Болгарські спалеологи віднайшли на Афоні печеру українського подвижника Івана Вишенського

08 вересня, 15:14
Культура
Болгарські спалеологи віднайшли на Афоні печеру українського подвижника Івана Вишенського - фото 1
На Афоні віднайшли імовірну печеру українського подвижника і письменника-полеміста XVII ст. прп. Івана Вишенського.

Директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило написав на своїй фейсбук-сторінці, що розкопки проводили болгарські спелеологи, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ МП.

“За допомогою болгарських колег-спелеологів на Афоні вдалося відшукати невідому чернечу печеру неподалік від стародавнього Зографського монастиря, в якій, імовірно, в затворі провів останні роки життя видатний український святий, афонський старець і письменник-полеміст XVII ст. прп. Іван Вишенський, який родом був з м. Судова Вишня, що на Львівщині”, – повідомив дослідник.

Він нагадав, що ім’я цього видатного українця добре відомо зі шкільних уроків з української літератури, в радянські часи це був єдиний церковний автор, який дивом залишався у шкільній програмі, попри шалену атеїстичну цензуру і пропаганду.

“Проте мало хто знав, що насправді Іван Вишенський не просто письменник-полеміст, а й афонський схимник, який на Афоні прожив понад 40 років. Останні роки життя він провів у печерному затворі у печері поряд із Зографським монастирем, підписуючись у своїх посланнях як «Іоан Русин, печерник Зографський», – розповів Сергій Шумило. – Донедавна я вважав, що імовірна печера, в якій подвизався старець Іван Вишенський, це та, в якій до того подвизався прп. Косьма Зографський (відома як «печера Косьми Зографського»). Але поки що це моє припущення не вдалося підтвердити через те, що в печері не збереглися сліди тривалого проживання людей… Імовірно, що Іван Вишенський міг бувати у цій печері, але не факт, що останок життя провів саме у ній…”

За словами директора Міжнародного інституту афонської спадщини, нововиявлена Зографська печера більше підходить під умови суворого затворницько-відшельницьго життя.

“Розташована вона вгору від Зографського монастиря, по дорозі (стежці) від Зографу до монастиря Костамоніт, на крутому схилі над «Зографською річкою». Щоб спуститись до печери від стежки, треба прив’язувати мотузки до дерев і по них спускатись вниз по схилу до печери… Тобто подвижник, який входив в затвор у цю печеру, справді був відрізаний від світу, і навіть їжу міг отримувати лише по мотузках, які мали йому спускати згори вниз до печери… В середині скельна печера природнього походження була прилаштована для життя, мала кілька невеличких «кімнат», обкладених камінням з глиною і навіть частково поштукатурених і побілених, також були віконні отвори, збереглася копоть від вогнища… Все свідчить про те, що у цій печері тривалий час жили і молилися затворники… Болгарськими колегами виявлені навіть залишки кераміки. Можливо, це і є печера нашого святого земляка прп. Івана Вишенського Святогорця…”, – написав він.

С. Шумило розповів, що незручність доступу до печери ускладнює її дослідження.

“Але, сподіваюсь, в подальшому ще зможемо її дослідити більш ретельніше, зокрема й з метою з’ясування, чи справді там подвизався український старець і письменник-полеміст Іван Вишенський. В усякому випадку, сам Іван Вишенський залишив незаперечні свідчення, що останні роки життя провів у печерному затворі в печері Зографського монастиря. Тож згадана ним печера однозначно має бути поруч із Зографським монастирем (хоча, не виключено, що в різні періоди він міг жити в затворі в різних печерах Зографського монастиря)”, – йдеться у повідомлені.