Бібі зі Львова: Незаслужено забутий герой єврейсько-українського діалогу

12 липня, 10:25
Бібі зі Львова: Незаслужено забутий герой єврейсько-українського діалогу - фото 1
Моє занурення в біографію цієї людини почалося випадково. В одній зі статей я знайшов коротку згадку про те, що митрополит Андрей Шептицькій висловлювався на підтримку сіонізму і створення єврейської держави в Країні Ізраїлю. Але що конкретно говорив голова Української Греко-Католицької церкви про єврейський національний рух, коли і в якому контексті?

Шимон Бріман

Фото: Фонд Хавіва Кнаана в архіві Тель-Авівського університету; Державний архів
Королівства Нідерландів; сторінка Фейсбуку Сіми Відіславської – дочки Хавіва Кнаана.

На ці питання мені відповіла д-р Ліліана Гентош – історикиня зі Львова, авторка книг і досліджень про життя і діяльність Андрея Шептицького. Вона надіслала український переклад інтерв’ю митрополита. Гентош зазначила, що прізвище єврейського журналіста, який спілкувався з Шептицьким – це Крумгольц.

Далі я знайшов матеріали про цю людину, яка згодом стала одним з найдосвідченіших і авторитетних журналістів Держави Ізраїль.

Великим відкриттям для мене стало вивчення особистого фонду Лібера Крумгольца (1913-1993), відомого в Ізраїлі як Хавів Кнаан. Коли я досліджував документи і листи цього журналіста в архіві Тель-Авівського університету, я зрозумів, що Кнаан – незаслужено забутий герой єврейсько-українського діалогу.

Людина, яка пронесла від Львова до Єрусалиму і Тель-Авіва величезний інтерес і повагу до України та українців. Інтелектуал, який закликав українців і євреїв говорити один одному правду з найболючиших тем взаємної історії.

Єврей-українофіл

«Я зі Львова. Мій батько був відвертий українофіл. Він послав мого молодшого брата в початкові класи української гімназії у Львові, щоб він там отримав знання з української історії та літератури. Три роки він був там єдиним євреєм», – так описував Хавів Кнаан свою сім’ю.

Його батько Давид Крумгольц був бізнесменом. У польськомовному середовищі Давид виділявся своїми симпатіями до українців, як «біла ворона» у Львові. Батько передав свої погляди обом синам.

Маленького Лібера в колі сім’ї називали ласкаво – Бібі. Це прізвисько залишилося за ним і в дорослі роки, що видно по листуванню батьків з ним.

Лібер (Бібі) Крумгольц з юності мріяв про журналістику. У 1932 році 19-річний (!) Крумгольц вже надрукував статтю про іншого львів’янина – відомого івритського поета Урі Цві Грінберга, який приїхав з Єрусалиму до Львова відвідати своїх батьків.

Улітку 1934 роки юний Лібер Крумгольц робить те, що раніше не робив ніхто в єврейській пресі. Він друкує в сіоністському часописі польською мовою серію з шести інтерв’ю, які йому дали громадські та політичні лідери української Галичини – про їхнє ставлення до євреїв, сіонізму і антисемітизму. Серія цих публікацій викликала хвилю відгуків в польській та українській пресі і прославила ім’я молодого журналіста.

Одним з найважливіших було інтерв’ю з митрополитом Андреєм Шептицьким, надруковане Лібером Крумгольцем 16 липня 1934 року. Відзначу, що літній глава Церкви дуже тепло спілкувався з 21-річним єврейським журналістом.

Лібер Крумгольц. Фото з посвідчення Вищої школи журналістики. - фото 75456
Лібер Крумгольц. Фото з посвідчення Вищої школи журналістики.

 

Лібер закінчив Вищу школу журналістики у Варшаві.

У серпні 1935 року, перед своїм від’їздом до Землю Ізраїлю, Крумгольц продовжує цікавитися українською тематикою. Він публікує статтю в «Польсько-Українському бюлетені» про плани скликання Всесвітнього Українського Конгресу – проект, який так ніколи і не був реалізований.

У тому ж виданні він раніше оприлюднив статтю про єврейсько-українські відносини в кооперативному русі, показуючи приклади і проблеми співробітництва двох народів в бізнесі на території Галичини.

Крумгольц був одним з творців львівського Товариства Друзів Єврейського Університету в Єрусалимі і регулярно висвітлював у пресі збори його активістів.

У 1935 році Крумгольц поїхав в Землю Ізраїлю як студент цього університету.

У новій країні він бере собі нове ім’я – Хавів («улюблений», як Лібер, але івритом – Ш.Б.) і прізвище Кнаан.

У 1936 році в британській Палестині почалися арабські заворушення; хвиля антиєврейських погромів охопила багато районів країни. Хавів Кнаан хоче взяти участь в єврейській самообороні. Він добровольцем йде служити в британську поліцію, проходить курс навчання в поліцейській школі, і в 1937-1939 роках командує станцією поліції в Єврейському кварталі Старого міста Єрусалима.

Кнаан прослужить в поліції 12 років і буде створювати поліцію вже незалежної Держави Ізраїль.

У 1939-1940 роках батьки Давид і Малка Крумгольци писали синові вже з радянського Львова. І знову український аспект сім’ї Крумгольц: після приходу більшовиків у Львові почалися проблеми з папером, тому батьки писали «дорогому Бібі» на …бланках українського оптового складу кіс.

Бібі зі Львова: Незаслужено забутий герой єврейсько-українського діалогу - фото 75466

Але з літа 1941 року листування між Єрусалимом і Львовом перервалося.

Кнаан задіяв свої контакти з Католицькою церквою і попросив представників Ватикану в Єрусалимі зв’язатися з окупованою нацистами Галичиною, щоб з’ясувати долю родини. Можна припустити, що Ватикан звернувся до представників Греко-католицької церкви у Львові, які знали і пам’ятали Крумгольца-молодшого за інтерв’ю з митрополитом Андреєм.

Сумним фіналом цих зусиль стала коротка відповідь інформаційного бюро Ватикану в Єрусалима в липні 1943 року: Давид Крумгольц з вулиці Терези, 34 у Львові «покинув цю адресу і неможливо отримати більш точну інформацію».

Бібі зі Львова: Незаслужено забутий герой єврейсько-українського діалогу - фото 75457

Хавів Кнаан тоді ще не знав, що його батько, мати, брат, дід і бабуся, дядько і тітка вже загинули у Львові.

Тільки в кінці 1944 року Кнаан дізнався від вцілілого єврея, який дивом дістався зі Львова в Землю Ізраїлю, що вбивцею його рідних став .. близький друг їх сім’ї.

Справа Ментена

У 1923 році молодий голландський бізнесмен Пітер Ментен приїхав до Львова. Він почав спільний бізнес з Ісааком Пістинером – дядьком Лібера Крумгольца, братом його матері. Голландець орендував для вирубки величезну ділянку лісу в долині річки Стрий біля села Підгородці південніше Борислава.

Пітер дружив з членами сімей Крумгольц і Пістинер. Юний Лібер дивився з обожнюванням на свого старшого голландського друга і бачив в ньому приклад людини європейської культури.

Але в 1935 році між Ісааком Пістинером і Пітером Ментеном стався майновий конфлікт. Суд вирішив питання на користь Ісаака, і Пітер затаїв злобу на колишнього партнера-єврея. Коли в 1939 році в регіон прийшла Червона Армія, голландець втратив всі свої земельні володіння і втік до Кракова. Там він добровільно пішов на службу до нацистів.

У липні 1941 року Пітер Ментен повернувся до Львова в формі унтер-офіцера СС.

Бібі зі Львова: Незаслужено забутий герой єврейсько-українського діалогу - фото 75458

Разом із загоном есесівців він першим ділом приїхав в село Підгородці, в якому був будинок Ісаака Пістинера. Не виявивши там свого екс-партнера по бізнесу, Ментен 7-го липня розстріляв 200 євреїв цього села. Потім загін Ментена продовжив масові розстріли євреїв в сусідніх селах (підкреслені червоним – Ш.Б.).

Бібі зі Львова: Незаслужено забутий герой єврейсько-українського діалогу - фото 75459

Пітер Ментен приїхав до Львова і особисто розстріляв батька і матір Лібера Крумгольца. Ісаак Пістинер помер від тифу в гетто Львова в 1942 році.

Ментен методично грабував квартири багатих євреїв і поляків, яких він особисто знав у Львові до війни як колекціонерів мистецтва і антикваріату. У 1942 році він вивіз зі Львова до Голландії три вагони творів мистецтва. Після війни він тридцять років тихо жив в 40-кімнатному палаці.

У 1976 році голландський часопис повідомив, що «шановний колекціонер Пітер Ментен вирішив продати частину своєї колекції на аукціоні Sotheby’s». Цю замітку випадково побачив в Ізраїлі Хавів Кнаан. Він терміново повідомив редактору тижневика Accent Хансу Кноопу, що Ментен – кривавий вбивця його сім’ї і сотень євреїв Львівського регіону.

Ізраїльський і голландський журналісти почали розслідування і домоглися суду над Пітером Ментеном.

Ханс Кнооп і Хавів Кнаан, суд проти Ментена - фото 75461
Ханс Кнооп і Хавів Кнаан, суд проти Ментена

 

Прокуратура Голландії отримала інформацію від Кнаана про розстріли в селах на річці Стрий. Голландці в 1977 році зробили ексгумацію трупів жертв в селах Підгородці та Урич. Там були знайдені сотні останків, включаючи дитячі. Українські жителі цих сіл дали свідчення проти вбивці євреїв – вони впізнали Пітера Ментена, який приїжджав в ці місця до війни у ​​справах бізнесу.

Ментен був засуджений до 10 років в’язниці. Він відсидів шість років, вийшов на свободу і незабаром помер.

У 1978 році Кнаан отримав найвищу нагороду Спілки журналістів Ізраїлю – премію Соколова, – за журналістське розслідування злочинів Пітера Ментена.

Кнаан багато років брав участь в меморіальних заходах ізраїльського Комітету пам’яті єврейства Львова.

У 1985 році Хавів Кнаан своєю рукою заповнив анкету для «Яд Вашему» про загибель свого батька Давида Крумгольца. У рядку «обставини смерті» він написав: «Вбитий голландським католицьким другом Пітером Ментеном. Влітку 1941 року вбитий пострілами у Львові».

У 2016 році Хавів Кнаан вже після смерті став одним з героїв трьохсерійного голландського фільму «Справа Ментена». Гостросюжетний серіал в жанрі судового трилера показує розслідування злочинів Ментена від вбивства євреїв в селі біля Львова до гучного судового процесу в Голландії кінця 1970-х років.

Ізраїльтянин і світове українство

У грудні 1970 – січні 1971 років Кнаан зустрічався в Ізраїлі з видатним українським танцюристом і керівником українських танцювальних колективів Василем Авраменком. Кнаан «просував» Авраменко в ізраїльській пресі, повідомляв про підготовку фестивалю українського танцю в Єрусалимі «Слава Ізраїлю». В архіві Кнаан збереглися дуже щирі
листи Василя Авраменка зі словами подяки за теплий прийом в Ізраїлі.

Фрагмент листа Василя Авраменко до Хавіва Кнаана. - фото 75460
Фрагмент листа Василя Авраменко до Хавіва Кнаана.

 

На тлі судового процесу проти Ментена, «українська тема» також піднімалася. Кнаан дав інтерв’ю для «Нью-Йорк Таймс» в кінці 1976 року, яке викликало хвилю реакцій від українських читачів в США. Один з них – Р.Л. Хомяк зі штату Вірджинія, повідомив Кнаану свої дитячі враження від побачених звірств нацистів проти євреїв в гетто Львова, а також про своїх батьків, які рятували євреїв з гетто. Кнаан попросив докладні матеріали про це і запропонував свою допомогу в лобіюванні перед «Яд Вашемом» присвоєння звання Праведників народів світу батькам цього американського українця.

У 1977 році Кнаан шукав в США матеріали з теми українсько-єврейських відносин. Він писав головному редактору Ukrainian Quarterly Уолтеру Душнику (Walter Dushnyck), який порадив звернутися за архівними матеріалами в Українську Національну Раду в Мюнхені і особисто до Слави Стецько в тому ж місті. У фонді Кнаана відсутні відповіді від цих мюнхенських адресатів – можливо, вони не відповіли ізраїльському журналісту.

У тому ж 1977 році він написав івритом статтю «Коріння і розвиток антисемітизму серед українців». Водночас Кнаан підкреслив у листі до Уолтера Душника: «Я взявся за цю сумну тему sine ira et studio (латиною «без гніву і пристрасті» – Ш.Б.), як мій скромний внесок в ідею того, що час назрів для відвертого і вільного діалогу з єврейсько-українських відносин. Я вважаю, що в стосунках між (нашими) націями не повинно бути необговорюваних тем».

Серед адресатів Кнаана були і Товариства Тараса Шевченка в Нью-Йорку, і Український науковий інститут Гарвардського університету (Harvard Ukrainian Research Institute).

Незакінчена книга

Починаючи з кінця 1930-х років Хавів Кнаан пише як позаштатний журналіст для різних видань. Пізніше він стане членом редакції газети «Гаарец», автором 10 книг і одним з найвідоміших «ѓуру» ізраїльських ЗМІ.

Хавів Кнаан (вище) і міністр праці Ізраїлю Гіора Йосефталь (нижче) на процесі Ейхмана в Єрусалимі, 1961 рік. - фото 75463
Хавів Кнаан (вище) і міністр праці Ізраїлю Гіора Йосефталь (нижче) на процесі Ейхмана в Єрусалимі, 1961 рік.

 

В архівному фонді Кнаана я виявив понад 150 сторінок машинописного рукопису 1976-1978 років. По тексту видно, що Кнаан готував книгу, в якій хотів охопити період українсько-єврейських відносин між двома Світовими війнами. Він рясно цитує свої інтерв’ю 1934 року з українськими політичними та громадськими лідерами міжвоєнної Галичини.

Так, наприклад, на сторінці з розповіддю про зустріч з митрополитом Шептицьким видно рукописні правки Кнаана, які додають пряму мову голови української церкви на підтримку створення єврейської держави на Святій Землі.

Кнаан багато цитує Шептицького, включаючи слова митрополита: «Створення єврейської держави буде одним з найбільш чудових прикладів для поневолених народів. Буде у вас держава маленька – але повністю ваша».

Фрагмент рукопису Кнаана з цитатами Андрея Шептицького. - фото 75462
Фрагмент рукопису Кнаана з цитатами Андрея Шептицького.

 

Цей рукопис Кнаана про українсько-єврейські відносини так ніколи і не став надрукованою книгою. Спочатку, в 1935 році, польська служба безпеки «настійно рекомендувала» не друкувати окремою книгою взяті в українців інтерв’ю. Крумгольцу безпосередньо погрожували: «Хочеш спокійно виїхати в Палестину – забудь про цю книгу».

Більш ніж через 40 років, вже журналіст-пенсіонер Хавів Кнаан знову повернувся до написання книги, ідея якої зародилася ще в довоєнному Львові його молодості. Але справу знову не було доведено до публікації – з невідомої причини.

Повертаючись до початку цієї статті: тепер, після вивчення архіву Хавіва Кнаана, мені стало відомо у всіх підробицях про те, що ж саме говорив глава Української Греко-католицької церкви про єврейський національний рух і про створення майбутнього єврейської держави.

Ця точка зору великого українця і видатного гуманіста звучить дуже цікаво і актуально навіть сьогодні. Тому я сподіваюся продовжити цю тему: інтерв’ю митрополита Андрея Шептицького Ліберу Крумгольцу найближчим часом вперше буде опубліковано в повному обсязі і з докладними коментарями на порталі Ukrainian Jewish Encounter.

Будинок, в якому жив Лібер Крумгольц на вулиці Мурарська, 29 (зараз Єфремова) у Львові - фото 75464
Будинок, в якому жив Лібер Крумгольц на вулиці Мурарська, 29 (зараз Єфремова) у Львові

 

Квартири батьків (Терези, 34) і Лібера Крумгольца (Мурарська, 29) на карті сучасного Львова. Встановлено за допомогою Андрія Усача - фото 75465
Квартири батьків (Терези, 34) і Лібера Крумгольца (Мурарська, 29) на карті сучасного Львова. Встановлено за допомогою Андрія Усача