Церковний календар, 25 червня. Аугсбурзьке віросповідання

Через конфронтацію, яка все більше наростала серед християн Європи першої третини XVI ст., та яку роздмухували курфюрсти Священної Римської імперії, у справу втрутився імператор Карл V Габсбург. Він 1530 р. скликав до Аугсбурга рейхстаг. Одна частина зібраних на ньому князів підтримувала папську владу, інша — ідеї Мартіна Лютера, котрий виступив проти певних надужиттів у Церкві.

Сам Лютер на зібранні присутнім бути не міг, оскільки булла папи Лева Х “Exsurge Domine” проголосила його поза Церквою і законом. Від нього на рейхстаг прибув Філіп Меланхтон. Він 25 червня представив імператорові складене ним Аугсбурзьке віросповідання.

Документ був написаний німецькою і латинською мовами. Складався з 28-ми статей, з яких 21 стосувалася того, у що вірять прихильники Лютера, а 7 критикували Католицьку Церкву за певні практики, якими, на їхню думку, вона увійшла в протиріччя з Євангелієм. Себе називали “євангеліками”, підкреслювали власну вселенськість, вірність апостольському вченню та бажання реформувати Церкву.

Карл V, будучи іспаномовним, в суть представленого Віровизнання не вник, а доручив католикам написати на нього відповідь. Так з’явилося “Confutatio” (“Засоромлення”). Його теж зачитали перед Карлом V, і він визнав справу завершеною. Протестантам цього документа не дали, тому, спираючись на те, що вдалося з нього занотувати, Філіп Меланхтон у відповідь написав Апологію Аугсбурзького віросповідання.

Дещо пізніше, 1555 р. лютерани і католики підписали Аугсбурзький релігійний мир. Внаслідок цього перші були визнані рівноправною з католиками християнською спільнотою. Аугсбурзьке віросповідання в дещо зміненому вигляді стало офіційним документом лютеран. Хто хотів до них приєднатися, мусив його підписати.

Прихильні до лютеран курфюрсти з метою їхньої консолідації та зміцнення своєї влади заохочували збиратися на собори і розвивати вчення. Так 1580 р. з’явилася Книга Згоди. Її уклали Якоб Андреа і Мартін Хемніц. До неї увійшли спільні з католиками Символи Віри (Апостольський, Нікейсько-Константинопольський та св. Атаназія), Аугсбурзьке віросповідання в незмінному вигляді, Апологія Аугсбурзького віросповідання, складені 1537 р. Лютером Шмалькальденські артикули, твір Меланхтона “Про владу і першість папи”, Великий і Малий Катехизми Лютера, Формула Згоди.

Таким чином Аугсбурзьке віросповідання та пізніше Книга Згоди стали документами, які посприяли легітимізації та інтеграції лютеран. На згадку про це вони закріпили 25 червня у своєму календарі як День Аугсбурзького віровизнання, а окремі їхні течії (Українська Лютеранська Церква) намагаються у цьому святі представити його тяглість з Нікейським Собором 325 р., аби підкреслити вірність його принципам.

Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.