Аудіовидання молитовного псалитря

Серед усіх книг Старого Завіту напевно найвідомішою є книга псалмів. Як збірку поетичних молитов її використовує як юдейська так і християнська традиції.

Псалми не від самого початку використовувались як молитовні тексти. Рання традиція, як юдейська так і християнська, сприймала псалтир передусім як книгу пророка Давида, а тексти псалтиря використовували як пророчі читання під час богослужіння.

Поштовх до інтенсивнішого використання псалмів саме як молитовних текстів, правдоподібно дала одна із постанов Лаодикійського собору 364 р., яка забороняла використання у літургії небіблійної поезії. Причиною такого обмеження церковної піснетворчості у свою чергу стало поширення єретичних піснеспівів серед яких особливо творчими були аріанські. Тому від четвертого століття псалми, як біблійна, а тому позбавлена єресей поезія, все більше завойовує місце у християнському богослужінні. Додатком до літургійних псалтирів часто були серії біблійних пісень із інших книг Старого та Нового Завітів. Перший відомий літургійний псалтир (Александрійський кодекс) походить із 5 століття і він вже містить додаток біблійних пісень.

Розвиток монашества був ще одним каталізатором церковного прийняття псалтиря у літургійну молитву. Молитви монахів переважно складались із рецитування псалмів. Відомим є т.зв. “Правило ангела”, яке передбачає моління 12 псалмів на богослужінню, останній з яких співали із приспівом “Алилуя”.

Принаймні до занепаду катедральної візантійської літургії (до 14-15 ст.) у візантійській традиції існувало два типи літургійних псалтирів: співаний (поділений на 68 або 74 антифони) та рецитований (поділений на 20 катизм, кожна з яких у свою чергу ділиться на 3 “слави”).

Вважають, що рецитований псалтир прийшов у Константинопіль із Єрусалимської традиції із монахами монастиря святого Сави Освященного у поіконоборчу добу (після 8 ст.). Із поширенням уставу монастиря св. Сави, як офіційного уставу візантійської традиції співаний псалтир вийшов із вжитку й у сучасній практиці не використовується.

Псалтир монастиря св. Сави, натомість, оформився у літургійну структуру, яку можна молитись самостійно, а не у поєднанні із якимись конкретними богослужіннями. Зокрема молитовне рецитування псалтиря стало інтегральною частиною молитовних чувань. Особливо ж похоронні чування і донині супроводжуються молитовним читанням Псалтиря.

Структуру молитовного читання псалтиря складають:

а) початок звичайний

б) 20 катизм

в) відпуст

Треба додати, що кожна катизма молитовного псалтиря завершується серією тропарів та особливою молитвою.

Під цим оглядом дуже гарною ініціативою є аудіовидання молитовного псалтиря у виконанні семінаристів Львівської Духовної Семінарії Святого Духа УГКЦ. Здається, це перше видання повного молитовного псалтиря у музичній традиції Греко-католицької Церкви. Сподіваюся, що цей добрий початок дасть поштовх до видання інших подібних скарбів нашої духовості і допоможе багатьом знайти дорогу до Бога і до Церкви. Особливо у час великого посту, час, коли церква інтенсивніше ніж у будь-який інший час черпає із глибин псалтирної духовості (за уставом псалтир прочитують двічі протягом тижня), раджу кожному звернути увагу на це чудове музичне видання і збагатити простір своїх домівок, церков, робочих місць, а головне, своїх сердець цією богонадхненою літургійною поезією. Чи говорячи словами молитви перед молитовним читанням псалтиря поcпішіть направити cерця ваші, щоб, почавши з увагою мовити ці богонатхнені пcалми, що їх Cвятий Дух уcтами Давида видихнув, ви закінчили добрими ділами.

Це видання має на меті і дальшу перспективу — молитовний аудіопсалтир є прикладом і навчальним посібником для кожного, хто бажатиме зробити псалтир своєю особистою молитвою, тому тут кілька слів про практику молитовного псалтиря.

Молитовний псалтир поділений таким чином, щоб молільник міг на різних етапах свого духовного поступу, чи просто у своїх (таких різних у кожного) життєвих обставинах черпати із цілості цієї збірки молитовного надбання вибраного народу Божого. Він поділений на 20 більших частин, кожна з яких у свою чергу поділяється на три менші частини. Починати потрібно із малого — помолитись вступні молитви, один, або навіть частину псалма і кінцеві молитви. При молитві псалмами як і при кожній молитві основне, щоб вона стала регулярною. Говорячи про псалтирну молитву отці часто використовують термін “правило”. Хай вашим правилом стане один або навіть частина псалма на молитві, але щодня. Випрацюйте свій молитовний ритм. У неділі і свята, чи у періоди посту це може бути одна слава з катизми. З часом ваше правило може зрости у більші молитовні часи.

При молитві псалмами важливо не забувати, що ці тексти є молитовними пророцтвами. Інколи вони “важкі”, інколи “незрозумілі”, але саме тому вони і пропонуються для молитовного рецитування. Вірою церкви є те, що Бог пояснює пророцтва у молитві, у молитві Він говорить пророцтвами. Псалми охоплюють повноту людської істоти з якою кожен з нас приходить перед лице Боже. Тут поєднується щастя і біль, перемога і поразка зрівнюються, радість виливається у хвалитній молитві, а зболеність висловлюється прокляттям. Все це належить до людської істоти і все це вона приносить перед Боже лице з надією зцілення, прощення, отримання милосердя і щастя.

Раджу черпати із цієї нагоди і поринути у світ псалтирної молитви разом із семінаристами Львівської Духовної Семінарії Святого Духа.

Придбати диск можна у голови Львівської архиєпархіальної літургійної комісії о.Володимира Стефанишина (email: [email protected]).тел.: 097-503-04-03.