Рік минув. Багато хто з нас інтенсивно подорожував, відвідував різні міста, містечка села, закохувався в них, відкривав для себе цікаві природні та архітектурні об’єкти. Час провести підсумки/ Сьогодні розповім про 10 храмів, які мене найбільше вразили у цьому році. Саме про муровані храми, бо про дерев’яні планую розповісти окремо. Принципово не включаю до «хіт-параду» церкви Львова, бо тоді б вони зайняли щонайменш половину переліку.

1. Перше місто в мене вже третій рік поспіль займає костел Матері Божої Святого Розарія і Святого Станіслава (ну і назва!) в Чорткові. Може це й дуже суб’єктивно, але чортківський костел для мене - найвеличніша та найкрасивіша релігійна споруда України.
Змішання стилів, краса архітектурних ліній та гармонійне співвідношення форм, досконалість окремих деталей дають підстави віднести його до найкращих пам'яток костельного зодчества, що збереглися на території країни до наших днів.
Первісно костел побудований у 1610 році, як Домініканський. Наприкінці XIX ст. населення Чорткова настільки зросло, що костел не вміщував усіх парафіян і тому почали будівництво нового храму й монастиря, а старий костел разом з частиною мурів і веж було розібрано та споруджено новий у стилі ”надвіслянської готики”.



2. Успенський старообрядський собор у Білій Криниці є справжнім неперевершеним шедевром культового зодчества всієї Буковини. Збудований протягом 1900 – 1908 років, як головний храм жіночого монастиря, на кошти заможної родини московських старообрядців Гліба і Ольги Овсянникових за проектом австрійського архітектора В.Кліка. На його побудову було витрачена астрономічна на ті часи сума – півмільйона російських рублів золотом. Будівельні матеріали, гранітні деталі та оздоблення для храму були доставлені безпосередньо з Москви, а під його фундамент навіть було привезено дві підводи російської землі. Собор дійсно вражає своєю величчю і багатством, а пишність його зовнішнього декору може зрівнятися хіба що з розкішшю резиденції Буковинських митрополитів у Чернівцях чи храмом Василія Блаженного у Москві.



3. Вознесенська (Миколіївська церква) у Чесниках навіть у спотвореному вигляді неабияк вразила! Церква – найяскравіший зразок маленького архаїчного оборонного храму. Має дійсно поважний вік – походить вона з XIV століття. Не так багато західноукраїнських храмів можуть похвалитися таким віком. Найпривабливіше в споруді – масивні контрфорси, які надають церкві вигляд храму-лицарю. Подібного контрасту крихітного об’єму церкви та гігантських у порівнянні з ним контрфорсів ви більше не побачите ніде.



4. Костел Успіння в селі Біще на Бережанщині походить з 1644 року. Дивишься на нього і питаєш себе: навіщо в звичайному селі храм таких гігантських розмірів? Не знаю, навіщо… Але храм вражає всім: і розмірами, і оздобленням, і залишками інтер’єрів, і, особливо, яскраво вираженими оборонними ознаками: товстенними стінами, контрфорсами, стрілчатими вікнами-бійницями.



5. Кафедральний костел Св.Апостолів Петра і Павла (XIV століття) у Кам’янці-Подільському особливо представляти не потрібно. Ізюминка храмового комплексу - поєднання двох культур: католицької і ісламської. Поряд з костьолом знаходиться турецький мінарет з скульптурою Мадонни.



6. Оборонна церква Покрови Богородиці (1476 рік) в Сутківцях Ярмолинецького району Хмельничини - неповторне диво фортифікації, яке не має аналогів в Україні. храм являє собою хрестову двоярусну споруду, до якої з чотирьох боків прилягають могутні півкруглі башти. Нижні яруси трьох башт мають по 5 амбразур, а верхні опоясані великою кількість бійниць. Пораховано, що церква мала 95 бойових точок! Ширина стін теж говорить сама за себе – близько 1,7 метри.



7. Ільїнська церква-лицар XVI століття в Топорівцях – третій за віком мурований храм Буковини. Архітектура церкви наскільки проста, настільки й геніальна. Храм дійсно нагадує міні-фортецю: високі товсті стіни, замість вікон – маленькі амбразури, на горищі по периметру усієї споруди влаштовано парапет з бійницями.


Примітною є білокам’яна різьба, що обрамляє амбразури та вхід до храму. А уздовж укосів в перемичок тягнуться паралельні валики, що утворює на перетині на кутах сітку з насиченим узором. Неподалеку від старої церкви – нова, також Ільїнська (1914) рік, що нагадує міні-замок.


8. В Андріївську церкву в Києві я закоханий з дитинства. Кожного разу, коли я буваю у столиці, обов'язково вертаюся на Андріївський узвіз і проходжу ним від Андріївської церкви і до Подолу. Андріївська церква (1744 рік) в стилі бароко роботи архітектора Растреллі - автора більшості пітерських архітектурних шедеврів – найкрасивіша споруда Києва. Вважають, що на місце, де сьогодні розташований храм, учень Спасителя, святий апостол Андрій, піднімаючись у 40-х роках після Різдва Христового від Корсуня вгору по Дніпру, поставив свого хреста, промовивши до тих, хто його супроводжував: "Бачите гори оці? На цих горах возсіяє благодать Божа, буде город великий, і воздвигне Бог багато церков". Пророцтво святого апостола, як засвідчують подальші події, справдилося, а історичний пагорб став називатися Андріївською горою.



9. Ільїнську церкву в Суботові, що на Чигиринщині, звуть Богдановою:
Ото церков Богданова.
Там-то він молився,
Щоб москаль добром і лихом
З козаком ділився.
Фундатором церкви у ХVІІ столітті дійсно був Богдан Хмельницький. Тут же у 1657 року, його було поховано.



10. Храм Святого Пантелеймона у селі Шевченкове є найстарішим і єдиним із збережених храмів Галицько-Волинського князівства. Тут, у Давньому Галичі на Виноградній горі у 1194 році князь Роман Мстиславович спорудив величний храм – один з найкращих взірцев храму в давньоруському стилі.