Ангельські хори у студентському храмі св. Софії

Перша презентація диску у храмі св. Софії Премудрості Божої - фото 1
Перша презентація диску у храмі св. Софії Премудрості Божої
Хор «Стрітення» Українського Католицького Університету відомий далеко за межами храму св. Софії, де він співає. Окрім того, що він співає на Богослужіннях, головна його мета: популяризувати українські літургійні піснеспіви. Для цього вони записують диск, робота над яким щойно завершилася. Але диск — це лише етап.

Христина Кобко, Роман Тищенко

Хто співає у хорі і що співають, чим надихаються його учасники у своїй творчості — автори побували на Богослужінні та поговорили із керівницею хору «Стрітення» Оленою Мельник-Денис про це та про диск із літургійними співами, який недавно записав хор.

Всіх, хто заходить на Літургію у храмі Св. Софії Українського Католицького Університету, зустрічають наче ангельські хори. Віряни буквально з порогу потраплять у небесні палати, де Бога славословлять та оспівують Його велич у гармонічній симфонії. Співи щедро розливаються по храму і відлунюються від його стін та ніби підносять серця парафіян до неба.

Хористи - фото 86820
Хористи

 

Однак це не піснеспіви херувимів та серафимів, а живих людей із університетського хору УКУ «Стрітення». Його заснував ще у 1999 році о. Петро Ґаладза, а очільником став Володимир Бень. Мішаний хор, що складався з працівників та студентів УКУ, взяв за основу репертуару літургійні піснеспіви, зокрема, й в аранжуваннях керівника колективу.

Зараз керівницею й натхненницею колективу є Олена Мельник-Денис. Їй допомагає її учениця та випускниця УКУ Василина Шиян. В основі репертуару хору – літургійна музика: від давніх наспівів візантійської та староукраїнської традиції до сучасних творів для мішаного хору. Ще одним джерелом натхнення є народна музика.

«Стрітення» – це жива спільнота, яка приймає людей із різним музичним досвідом та зацікавленнями, навчає їх та розкриває індивідуальні обдарування кожного хориста. Окрім репетицій, богослужінь та концертів, хористи спільно мандрують, беруть участь у духовних науках та благодійних заходах.

Робота над диском - фото 86568
Робота над диском

 

Одним із найбільших проєктів хору є запис диску «Стрітення». До нього увійшли піснеспіви з Вечірні та Утрені свята Стрітення. А зараз хор займається проєктом із записами різних гласів. Праця над ним згуртувала найактивніших і найстаранніших хористів.

Ідея диску та підготовчі роботи для нього розпочалися ще у 2019 році. До нього увійшли записи піснеспівів вечірні та утрені Стрітення. Більшість адаптацій українських текстів до мелодій, використаних у записах, належать знаним львівським дослідникам літургійної традиції – Андрію Шкраб’юку та Максимові Тимо. До диску увійшло також кілька авторських композицій, розповідає керівниця хору Олена Мельник-Денис.

Задум диску та його структура постали з традиційних чувань напередодні свята Стрітення. Це свято, окрім його первісного значення – зустріч Симеона та Анни з немовлям Ісусом у Єрусалимському храмі – набуває додаткових сенсів у нашому контексті. По-перше, саме до цього свята приурочений День працівника УКУ, коли нових викладачів і працівників університету урочисто приймають у спільноту. По-друге, це «іменини» хору «Стрітення». Ми завдячуємо своєю назвою каплиці Стрітення в корпусі УКУ на вул. Свєнціцького, де й почалася наша співоча діяльність. До речі, саме в цій каплиці проходила й більшість записів для диску. Свято Стрітення стало для хористів особливо значущим: як зустріч з Богом, так і з ближніми, зі спільнотою, – говорить Олена Мельник-Денис.

Важливим елементом цієї зустрічі є чування напередодні свята Стрітення. Вони традиційно складаються з богослужбового циклу свята — Вечірні, Літургії та Утрені. Поміж цими богослужіннями поміщено читання й роздуми над Святим Письмом, спільна Ісусова молитва, а також почастунок – агапе, що є нагодою до теплого неформального спілкування. Весь дух цієї атмосфери автори постаралися передати у дискові, каже керівниця хору.

Ритм праці над диском «Стрітення» видався дуже насиченим: на додачу до звичних обов’язків – музичного супроводу університетських богослужінь – співці майже щодня збиралися на кількагодинні репетиції. Там вони вивчали і вдосконалювали твори для запису. Кожна з таких репетицій перетворювалася на своєрідну музично-богословську лабораторію. Йшлося не лише про механічне засвоєння партій, а й про сприйняття музичної фактури в її цілісності. Крім того ми намагалися зрозуміти для себе та передати ще й глибину витоків і особливості кожного твору та усвідомити сенси текстів та символів, уплетених у літургійну поезію, – каже Олена Мельник-Денис.

Музичний матеріал, що з ним працював хор «Стрітення» для однойменного диску, ставить перед співцями низку викликів, які можуть стати й чудовими можливостями для розвитку, розповідає Оленка.

Мелодичні звороти цих наспівів, як і самі тексти, подекуди сягають своїми витоками часів України-Русі. Проте вони можуть і мають промовляти й до сучасного слухача. Тож ідеться про збереження балансу між музикою і словом, між формою і змістом, між багатовіковою глибиною сенсів. Також ми намагались не просто відтворити, а й живо інтерпретувати цю музику. Довести, що вона покликана жити й звучати в сучасній церкві та промовляти до найширшого кола слухачів, – розповідає керівниця хору.

Робочі будні - фото 86819
Робочі будні

 

Диск – лише частина праці. Що важливіше – глибокий вишкіл самих хористів й нагода для них краще зрозуміти знайомі співи, каже Олена Мельник-Денис.

Результатом праці над цим проєктом мав би бути не лише диск, а й передусім поглиблений вишкіл самих хористів, що беруть участь у цьому процесі. Це нагода глибше пізнати вже знайому з практики структуру вечірні та утрені, а також збагатити своє розуміння літургійної музики завдяки вивченню змінних частин святкових богослужінь. Від репетиції до репетиції нове ставало рідним. Було радісно спостерігати, як, освоюючи новий твір, молоді співці проходили шлях від технічного розбору й читання з листа своїх партій до вільного й натхненного співу, що стає щирою молитвою.

Зараз робота над записами стрітенських піснеспівів перебуває на завершальному етапі, тож уже скоро диск побачить світ, ділитися радістю зустрічі стане ще легше, – каже керівниця хору.

Диск – це тільки етап у творчості. Хор уже готує додаток до нього.

Окрім записів вечірні та утрені ми працюємо над ще одним амбітним проєктом, що виник спершу як додаток до диску «Стрітення», а згодом став самостійним проєктом. Ми записуємо колекцію подібних гласів. Ці записи передусім задумані як навчальні матеріали. Вони покликані допомогти широкій спільноті церковних співців вивчити чи вдосконалити знання церковних наспівів, що менш поширені у вжитку. Часто трапляється, що подібні гласи задля спрощення замінюють та виконують довільно. Щоби освоїти складніші мелодії треба додатковий час та зусилля, а іноді й самостійно дослідити джерела. Тож хор «Стрітення» прагне полегшити знайомство з цими наспівами та заохотити повніше вивчати традиційну гласову систему. Тож ми зараз працюємо над колекцією записів, що доступно дозволяють їх вивчити, – говорить Олена Мельник-Денис.

Для того, щоб краще засвоїти структуру кожного гласу, хористи спільно розглядають різні джерела й шукають оптимального способу їх поєднати у піснеспівах задля прослави Бога.

Ми досліджуємо збірники церковних наспівів Полотнюка, Дольницького, їх сучасні перевидання та обробки. Також ми шукаємо найкращі ритмічні конфігурації, способи поєднання мелодії й тексту та баланс голосів. У планах колективу – записати різні церковні твори, які менш розповсюджені. Ці та інші проєкти хору «Стрітення» мають за ключову мету прославу Бога, а також популяризацію української традиції церковної музики. Ми прагнемо довести й показати на практиці, що літургійна традиція має в собі незліченні скарби, які чекають на своїх відкривачів та поціновувачів. Вони мають потенціал відродження й живої присутності в церкві. Якщо своєю діяльністю нам вдасться запалити й надихнути церковних співців на глибше вивчення літургійної музики та на збагачення своєї богослужбової практики – наша праця виявиться недаремною, – каже керівниця хору.

Диск постав зокрема завдяки допомозі меценатів з України та США. До цього долучилися др. Юрій та Рома Темницькі, Українська Католицька Освітня фундація з Америки та президент УКУ, митрополит Філадельфійської архиєпархії УГКЦ владика Бориса Ґудзяк.