Церковна бібліотека постала в Підгір’ї

Ця книгозбірня розташована у двох сільських церквах і налічує понад 400 різноманітних книжок, корисних як для душі, так і для розуму. Ідея її облаштування належить деканові Богородчанського деканату УГКЦ, парохові села Підгір’я отцю Петрові Диріву. «Хочеться щось залишити по собі», – зазначив він. Власне, він давно приділяє увагу друкованому слову, забезпечуючи відповідною літературою місцевий дитячий садок, школу та й простих вірних. Наприклад, щоб підготувати дитину до першого Причастя, роздають Біблію в малюнках. Зрозуміло, що для її пояснення потрібна допомога дорослих, тож виходить подвійна користь. Малеча пізнає правду віри, дорослі вкотре згадують про канони справжнього життя. 

– Якось мені надіслали з Америки цілий ящик книжок. Це був спадок одного тамтешнього священика, котрий помер. Роздав їх людям з умовою повернення. Але, очевидно, вони виявилися дуже цікавими.., – сміється отець Петро. 

До речі, література і раніше була в підгірських церквах. Просто лежала на столиках у притворі й кожен охочий міг узяти щось почитати. Та виникла ідея упорядкувати   все, систематизувати, завести облік, коротко кажучи, як у справжній бібліотеці, ну і, звісно, поповнити книжковий фонд. З цим проблем не виникло. Щось передала районна бібліотека, чимало літератури придбав місцевий депутат обласної ради, люди передавали гроші на потреби церкви і частина з них ішла на книжки. 

До речі, вдалося зібрати дуже цікаві видання. Наприклад, багатотомник «Богочоловік. Життя і страсті Господа нашого ісуса Христа», який написала Марія Вальторта, котрій у видіннях з’являвся наш Спаситель. Тут представлено просто унікальні подробиці із земного життя Господа, яскраво описано природу й атмосферу тодішнього ізраїлю, дано пояснення притчам, згадується про чимало чудес, сотворених ісусом, про які не повідомляють Євангелії. Адже, як зазначив апостол іоанн, якби описати все, що вчинив наш Господь перебуваючи на землі, не вистачило б усіх книжок світу. Моторошно, до щему в серці і сліз на очах читати про фізичні і моральні муки Христа під час катування і розп’яття, про страждання Марії. Та вже інші сльози, наповнені якоюсь радістю і великим оптимізмом, можуть з’явитися при картині Світлого Воскресіння. і знову сумно стає на серці при описі небовзяття Марії. Дочитавши останній, 18-й, том цього видання, є бажання знову взятися за перший, бо так не хочеться розлучатися з Христом.

Між іншим, до його появи на світ українською мовою долучилася безпосередньо наша область. Бо видання здійснили за старання владики, на жаль, уже покійного, Софрона Мудрого, а переклала його викладач івано-Франківської гімназії №1 Оксана Кияк.

Або візьмімо книжку «Жива Євангелія» Анни Катерини Еммеріх. Цій німецькій стигматичці Бог явив навіть картину сотворення світу, вона бачила гріхопадіння наших прабатьків. Щоправда, в цій книзі йдеться про останні дні перебування Ісуса на землі. 

Кажуть, що саме вона лягла в основу відомого фільму Мела Гібсона «Страсті Христові». Щоправда, «Вікіпедія» стверджує, що сценарій написано на підставі чотирьох біблейських Євангелій. Але у стрічці бачиш чимало з того, що описано у згаданій книзі. Наведемо кілька цікавих фактів, правда, пов’язаних з фільмом. Скажімо, коли Мел Гібсон запропонував Джиму Кевізелу зіграти роль ісуса, то попередив актора: «Усвідомлюєш, що після цього тобі дорога до Голлівуду буде заказана». Джима Кевізела це не зупинило. Пророцтво режисера справдилося. Джим Кевізел раптом перестав бути одним із п’яти найпопулярніших акторів Голлівуду. Але як істинний християнин він цим не переймається. Тим більше, що Мел Гібсон має намір зняти другу частину фільму під назвою «Воскресіння». А під час роботи над «Страстями Христовими», коли знімали сцену Нагірної проповіді, в актора вдарила блискавка. Та не тільки нічим йому не зашкодила, він навіть не перелякався, а навпаки, відчув якийсь внутрішній спокій.

Згадаємо про ще одну невеличку брошурку з підгірської церковної бібліотеки, в якій розповідається про українського стигматика, уродженця села Залукви Галицького району Степана Новицького. Отож, як бачимо, тут є що почитати. А про інтерес жителів Підгір’я до цієї літератури свідчить хоча б те, що, за словами бібліотекаря-волонтера Марії Івасюти, після того, як започаткували реєстрацію читачів, першої ж неділі було видано на руки 20 книжок.