100-річчя журналу «Вартова башта» українською мовою
Добру новину з Біблії в Україні почули ще в 1891 році, і багато хто позитивно відгукнувся на неї. Упродовж наступних десятиліть щораз більше українців пізнавало біблійну правду. Але через політичну ситуацію в Україні на початку XX століття чимало українців емігрували в інші країни, зокрема в Канаду і США.
У 1923 році під час свого візиту в Канаду брат Джозеф Рутерфорд попросив Еміля Зарицького, батьки якого переїхали з України, перекладати «Вартову башту» українською мовою. Незадовго до того Еміль почав служити колполтером (піонером) і пілігримом (роз’їзним наглядачем). Крім того, він з дружиною, Марією, виховував п’ятеро дітей. Усе ж Еміль погодився взятись за перекладацьку працю, і в січні 1924 року вийшло перше видання журналу «Вартова башта» українською мовою. Він займався цією працею упродовж 40 років. Його донька Роуз пригадувала: «З тих часів мені найбільше запам’ятався звук татової друкарської машинки, який постійно лунав у домі».
У 1964 році, отримавши навчання від брата Зарицького, за працю перекладу взявся Моріс Саранчук. Йому допомагала його дружина, Енн. Моріс та Енн ревно виконували своє завдання. Іноді вони працювали над публікаціями на задньому сидінні свого автомобіля під час перерв на світській роботі. Згодом у місцевому Залі Царства їм виділили невелике приміщення, яке стало перекладацьким офісом. У 1977 році Саранчуків запросили служити у Бетелі в Канаді. З часом інших братів у філіалі, які розмовляли українською мовою, почали навчати перекладу наших публікацій.
Наприкінці 1940-х років у Радянському Союзі посилились переслідування Свідків Єгови, які тривали не одне десятиліття. У ті часи наші брати різними винахідливими способами отримували «Вартову башту» та інші публікації. Вони з обережністю розмножували їх і доставляли своїм одновірцям, які дуже потребували духовної поживи. Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році брати і сестри в Україні змогли вільно поклонятися Богові. Того ж року у філіалі в Німеччині була організована українська перекладацька група. Пізніше ця група переїхала до Польщі, а згодом, у 2001 році,— в новозбудований філіал в Україні. Ось що сказала одна сестра, яка майже 30 років допомагає з перекладом на українську мову: «Брати і сестри, які перекладали, розмножували і розповсюджували “Вартову башту” на початках, заклали основу для сьогоднішнього росту організації. Приклад їхньої мужності і вірності дотепер надихає мене у бетелівському служінні».
Сьогодні по цілому світі мільйони українців мають змогу читати «Вартову башту» рідною мовою. В Україні є 541 збір і 67 груп, зібрання яких проводяться українською мовою. Такі збори і групи існують також в Австрії, Бельгії, Великобританії, Ірландії, Іспанії, Італії, Канаді, Німеччині, Польщі, Словаччині, США, Франції, Хорватії, Чехії та Швеції.
