300-річна Конституція Орлика, заснована на християнських цінностях, допоможе консолідувати українське суспільство, – думка експерта
КИЇВ – До 300-річчя першої української Конституції портал «Українська християнська культура» провів семінар, присвячений християнським цінностям в Конституції Пилипа Орлика. Відбувся семінар у приміщенні Центру богословських студій, повідомляє кореспондент РІСУ Олександр Бойко.
Основою семінару стала доповідь кандидата юридичних наук, старшого наукового співробітника Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Олексія Кресіна про конституцію Пилипа Орлика та виражений у ній християнський світогляд, який послужив основою для подальшої державності в Україні. За словами автора доповіді, вже в той час Орлик проголосив багато демократичних цінностей, які потім лягли в основу європейського зразка демократії.
На початку виступу доповідач зазначив, що до цих пір, з часів незалежності України не було жодного серйозного дослідження, присвяченого Конституції Орлика, хоча це видатний пам'ятник права України і він може свідчити про високий рівень правової свідомості наших предків. 
Автор зробив акцент на тому, що вся ідеологія державності, яка розвивається в даний час, є такою ж ущербною, як і ідеологія при СРСР. У самих наших підручниках історії є прогалини, не говориться про різні регіони України, які хоча і перебували в адмінокругах інших держав, однак не переставали бути Україною. «Немає інтегрованого погляду на утворення держави в Україні, її зразки в різних регіонах України. Таке враження, що ці регіони на деякий час випадають з історії, тоді як себе буде почувати мешканець Закарпаття чи Донецька, коли його край не входить в історію України (нібю України в Донецьку начебто не було) в самих підручниках історії? Україна не могла переміщатися з однієї точки в іншу, Київ – не вся Україна, рівно як і інше місце, все це –Україна. Таким чином, вибірковий підхід до історії з замовчуванням того, що не вигідно, приводить до дуже конфліктної схеми, коли люди скрізь наполегливо шукають і бачать ворогів, на Галичині бачать ворогів в Донецьку і навпаки. Це дуже небезпечна тенденція для нашого суспільства. Потрібно завжди говорити про те, що які б нації не жили в Україні, вони могли мирно співіснувати без будь-якої ворожнечі, що доводять історичні документи. На цьому має бути акцент в нашій історії», – сказав доповідач.
Другим важливим моментом виступу було нагадування про те, що світське право не могло б існувати і взагалі з'явиться без церковного права. Церковне право вирішувало дуже багато суспільних питань, але не охоплювало всіх сфер життя, тому були написані світські закони. Правознавці забувають про коріння світського права. Церква може нагадувати про це, і таким чином, може впливати на життя суспільства, без чого цей вплив розцінюється як втручання в життя суспільства.
Олексій Кресін відзначив важливість історичного правосвідомості українців: «На території України діяло право різних народів – і про це треба пам'ятати, цим пишатичя і дорожити, як прикладом правового суспільства в Україні з найдавніших часів».
Під час доповіді вчений відзначив, що через Конституцію Орлика можна побачити цілий пласт історії України. Гетьман Орлик врахував всі недоліки правління попередньої влади і зміг дати внутрішній закон, який дає основи демократичного суспільства:
«Основною заслугою Конституції Орлика було те, що в цьому конституційному акті були закладені основи парламентаризму, право вибору мали навіть селяни, а не тільки тодішня еліта. Він вперше відокремив поняття держави в Україні від військової диктатури, яка постійно повинна була комусь служити. Також були закладені основи виборчої, договірної, а не довічної влади. Це був перший внутрішньоукраїнський законодавчий акт внутрішнього регулювання, коли не зверталися за правовим рішенням ні до царя, ні до польського чи шведського короля. У цьому випадку сам народ, українці, а не запорожці, еліта, або хтось ще вирішували важливі державні питання. Всі ці моменти ставлять цей документ в одну з найголовніших наших пам'яток державності ».
На закінчення Олексій Кресін зазначив що «Вивчення цього документа може дати ту соціальну базу відносин, яка може консолідувати українське суспільство».
Конституція Пилипа Орлика (Бендерська конституція) – скорочена назва пам'ятки української політико-філософської та правової думки, створеної в 1710 році. Сучасна поширена назва походить від скороченої латинської назви – Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis.
За оцінкою сучасних українських істориків, це перша європейська конституція в сучасному розумінні.
