330 років Московський Патріархат працював над тим, аби тримати в полоні українські душі, – митрополит Євстратій (Зоря)

330 років Московський Патріархат працював над тим, аби тримати в полоні українські душі, – митрополит Євстратій (Зоря) - фото 1
Законопроект про заборону релігійних організацій, пов'язаних із РФ, ухвалили ще в жовтні першому читанні. За понад два місяці справа до другого читання ще не дійшла. Утім за цей час громади покидали Московський Патріархат. Можливо, не з такою швидкістю, як сподівались чи бажали б, але процес відбувається і він повинен відбуватись природно.

Про це у розмові для Еспресо розповів єрарх Православної Церкви України, митрополит і заступник голови Управління зовнішніх церковних зв'язків ПЦУ Євстратій (Зоря).

Владика зазначає, що штучні перешкоди, які створювали громадам в здійсненні волевиявлення щодо виходу від Московського Патріархату і долучення до ПЦУ, були усунуті лише рік тому. Дії місцевої влади часто уповільнювали переходи церковних громад.

"Раніше ми постійно зустрічались саме з штучними перешкодами, які створювались з боку упереджених представників влади, які особисто були прихильниками московського патріархату. Вони і свої посади використовували для того, аби створювати штучні перешкоди. І фактично лише після рішення РНБО, яке було минулого року, та після офіційної заяви та оприлюднення позиції держави, штучні перешкоди почали зникати", – пояснює Євстратій (Зоря).

Крім того, за словами митрополита, від початку великого вторгнення росіян соціологія зафіксувала зниження кількості прихильників Московського Патріархату майже на три чверті. Від тих людей, які підтримували Московський Патріархат у лютому 2022 року, продовжує це робити лише кожен четвертий.

"Людям самовизначитись значно простіше, тому що це не потребує юридичних процедур. А ось зміна юрисдикції всією громадою потребує тривалої юридичної процедури. І просто процес, який значною мірою відбувся у самосвідомості людей ще навесні 2022 року, поступово наздоганяє процес самовизначення – по юридичних змінах, який відбувається у конкретних громадах", – додає владика.

Є чимало і тих, які попри усі обставини та зміни, неухильно тримаються за проросійську Церкву. Загиблих від рук російських окупантів продовжують хоронити представники Московського Патріархату, а ікони російських царів залишаються в українських храмах. Євстратій (Зоря) каже, що наслідок багатолітнього втовкмачування ідеології російської Церкви в Україні.

"330 років Московський Патріархат працював над тим, аби тримати в полоні українські душі. І те, що було напрацьовано, не зникне ані за рік, ані навіть за десять років.

Процес переходів повинен відбуватись природно. Пришвидшити його неможливо. Як ви можете змінити людське світобачення, коли сама людина не бажає такої зміни? Не йдеться про те, щоб розв'язати якісь технічні речі. Йдеться про те, щоб людська свідомість змінилась. Вона змінюється. На жаль, через зовнішні трагічні страшні обставини війни. Хоч і поступово відбуваються зміни, але невідворотно", – наголосив духівник.

Євстратій (Зоря) вважає, що ухвалити зміни до законодавства, які проголосовані Верховною Радою в першому читанні, можна і треба.

"Необхідно заборонити будь-яким релігійним організаціям в Україні мати адміністративний зв'язок, тобто підпорядкування релігійним центрам в країні-агресорі. І тут не йдеться про свободу віросповідання і переконань. Це стосується адміністративної структури. Не можуть релігійні організації в Україні мати своє підпорядкування релігійним структурам в Росії, адже це один з інструментів російської гібридної агресії проти України. Вони використовуються російським урядом, як своя невід'ємна частина, як ширення агресії проти України. Заборонити такий зв'язок – це питання національної безпеки. Очевидно, що ухвалення такого закону спонукатиме багато релігійних громад визначитись".

Він зауважив, що в нас існує 6 десятків різних конфесій, а відтак завжди буде існувати певна група тих, які підтримують Москву.

"Релігійна єдність з Москвою буде важити більше. Ця група буде порівняно невеликою і не буде впливати на суспільне життя, а існуватиме сама для себе, як багато релігійних груп і спільнот. Вони існують для своїх послідовників і на суспільне життя не справляють фактично жодного впливу. і через це не можуть становити інтересу, як інструмент. Коли буде прийнято закон, який заборонить адміністративне підпорядкування, тоді у них буде суто віртуальне внутрішнє відчуття, що вони мають спільність з російською Церквою, але юридично підпорядковуватись тій Церкві не матимуть права. Обмежити можливості для Росії використовувати релігійну спільноту у своїх інтересах – це обов'язок і держави і суспільства. Я думаю, що в осяжній перспективі більша частина тих, хто ще залишається у Московському Патріархаті, будуть єдині з Православною Церквою України, а менша частина залишатиметься квазісектою", – підсумував Зоря.