Звернення Синоду УПЦ до Президента України з приводу подолання розколу в українському православ’ї (липень, 2005)
Ми усвідомлюємо складність даного питання і хочемо нагадати про ті перешкоди, які стоять на цьому шляху. Керівник так званого УПЦ КП, Денисенко Михайло, не може бути стороною у переговорах, так як він відлучений від Церкви. Ця обставина є суттєвою канонічною перепоною у конструктивності ведення діалогу.
Звернення Священного Синоду
Української Православної Церкви
до Президента України В.А. Ющенка
щодо ведення переговорного процесу для подолання розколу в українському Православії
Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!
Єпископат, духовенство та віруючі Української Православної Церкви серйозно стурбовані ситуацією, що склалася нині в Українському Православії. Розкол, як кровоточива рана на тілі церковному приносить Церкві і нашому суспільству лише проблеми і труднощі. Ми розділяємо Вашу стурбованість цією ситуацією. На зустрічі з членами Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, яка відбулася 14 червня 2005 року, Ви ініціювали проведення діалогу з метою подолання розколу в Українському Православії. Українська Православна Церква підтримує Вашу ініціативу, вона готова до такої роботи і залучає до цього своїх представників.
У своїй промові на зустрічі, шановний Вікторе Андрійовичу, Ви слушно замітили, що об’єднання Православія в Україні і набуття Православною Церквою відповідного канонічного статусу «не може вирішуватись неканонічним шляхом і залишається виключно прерогативою Церкви.» Ця проблема може бути вирішена лише в руслі богословських дискусій і в рамках канонічних норм. Штучне прискорення цього процесу, його політизація, може дати лише негативні результати, стати причиною нових розколів. Тоді ідея створення єдиної Православної Церкви в Україні буде похована раз і назавжди.
Ми усвідомлюємо складність даного питання і хочемо нагадати про ті перешкоди, які стоять на цьому шляху. Керівник так званого УПЦ КП, Денисенко Михайло, не може бути стороною у переговорах, так як він відлучений від Церкви. Ця обставина є суттєвою канонічною перепоною у конструктивності ведення діалогу.
Крім того, ми мусимо констатувати той факт, що останнім часом представники «Київського Патріархату» часто при підтримці представників державної влади агресивно ведуть себе по відношенню до парафій і віруючих Української Православної Церкви. У зв’язку з цим, звертаємось до Вас, шановний Вікторе Андрійовичу, з проханням заборонити представникам державної влади на місцях втручатися у церковні справи. Подібні дії порушили відносний спокій у міжконфесійних відносинах. За таких обставин важко буде вести переговорний процес або він стане просто неможливим.
Поки не зміниться на краще міжконфесійна ситуація в Україні, поки не втихнуть емоції і пристрасті, було б бажаним залишити поки що «статус кво» в питаннях об’єднання Українського Православія.
Покладаючись на волю Божу, Українська Православна Церква готова трудитись для досягнення єдності серед православних України, але об’єктивно оцінюючи реалії сьогодення, застерігаємо від будь-яких різких дій і кроків у цьому процесі.
Сподіваємось на розуміння нашої позиції.
Прикликаємо Боже благословення на Ваші труди для добра Держави та Українського народу.
Київ, Свято-Успенська Печерська Лавра,
26 липня 2005 року
Джерело: Офіційний сайт УПЦ