Активні християни Європи вирішують, як спільно діяти в умовах секуляризованого суспільства

Понад 100 активних мирян, теологів, експертів та священиків Європи беруть участь у Колоквіумі Європейських парафій (СЕР), що відбувається 9-14 липня у Барселоні. Тема 29-го Колоквіуму – «Християни Європи – люди місії». Україну на конгресі представляють члени мирянських організацій УГКЦ та РКЦ.

Понад 150 активних мирян, теологів, експертів та священиків Європи беруть участь у Колоквіумі Європейських парафій (СЕР), що відбувається 9-14 липня у Барселоні. Тема 29-го Колоквіуму – «Християни Європи – люди місії». Україну на конгресі представляють члени мирянських організацій УГКЦ («Обнова», «Фонд Св. Володимира»), активна парафіяльна молодь, представник "Карітасу" та миряни РКЦ із Закарпаття,  о. д-р Михайло Димид. Фонд св. Володимира виступив організатором делегації від України.

Робота СЕР проходить у формі доповідей, праці у групах, дискусій.

Учасники Колоквіуму вирішують, які нові дороги для свідчення своєї віри повинні сьогодні шукати християни, якою має бути їх місія та місія Церкви  в умовах нових суспільних викликів – секуляризму, корупції, екстремізму, проблеми міграції, агресії  та  зневілювання християнських цінностей.

Професор соціальної теології Бернард Кюнтард  у зверненні до учасників Колоквіуму акцентував на тому, що Церква  має виробити свою чітку та активну позицію у зміненій Європі: «Церкві треба знайти нові шляхи впливу на сучасне суспільство, потрібно формувати нові спільноти у новому культурному, соціальному середовищі. Церква повинна мобілізувати молодь і творити нову спільноту, невідкладно реагувати на нові загрози, від розмов – перейти до дії, свідчити по-справжньому, бо багато тих, хто говорять і мало тих, які дійсно свідчать».

Під час дискусій визначено місію сучасного християнина – знайти своє покликання у Церкві та суспільстві, нести до людей мир, любов та справедливість.

Завданням християнина є представляти Бога, вчитися співдіяти, співпрацювати, відкинути індивідуалізм і спільно нести християнські цінності у європейське суспільство, бути активним у  парафіяльному житті, свідчити Євангеліє не словами, а прикладом свого життя та  вчинками на засадах християнських цінностей. Йшлося про значення хрещення, що означає мати відповідальність перед Господом і людьми. Основне питання, яке сучасний християни повинен донести до інших – Чому я повинен любити Бога?

Було визначено і місію Церкви – йти до людей, євангелізувати так, як це робив Ісус – йти далі, до цілі. Церква повинна шукати нові шляхи катехизації, бо діяти так, як 40 років тому – вже не працює. Вона повинна змінитися, оновитися  і сама йти до людей, не чекати коли прийдуть до неї. Церква повинна пристосуватися до нових умов і викликів.

Професор канонічного права факультету теології в Лювені, професор католицького університету Парижа Альфонс Боррас так окреслив сучасну  роль Церкви: «Церква – це  місія в руках Божих, це спільнота, яка має довести, що Ісус прийшов до усіх. Церква повинна будувати стосунки з вірними, врахувавши те, що світ змінився, люди стали вільними, а це означає, що потрібно вибудовувати нові церковно-суспільні відносини. Маємо бути Церквою з відкритими дверми. Прийшов час для глибоких змін у Церкві». 

Завдання вірних у Церкві доповідач окреслив таким: «Новим сенсом життя має стати духовність, люди по-новому повинні ідентифікувати себе у Церкві. Наша роль у світі ­– бути братами і сестрами у Христі, що пропагують християнські цінності , які сьогодні втрачає Європа., ми, християни, повинні робити світ гуманним і толерантним до інших релігій».

Для учасників СЕР передбачений виїзд на парафії, ознайомлення з їх життям та досягненнями, спільні молитви та Літургії. Молоді учасники Колоквіуму мають свою окрему програму.

Конференції СЕР проводяться кожних два роки у різних містах Європи. Участь у Колоквіумі беруть відомі теологи, соціологи, експерти, представники духовенства та вірні католицьких та греко-католицьких парафій Європи. Щоразу на таких зустрічах представлена нова тема обговорення, приймаються нові рішення, однак мета у них одна – зробити життя Церкви та вірних у ній діяльним, обмінюватися культурним і пастирським досвідом та поширювати нові досягнення сучасного парафіяльного життя.