Альпійська туса євромолоді УПЦ: за чий рахунок бенкет?

Шановні читачі, сьогодні Вашій увазі ми представляємо наш матеріал про Другий з'їзд європейської молоді УПЦ, котрий відбувся у італійських Альпах 14 - 20 липня 2024 року. В цьому розслідуванні ми поговоримо про сам захід, його гостей та спікерів і, головне, - постараємось приблизно визначити у яку суму він обійшовся "гонимій" Церкві. Ну і бонусом буде наше несподіване відкриття одного зі спікерів зустрічі, якого так ретельно намагались приховати організатори. Поїхали!

Після того, як ми покритикували на каналі Перший з'їзд євромолоді у м. Малага (Іспанія) і задались питаннями його фінансування, то о. Миколай Данілєвіч і його вірний ватний друг о. Тарас Петруняк нас переконували, що все було ледь не безкоштовно завдяки зв'язкам з місцевим католицьким духовенством. Але нас то не дуже переконало. Тому ще з зими минулого року завдяки парафіяльним вайбер чатам закордонних парафій УПЦ та великій піар-роботі о. Максима Бойчури (отче, сорі, але мабуть митру не скоро отримаєте) один з адмінів Монолог.здєсь опинився у телеграм-групі Євромолоді УПЦ.

Нам коштувало дуже багато терпіння не використовувати матеріали та фото з цієї групи. І все тому, що ми побачили оголошення про Другий з'їзд молоді, який мав бути в липні. То ж довелося чекати аби не видати себе.

Ми продивились готель, де мав проходити захід і оцінили його рівень: 4 зірки, гарні краєвиди та охайні номери.

А далі, вже в лютому, і сам о. Миколай Данілєвіч виставив у групу купу фото та відео. Мабуть в той день він їздив до готелю, щоб забронювати номери та узгодити всі питання.

Отець явно старався показати все навколо з кращої сторони, щоб побільше молодих вірян УПЦ з Європи прийняло участь у другій зустрічі. І таких набралось дійсно чимало, - за повідомленням офіційного сайту ВЗЦЗ близько сотні молодих людей взяло участь у заході. Про таку ж кількість писав у фб і один з спікерів о. Вадим Паєвський.

На спільному фото ми нарахували 12 священників, які прийняли участь у заході як лектори, модератори чи організатори. Звісно, серед них не було самого о. Миколая Данілєвіча, котрий після отримання підозри та запобіжного заходу залишається в Україні. Зате загальне керівництво всім процесом здійснювали його довірені помічники - о. Василій Пріц (який є і власником тг-групи Євромолоді) та о. Віталій Горзов. Мабуть останній і придумав гасло з'їзду, котре учасники кричали на відео: "УПЦ - ми разом сила. Україна в нас єдина!".

Серед лекторів були як священники з Європи - о. Іван Сухоняк, о. Дмитро Дзядевич, так і гості, які приїхали з України - о. Діонісій Буренко, о. Андрій Бобрик та о. Іван Тронько.

В програмі, судячи з фото були не тільки лекції, спілкування, молитви та літургія, а й походи в гори та якийсь вечір чи бал, бо дівчата фоткались у сукнях.

Учасники заходу харчувались прямо у готелі за схемою шведського столу, що добре помітно на відео з соцмереж.

Також всі мали відповідний мерч та аксесуари від організаторів заходу - футболки, шопери ітд.

Якщо підсумувати, то Другий з'їзд євромолоді УПЦ вийшов масштабним, пафосним та дуже гарно організованим. Відповідно, виникає питання скільки ж коштував такий захід та хто оплачував все це корисне дозвілля. Звісно ніхто ніде не публікував ніякого звіту. Інфо від сайту ВЗЦЗ була максимально суха та офіційна. Фото взагалі виставили тільки 3 штуки (далі розкажемо чому).

Тому ми вирішили хоча б приблизно порахувати скільки все це коштувало.

На які категорії можна розбити витрати:

• проживання учасників;
• проживання організаторів та духовенства;
• харчування всіх разом;
• оренда конференц залу для лекцій та заходів;
• оплата дороги отцям, що приїхали з України;
• оплата за роботу лекторам та організаторам
• мерч та організаційна канцелярія.

Що ж спробуємо приблизно все порахувати.

Як вже було зрозуміло з вищенаведених скрінів, частину коштів платили самі учасники з євромолоді: вони оплачували собі трансфер та платити 330 євро за проживання та харчування. Для обрахунку ми взяли 99 учасників (майже 100 як і писали у ВЗЦЗ), що сукупно дало нам - 32 670 євро.

Але оплату вони вносили вже по приїзду на захід, тобто для бронювання номерів кошти або їх частину мали вносити самі організатори, тобто о. Миколай Данілєвіч і ко.

Для більшості були заброньовані тримісні номери, для сімейних пар - двомісні. Ми подивились ціни на двомісні номери на дати з'їзду на Booking та офіційному сайті готелю, - вони в цілому ідентичні. Тримісні - дивились на інші дати, бо вони вже були заброньовані майже всі.

Для розселення 99 учасників треба відповідно 33 номери. Скільки було двомісних номерів нам невідомо, то ж їх вирішили опустити. Множимо 33 на 6 ночей та на 138 євро і маємо - 27 324 євро. Тобто в цілому проживання учасники оплатили собі самі, ще й лишилось трохи. Але пам'ятаємо, що частину з суми внесли ще взимку, коли все тільки планувалось.

Далі рахуємо ціни на проживання отців, адже навряд священники (особливо з України) платили власні кошти за весь цей пафос. 12 священників - це 4 тримісні номери. Множимо 4 на 6 і на 138 євро - маємо 3312 євро.

Тепер цікавіше, - харчування. Воно було триразовим за схемою шведського столу в самому готелі. Відвідувачі готелю у відгуках Гугл дуже хвалили саме харчування.

Але ми підемо скромною стежкою з розрахунку вартості харчування 50 євро за день на особу. І помноживши 111 осіб на 5 повних днів та на 50 євро - маємо 27 750 євро за харчування. Інші витрати, такі як:

• оренда конференц залу для лекцій та заходів;
• оплата дороги отцям, що приїхали з України;
• оплата за роботу лекторам та організаторам;
• мерч та організаційна канцелярія.

ми, на жаль порахувати не можемо, тому будемо вважати по мінімуму, що це все разом вартувало - 5000 євро.

Тобто за дуже приблизними підрахунками загальні витрати на захід становили: 27 342+3312+27750+5000= 63 404 євро. Внески учасників становлять як ми вже порахували - 32 670 євро. Віднімаємо цю суму від загальної і отримуємо - 30 734 євро. Це сума яку платили організатори. Але не забуваємо, що певну частину вони ще й вносили в якості бронювання.

Погодьтеся досить непоганий бюджет як для бідної "гнаної" Церкви, яка може провести такий захід закордоном, але збирає з вірян пожертви на медеваки своїх "бойових медиків" фонду о. В'ячеслава Яковенко. Адже якщо конвертувати суму за весь захід в гривні - то це майже 2.6 млн. гривень. Один кейсевак для Яковенка - 400 000 гривень. Тобто за цю суму можна було б купити та обладнати 6 машин для свого ж кишенькового фонду допомоги. Але ні!

Це загалом дуже вписується в політику дотичності до війни і самої євромолоді УПЦ. За півроку в групі був тільки ОДИН збір і то - на ті ж самі автівки Яковенку. Жодного прямого збору на ЗСУ. Окей, в молоді для цього не так багато грошей. Але ж можна робити тоді інформаційну кампанію, розповідати в Європі про злочини росіян. Але і тут - повний НУЛЬ. В групі не було жодної реакції на ракетний обстріл росіянами 8 липня 2024 року Охматдиту та пологового в Києві.

Єдині фото, де є шось дотичне до питання війни - пару фото з мітингів українців 24 лютого 2024 року, навіть без підписів. Зате коли Тетяна Царук просить зняти відосіки для своєї пропагандистської роботи, то тут є повне сприяння та участь.

Але повернемось до головного питання - хто ж профінансував з'їзд з боку УПЦ. Спочатку ми думали, що це могла бути допомога одного цюрихського диякона - о. Вадима Новінського. Він добре знає о. Василя Пріца, який довгий час був іподияконом митр. Антонія (Паканича), та й служать вони разом в Швейцарії. Але після одного випадкового відкриття в нас з'явилась і інша версія - Кіпрська.

На Другому з'їзді молоді був священник УПЦ, якого дуже хотіли приховати та не афішувати організатори. На фотках того ж о. Діонісія Буренка його не було. Переглядаючи загальне фото, ми звернули увагу на ось цього отця, що скромно заховався за спинами інших.

Знайоме обличчя, подумали ми. Далі трошки більше нам дало відео молодіжки з Гамбурга та фото, яке виставив Центр інформації УПЦ на фб.

І тут все стало на свої місця! Це ж о. Максим Степанюк, який втік з України на Кіпр на самому початку вторгнення та служив у РПЦшній парафії в Лімасолі.

Про отця Максима ми писали у нашому розслідуванні про осередок СПЖ на Кіпрі. Нагадаємо, що після випуску з КДАіС він певний час служив в Росії, а потім повернувся до України, де був духівником в дитсадочку Trinity kids на Печерську.

Вже в квітні 2022 року - він опиняється на Кіпрі, де служить разом о. Павлом Поваляєвим на парафії РПЦ в Лімасолі в тимчасовому храмі, а потім вже і в соборі разом з втікачами з СПЖ.

Нагадаємо, це той самий величезний собор РПЦ в Лімасолі, на освяченні якого була вся російська офіційна дипломатична місія та агентура. І де звісно ж поминають патріарха Кирила.

Але після нашого матеріалу про СПЖ сторінка російського храму майже перестала публікувати фото з богослужінь, тому нас зацікавило, де ж зараз на Кіпрі служить о. Максим Степанюк. В цьому нам допоміг наш кіпрський друг, який повідомив, що Степанюк нині служить в храмі при приватній школі Trinity в Лімасолі.

Школа Trinity в Лімасолі позиціонує себе як міжнародну школу з освітою російською та англійською мовами. Українську мову навіть не зазначають і недаремно. Адже засновником школи є колишній СEO відомої фірми спортивних ставок PariMatch - Сергій Портнов, який здавна фінансово підтримує УПЦ МП.

І так глава букмекерівської контори, яка сприяє розвитку та поширенню лудоманії, є щирим прихильником та спонсором УПЦ МП. Нагадаємо, що діяльність PariMatch в Росії та її зв'язки нині розслідує СБУ.

Але родзинка не в цьому. Пропонуємо Вам послухати презентацію пана Сергія про його школу Trinity в Лімасолі.

Якщо коротко, то це має бути найкраща "російськомовна" школа в світі, де будуть виховувати якихось "славян" з Росії, України, Білорусі, Вірменії?? з слов'янським культурним кодом і "духовно-нравствеными связями" (17.30 - 18.20). "Аполітичність" (19.10 - 20.10) - теж важлива складова цієї школи. Немає різниці який прапор. Мабуть саме тому, на відео з відкриття школи Trinity Ви не почуєте жодного слова англійською чи українською, все - російською мовою.

Також Ви можете оцінити чудову російську мову о. Максима Степанюка, недарма скільки років служив в росії. Взагалі, виникає логічне питання, за якими програмами та підручниками вчаться діти в цій школі, якщо все викладання йде російською мовою. Що вони вивчають на уроках історії? Припускаємо, що це російські підручники та озвучені Портновим ідеї "славянскіх народов, каторих пассорілі". Цікаво також, а кого поминають у цій шкільній церкві в Лімасолі? Кирила? Онуфрія? Обох?

Тобто ми бачимо, що вчити українську молодь Європи на її Другому з'їзді приїздить людина, котра, м'яко кажучи, трошки зашкварилась. Бо виходить тоді, що отці найнезалежнішої УПЦ спокійно служать в храмах РПЦ та працюють в тотально російськомовних школах "славянскай" ідентичності, а потім їздять наставляти молодих українців (можливо навіть українською мовою).

Далі ще цікавіше, бо скидається, що у ВЗЦЗ УПЦ та отців її європейського екзархату явно дуже хороші взаємини з паном Портновим. От ще до повномасштабної війни о. Сергій Шульгач, працівник ВЗЦЗ, водить дитинку в садок Trinity kids.

А от на відео відкриття школи Trinity в Лімасолі ми бачимо священника Олега Мельничука (червона стрілка), який після 24 лютого виїхав і офіційно служить на парафії УПЦ у м. Люцерн Швейцарія.

Що робить отець Олег на Кіпрі, якщо він опікує біженців у Швейцарії? Дуже прикметно, що фб-сторінка о. Олега дуже патріотична і сповнена переживання за Україну. Навіщо тоді їхати на відкриття школи, де українським духом і не пахне?

До речі, поруч з о. Олегом Мельничуком сором'язливо стоїть і багатолітній куратор СПЖ, який втік на Кіпр - о. Олексій Зощук. От він позначений синьою стрілкою. Бачите, яке чудове "співпадіння". Степанюк і Зощук служать з РПЦ, потім Мельничук приїзжає на відкриття російськомовної школи, а потім Степанюк їде вчити українську молодь, про що потім напише підконтрольне Зощуку СПЖ.

Загалом, як бачимо, надто тісни взаємини у структур, які курує отець Миколай Данілєвіч, з проєктами пана Сергія Портнова. Можливо він і допоміг фінансово організувати Другий з'їзд євромолоді УПЦ? Якщо ні, то навіщо організатори запрошували отця Максима Степанюка, котрий напряму співслужить з РПЦ?

На нашу думку, основне пояснення всіх цих зв'язків та запрошень - це те, що у казки Феофаніївського собору ніхто не вірить. УПЦ і далі є частиною РПЦ, і тому її отці спокійно без вагань служать у представників РПЦ на Кіпрі і вчать українську молодь. Але для молодих неофітів це знати непотрібно, вони мають заглядати в рот священникам та насолоджуватись Альпами.

Які висновки ми можемо зробити?

1. "Гнана" та нещасна УПЦ проводить зустрічі молоді в Європі, витрачаючи чималі кошти, частина з яких має невідоме походження.
2. Для навчання цієї молоді запрошуються серед інших і священники УПЦ, що напряму служать з РПЦ та працюють у закладах, які тільки сприяють русифікації та розмиванню ідентичності.
3. Структури УПЦ так тісно пов'язані між собою, але лицемірно брешуть, що не знають одне одного. І СПЖ, і парафії закордоном, і Тетяна Царук з Мирян, - це все частина однієї великої кампанії на збереження УПЦ як єдиного цілого, в той час як сама УПЦ далі є частиною Московського патріархату.

Просимо всіх читачів максимально поширитий цей матеріал, особливо серед української молоді закордоном. Молоді люди мають подумати: хто, як і за чиї кошти буде їх навчати Православ'ю з російським душком та використовувати для своєї пропаганди, прикриваючи це все ширмою української Церкви.