – гнівно та безапеляційно промовив Кирил (2:55-3:00 хвилина ось цього відео). «Ні Польща, ні Литва, ні інші країни, а Росія» (3:03-3:07) – ніяк не міг заспокоїтись Патріарх. «Сподіваюсь ЗМІ нас чують та передадуть правильну історичну інтерпретацію щодо подій, пов’язаних з визволенням Болгарії», – суворо продовжував голова Московської Патріархії.
Кирил твердить, що ані Польщ, ані Литва не брали участі у визволенні Болгарії, бо, мовляв, таких держав тоді не існувало. При цьому він свідомо замовчує, що ці народи (поляки, литовці та решта) брали участь у військових діях і були у складі армії Російської імперії. Однак в кінці відео Кирил вже заявляє про жертви російського народу, який відплатив за звільнення Болгарії кров’ю, при цьому не згадуючи про втрати серед представників інших національностей, що були у складі російської армії. Патріарх абсолютизує за російською нацією визволення болгар від османів. Що це як не маніпуляція історичними фактами? Хіба це «правильна історична інтерпретація», яку так принципово відстоює духовний лідер? Це чергова російська історіософська схема, яку Патріарх Кирил без вагань совісті нагло просуває, як «єдино істинну та вірну».
На зустрічі з прем’єром Бойко Борисовим Кирило також гнув свою лінію. «Я бачив російські прапори, болгарські прапори і ніяких інших» (0:41-0:47 секунди відео) – заявив Патріарх. Далі він пускається в розмірковування, з яких зробив висновок про духовну єдність болгарського і російського народів. Очільник РПЦ також заявив, що відносини між Росією та Болгарією мають виходити з реалій відносин між народами, які є братськими один одному. Так мають будуватись міждержавні та міжнаціональні відносини.
Патріарх говорить про нормалізацію міждержавних відносини з іноземним державним діячем. Що це як не політика? Кирил в цій зустрічі представляє інтереси російської держави і російського народу. Цікаво, як це кореспондується з одвічними тезами про наднаціональність Московського Патріархату, що він не асоціюється ні з якою державою? Що немає у Христі ні еліна, ні юдея [Кол. 3:8]. Схоже, що в Московському Патріархаті дійсно немає ні еліна, ні юдея, ні українця, ні білоруса – самі лише росіяни.
Фактично московський Патріарх диктує керівництву Болгарії, якою має бути їх офіційна риторика та державна політика історичної пам’яті. «Я би дуже хотів, щоби ця історіософія пішла з політичного обігу Болгарії… це головне послання, з яким сьогодні Патріарх звертається до Болгарії, її керівництва, народу», – продовжує Кирил.
Свою істерику його святість продовжив навіть в аеропорту Софії (столиця Болгарії – Д.Г.). Він наполягав, що фінський та польський полки, які брали участь у битві, були у складі саме російської армії. «Ні в історії Польщі, ні в історії Фінляндії немає цієї сторінки, пов’язаної з визволенням Болгарії. Вона кровавими літерами вписана в історію Росії», – повторив журналістам Кирил.
Реакція російських релігійних блогерів на ці події не примусила себе довго чекати. Протодиякон Андрій Кураєв опублікував історичні свідчення, які спростовують «правильну історичну інтерпретацію» Патріарха Кирила. Цікаво, що навіть в такому кон’юнктурному джерелі, як російська вікіпедія, подається широкий перелік різних національних військових формувань, що брали участь у російсько-турецькій війні на боці Росії. А от перший заступник голови синодального відділу по взаємодії з суспільством Олександр Щіпков стверджує, що Патріарх говорив з позиції сили. Так, це заява офіційної церковної особи.
Звичайно, що очільник РПЦ не втратив можливості донести до свого болгарського колеги «правильний» варіант подій в Україні. Кирил розповів свою версію про т.з. «релігійні гоніння» проти УПЦ (МП). Про це писала РІСУ, як і про те, скільки насправді привілеїв отримала УПЦ (МП) від пост-майданної влади. Не оминув можливості Кирило і повторити кремлівську тезу про «громадянську війну» на Донбасі на національному телебаченні Болгарії. Внаслідок чого, українське посольство було змушене зробити офіційну заяву протесту.
Патріарх може дуже вільно почувати себе в Болгарії, адже місцева Православна Церква з табору промосковських на всеправославній арені. Існує припущення, що москвофільські тенденції Софії корінням йдуть в питання визнання автокефалії БПЦ. Де-факто вона була самостійно проголошена у 1872 р., проте офіційно визнана Константинополем лише в лютому 1945. Це ще була Друга Світова війна, проте Болгарія вже перебувала під радянським протекторатом. Саме завдяки посередництву РПЦ вдалося вмовити Константинополь визнати самостійність БПЦ. А ще через 8 років, у 1953, здобути для болгар статус Патріархату. Звичайно, що все це робилось під пильним наглядом і з погодження КДБ (НКВС). Власне тому вище керівництво і досі перебуває в орбіті впливу Москви. І показова неучасть БПЦ у Всеправославному Соборі на Криті у 2016 р. разом з Москвою, Антіохійським Патріархатом і Грузією тому підтвердження.
Постійно спостерігаючи за Патріархом Кирилом, виникає здивування його болгарським демаршем. Він відомий своєю дипломатичністю, вмінням підбирати слова, доносити потрібний сенс без зайвих емоцій. Патріарх дуже грамотний церковний функціонер та майстер вести перемовини. На відео зустрічі з президентом Болгарії він був сам не свій. Напружений, емоційний, таке враження, що він ось-ось зірветься. Це власне і привернуло нашу увагу. В нас постало питання: Чому він себе так повів?
Відповідь криється у відносинах Росія-Болгарія. Зараз країною правлять Румен Радєв та Бойко Борисов. Обидва вважаються проросійськими політиками. Борисов був активним прихильником «Південного потоку» – проекту російського газогону до Європи в обхід України. Борисов продовжував відстоювати проект навіть після його ветування Єврокомісією у 2015 році.
Радєв також не безпідставно вважається проросійським президентом, адже в своїй передвиборчій програмі він обіцяв курс на покращення відносин з Росією. Проте вже після виборів зробив реверанс в сторону Євроатлантичного партнерства. І це зрозуміло, адже Радєв військовий. Він є натовським генералом. Хоча це не завадило йому підтримувати теплі стосунки з Путіним. До речі, саме його, а не Кирила Президент Болгарії офіційно запрошував на 140-ву річницю незалежності Болгарії. Але замість очільника російської держави приїхав очільник Російської Церкви. І очевидно не з духовним візитом, тобто не просто у паломництво, а «за завданням партії».
Річ у тім, що і Борисов, і Радєв публічно заявляли, що коли Болгарія головуватиме в Раді Європи, вони домагатимуться зняття санкцій з Росії. І ось настав момент – з 1 січня 2018 Болгарія півроку головуватиме в Раді Європи. Відразу після набуття повноважень болгари заявили, що їхня позиція щодо санкцій консолідована та відповідає загальноєвропейському консенсусу продовження санкцій проти Росії. Це, звичайно, розлютило росіян.
Напевно в цьому і криється справжня мета вояжу Патріарха, який сам зізнався, що «відклав всі свої робочі поїздки і приїхав до Болгарії» (18-23 секунди відео). Цим також добре пояснюється емоційність Кирила у «вичитуванні» болгарських лідерів. Напевно він виконував інструкції російського МЗС, з яким у Московської Патріархії давно існує тісна співпраця. Отже Патріарх Кирил виступив в ролі «поганого поліцейського», який приїхав насварити неслухняних болгарських «братів». Але при всьому цьому він і вся Церква залишаються «поза політикою»!... :)
***
Патріарх Кирил вкотре довів свою інкорпорованість у російську владну вертикаль. Він виконує цілком політичні завдання на високому міждержавному рівні. В той же час постійно повторюється мантра про Церкву поза політикою. І дійсно, коли питання відстоювання державних чи національних інтересів стосуються Росії, то Кирил не гребує ними займатись, коли України – то вони поза політикою.
Фото зі сайту Патріархії РПЦ