Законність переходу до ПЦУ: суддя Верховного Суду прокоментував рішення стосовно зміни церковної юрисдикції
Про це інформує Суспільне.
За словами Костянтина Пількова, справа ускладнювалась відсутністю чітких критеріїв членства в релігійній громаді. При цьому сторона позивача — а ним був колишній настоятель храму — аргументувала, що настоятель має вирішальне слово у визначенні членства.
"І хоча статут передбачає певні критерії членства в цій громаді, але якогось обліку членів, хто є членом релігійної громади, хто має право ухвалювати рішення, в тому числі, про міжконфесійний перехід, в цій справі суди встановити не могли. Сторона позивача стверджувала, що вирішальним критерієм має бути те, що саме настоятель знає, хто є членом громади, а хто не є членом громади, за відсутності якихось інших чітких критерій, якихось документів, які могли підтвердити членство. З таким підходом Велика Палата не погодилась, тому що він створював певну парадоксальну ситуацію, на яку навіть довелось звернути увагу в самому рішенні. Якщо держава визнає релігійну громаду, а, власне, міжконфесійний перехід — це елемент такого визнання, яке пов'язується з тим, чи визнає це визнана релігійна влада, якою є настоятель чи єрарх тієї конфесії, з якої виходить релігійна громада, це створює парадоксальну ситуацію, а держава таким чином не може безсторонньо, неупереджено демонструвати своє ставлення до релігійної громади. Тому в цій справі Велика Палата мусила виходити з того, що як таких критеріїв чітких, які б дозволяли віднести певних осіб до членів релігійної громади, не можна виявити, отже, доводиться застосовувати ті, які визначені в законі, і ті, які можна виокремити зі статуту", — розповів суддя Верховного суду Костянтин Пільков.
За його словами, закон передбачає, що релігійна громада є місцевою релігійною організацією, тобто вона створюється для забезпечення потреб у сповідуванні релігії громадян в певної місцевості.
"Велика Палата також застосувала ті критерії членства, які визначені в статуті. Там передбачено, і, напевне, це буде характерне для багатьох релігійних громад, що членами її є повнолітні особи, які добровільно виявили бажання вступити в релігійну громаду, регулярно відвідують богослужіння та сповіді. Для регулярного відвідування богослужіння оцей критерій належності до певної місцевості має значення. Тобто регулярно відвідувати богослужіння може та людина, яка проживає в цій місцевості. В цій справі позивач якраз заперечував те, що мешканці цього села автоматично є релігійною громадою", — пояснив суддя Верховного суду Костянтин Пільков.
За словами Костянтина Пількова, надалі висновки в цій справі мають бути враховані іншими судами при розгляді схожих справ, де матимуть місце схожі обставини.
"Специфіка окремих справ може бути різна. В інших громадах може бути врегульовано, дійсно, хто є членом. Але загальний принцип, за якого не може бути поставлене залежність від волі ієрарха, то те, відбудеться перехід чи ні, він має всі підстави закріпитися, тому що він виходить з того, що це право на свободу віросповідання в колективному вимірі", — розповів суддя Верховного суду Костянтин Пільков.
Олександр Вірьовкін, адвокат, який представляв інтереси новоствореної релігійної громади села Калинівка, розповів, що справа щодо релігійної громади Калинівки розглядалася в судах із 2021 року в господарському судочинстві, до цього її розглядали в адміністративному судочинстві. Після програшу в апеляції колишній настоятель церкви звернувся до Касаційногогосподарського суду у складі Верховного суду, де було прийняте рішення передати спочатку справу на розгляд Об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, яка вирішила передати до Великої палати Верховного суду, оскільки потрібно було сформувати судову практику для вирішення подібних справ.
За словами Олександра Вірьовкіна, в Україні призупинили розгляд приблизно 100 подібних справ для того, щоб Велика палата Верховного суду розглянула цю справу та сформувала певні висновки, які у подальшому будуть брати до уваги при розгляді подібних справ.
