Анонс: в УКУ запрошують на виставку ікон знаних сучасних митців
Перший благодійний іконописний пленер Українського католицького університету відбувся з 12 по 22 липня в Карпатах. Іконописці зі Львова творили, молилися та шукали, що сьогодні означає Різдво — серед літа, у час війни.
Підсумком пленеру стане виставка «Різдво.Надія». На ній будуть представлені роботи таких художників: Оксана Андрущенко, Андрій Винничок, Катерина Ганейчук, Аліна Грубець, Катерина Дмитерко, Оксана Романів-Тріска, Оля Кравченко, Уляна Креховець, Катерина Кузів, Тарас Кузів, Данило Мовчан, Уляна Нищук, Тарас Новак, Наталя Русецька.
Серед учасників пленеру – художниця Катерина Ганейчук. Її ікона Різдвяної зірки — це символ світла, яке входить у хаос і надає лад світові, нагадуючи про переміну, що починається з малого.
«Ми звикли бачити Різдво у традиціях: у колядках, вечері, родинних зустрічах. Тут же довелося зупинитися і подумати про глибший зміст. Для мене він відкрився в надії. Любов нам уже дана, а от надію ми мусимо щодня відроджувати. Це непросто, особливо в час війни, але необхідно. Для мене ця робота була про радість, яка знову народжується, і про світло, яке не можна загасити», – ділиться іконописиця.
Кураторка проєкту, іконописиця Уляна Креховець розповідає, що УКУ вже понад десять років організовує мистецькі пленери, але цього року університет вперше запросив лише іконописців. І відразу — до теми Різдва.
«Це наче повернутися до початку, до моменту, коли Слово увійшло у світ. Найважливішим для нас було вкласти у ці образи сенси, які ми проживаємо зараз у час війни: пошук опори, плекання добра, дитячу віру в чудо, ту маленьку надію, яка здатна стати великою силою. Бо Різдво — це завжди відповідь: З нами Бог. Для когось це було непросто: писати різдвяну ікону в липні, а для когось більш звично і професійно – наче “готувати сани влітку”. Але саме ця “невчасність” змусила глибше замислитися, винести Різдво за межі календаря й побачити його як подію, що відбувається щодня. І поки ми живі, поки можемо працювати, творити й бути разом тут, на рідній землі, ми можемо відчувати Божу присутність та опіку», – додає Уляна Креховець.
Як розповідають організатори, пленер став не лише мистецьким процесом, а й простором дружби та довіри. Тут народжувалися ікони, але водночас народжувалася й спільнота друзів — людей, які разом шукали Різдво й плекали надію, попри темряву часу. Це свідчення віри, що навіть у час війни світло Різдва й сила надії залишаються з нами.
Виставка триватиме до 14 вересня.
