Під час 4 Екуменічного соціального тижня (27 вересня-2жовтня 2011 року) учасники мали змогу не лише взяти участь у конференційних обговореннях, але й попрацювати практично через залучення до тематичних круглих столів.
У рамках обговорення «Громадські ради та органи виконавчої влади: ефективне партнерство» участь взяли представники обласних рад Західної України. Делегати представляли Львівську, Івано-Франківську, Волинську, Тернопільську, Закарпатську, Рівненську та Чернівецьку області.
Найбільш ідейно насиченим був круглий стіл, що стосувався теми: «Реформи як чинник активізації громадянського суспільства». Впродовж заходу учасники дискусії ділилися ініціативами реформ через довіру у сферах лідерства, політичної кон’юктури, охорони здоров’я.
Розпочав обговорення Ліонел Дж. Квінел ─ доктор філософії, директор корпорації HQS Consulting Services, Вінніпег (Канада), який сконцентрував свою увагу на концепті лідерства. Варто зазначити, що пан Квінел розпочав обговорення своєї візії із Академічної конференції напередодні круглого столу. Доповідач наголосив, що сьогодні важливо звернути увагу на два етапи впровадження лідерства у суспільстві: по-перше, складний етап розвитку суспільства, по-друге ─ ризик впровадження реформ. Він переконливо констатує: «Лідерство полягає у тому, що треба щось робити для того, аби рухатися у процесі еволюції. Процес має бути всевключеним. Реформа ─ це просто зміна, завдання лідера ─ знайти зразок реформи. Я переконаний, що цей процес може бути процесом управління реформами». На думку спікера, лідер має точно поставити і дати відповідь на запитання: у чому проблема? що спричинило проблему? яке її вирішення? чому саме така стратегія має сенс? чому саме ця стратегія має бути прийнятною для всіх людей? Тому робота лідера ─ це побудова своєрідної соціальної архітектури, де є ідеї, відносини, роздуми і повага. Ліонел Дж. Квінел навів цитату Джорджа Коллінса, у якій йшлося про наступне: «Якщо ви впевнені, що маєте відповідь на запитання, ви ─ частина проблеми». Як вважає доповідач, «Ми повинні діяти, хоча перебуваємо у стані «менеджерів ризику». Процес лідерства повинен базуватись на таких рівнях: роздуми, інтелектуальний дискурс, непогодження (програють ті люди, які керуються «принципом диявола»)», ─ наголосив пан Квінел.
Загалом у межах дискусії було визначено такі позиції: лідери можуть запропонувати рух вперед, вони є рушієм суспільства та об’єднавчим чинником. Свою доповідь Квінел завершим такими словами, цитуємо: «Сутність лідерства ─ мати страх, але вважати це за насолоду».
До дискусії долучився також Віктор Єленський ─ доктор філософських наук, президент Української асоціації релігійної свободи, який звернувся до державотворчих ініціатив у межах довіри. Доповідач звернув увагу на те, що ідея держави не реалізується здебільшого через відсутність громадського обговорення проблем. Він коротко відзначив: «Мета наших реформ ─ забезпечення стабільності. Більшість з реформ перетворюються на профанацію: освітня реформа ─ зменшення терміну навчання, розподілення терміну замовлення; адміністративна ─ злиття міністерств, пенсійна ─ збільшення віку, через це наявна повна відсутність довіри до таких реформ». З огляду на це, Віктор Єленський запропонував шляхи подолання суспільних перешкод: по-перше, це визнання провалу реформ, по-друге, ─ зібрання «реформаторів» за круглим столом (припинення політичних репресій), по-третє, ─ окреслення концепту реформ з акцентом довіри, перерозподіл бюджету на інші галузі. Доповідач також запевнив аудиторію у тому, що молоде покоління може розпочати реалізовувати ці проекти вже сьогодні.
Важливо пропонувати суспільству реформувати довіру крізь призму системи охорони здоров’я. З відповідною доповіддю-зрізом виступила Лілія Клос, доктор кафедри соціології та соціальної роботи НУ «Львівська політехніка», яка розпочала дискусію із зазначення градації громадянського суспільства, основою реформування якого є система національного здоров’я. Вона чітко відзначає: «Окрім багатьох видів криз, Україна переживає глибоку соціальну кризу через надсмертність представників обох статей». Відтак доповідач представила загальний стан здоров’я українського населення, наголосивши на неймовірно високому рівні захворювань туберкульозу, ракових та серцево-судинних захворювань, СНІД. У межах дискусії було запропоновано низку ініціатив: насамперед потрібно підняти соціальну культуру населення, зокрема звернутися до біосоціодуховної моделі здоров’я, що базується на таких складниках:
Також учасники круглого столу заслухали доповідь Іванни Синицької ─ представника Общини Святого Егідія, яка, в основному, закцентувала увагу на реформах крізь призму уваги до бідного прошарку населення. Доповідач звернулася до історії спільноти, заснованої 1986 року на основі волонтерства щодо захисту матеріально забезпечених осіб. У межах дискусії пані Синицька звернула увагу на слова Папи Бенедикта XVI, який твердив: «Як не бути друзями тих, які належать до Бога». Прикладом такого толерантного ставлення до бідних доповідач зазначила дарування подарунків на Різдво, що символізує важливість, увагу до кожного. Іванна Синицька наголосила: «Гадаю, що індикатором для суспільства є ставлення верхніх прошарків влади до бідних, тому тут доречно навести слова Іоана Златоустого, цитуємо: «Коли відсторонюємо бідних, відсторонюємось від спасіння»».
Із проблемами в інтерперсональних стосунках, зокрема із явищем мобінгу, ознайомила аудиторію круглого столу Ірина Курляк, професор, завідувач кафедри загальної та соціальної педагогіки УКУ. Пані професор представила чинники мобінгу у суспільстві, а саме: безробіття, правові причини, інституційні та психологічні чинники. Через мобінг виникає психологічна ізоляція у суспільстві, відбуваються атаки на соціальний діалог, погіршення умов праці та проживання. Також доповідач представила різні типи моберів: спортивний, вар’ятський, економічний типи, тип з місією. Нівеляція поняття мобінгу супроводжує зменшення «замахів на долю людини», зменшення впливу на психологічну стабільність людини.
Таким чином, доповідач окреслила важливість міжперсональних ціннісних стосунків у внутрісоціальних взаємодіях, що, безумовно, підсилює довіру до реформування суспільства.
Загалом учасники круглого столу напрацювали певні ідеї та ініціативи щодо реалізації реформ через активізацію суспільного діалогу.
Опісля роботи у межах круглих столів учасники підбили підсумки, запропонувавши перелік ініціатив та пропозицій, які озвучували доповідачі.
У цьому «робочому» списку сконцентровано увагу на таких ідеях:
Через спілкування, різноманітні думки, зазначимо: учасники 4 ЕСТ практично розробили основні концепції реформ через довіру, впроваджуючи у ці моделі досвід своїх країн. Варто відзначити, що напрацювання Екуменічного тижня ще потребують корегувань, проте запропоновані ініціативи сьогодні є хорошим стартом для подальших дій.