Майдан поставив перед Церквою ряд гарячих питань: які форми протесту, способи захисту свободи і справедливості є прийнятними, як діяти в умовах диктатури, що виникає на очах, як захищати свої конституційні права? На них спробували відповісти учасники круглого столу «Майдан і Церква: місія та громадянська відповідальність християнина», який відбувся 17 січня о Києві.
Його організаторами виступили Співдружність студентів-християн (ССХ), асоціація «Духовне відродження» та проект MaydanPrayer.org.
Близько 150 учасників стали свідками трьох панельних дискусій, в яких взяли участь священнослужителі, місіологи і богослови, експерти та громадські діячі із баптистських, п’ятидесятницьких, незалежних євангельських, лютеранських і реформатських церков.
Як зазаначає кореспондент РІСУ, завдяки лаконічності та змістовності виступів, а також чіткій модерації, присутнім вдалось розставити крапки над «і» у багатьох суперечних питаннях, які стосуються ролі християнина на Майдані та в політичному житті. Безперечним результатом розмов можна назвати твердження, що християни потрібні на Майдані і це той момент життя, коли Церква не може лишатись осторонь суспільства.
У своїх виступах учасники висловили особливу стурбованість насильством з боку влади, нагадали, що Церкви засудили силовий розгін Майдану 30 листопада 2013 р. Вони засудили погрози Міністерства культури на адресу Української Греко-Католицької Церкви та прийняття антиконституційних законів у «чорний четвер» 16 січня 2014 р., внаслідок чого легітимність влади взагалі опинилася під питанням, а свобода і право на мирний протест – під забороною.
Водночас, на думку учасників, з нинішньої безпрецедентної кризи і суспільство, і Церква вийдуть оновленими . «Так здійснюється остаточна «десовєтизація» пострадянського суспільства і народжується нове покоління громадських та церковних лідерів», – підкреслив один із організаторів круглого столу, пастор церкви «Нове життя» Олег Магдич. Він чергував у міжконфесійному Молитовному наметі від самого його встановлення, і свій висновок зробив на основі численних розмов з людьми.
Пастор церкви «Нове життя» та єпископ Собору незалежних євангельських церков Анатолій Калюжний розповів, що прийшов на цю зустріч, оскільки деякі служителі не хочуть бути включені до цієї проблеми або ж усамітнились у своїх роздумах, кажучи, що «Бог сам вирішує». «Це вже факт, що наша демократія не сповзає, а стрімко падає вниз. Я хочу бути чесним з людьми, бути чесним з Церквою. Найстрашніше, на мою думку, це коли служитель є байдужий до того, що відбувається у суспільстві. В мене є своя громадянська позиція, більше того, на Майдані були мої діти та рідні. І бути байдужим було б просто аморально. Моя думка така – Церква на сьогодні виступає нашою совістю. Вона завжди в опозиції до кожного з нас, якщо будемо чесними, вона завжди каже не те, щоб ми хотіли чути, але вона максимально наближує нас до Бога. Всі чекають, що Церква буде казати те, що влада хоче чути. Але поки ми існуємо і виконуємо місію Бога, то ми будемо говорити те, що не подобається їм», — оголосив він.
Його думку розвинув Михайло Черенков, один із ініціаторів круглого столу: «У сформованих умовах саме Церква виступає найдієздатнішим фактором громадянського суспільства, тому її відповідальність критично зростає».
«На барикадах Майдану я побачив народження нового народу, готового боротися за свою свободу і захищати своїх ближніх», – поділився своїми переживаннями пастор, доктор наук Сергій Тимченко.
Автор книги «Корупція : кістка поперек горла» Олесь Дмитренко нагадав Церкві про її роль бути «сіллю і світлом» для світу – викривати гріх незалежно від політичного контексту, давати чітку моральну оцінку і водночас вказувати на істинний шлях спасіння.
Результатом роботи круглого столу став проект документу «Звернення до євангельських церков України», у якому закладено соціально-богословськуоснову для активної та солідарної християнської діяльності як на Майдані, так і по всій Україні. Найближчим часом звернення буде оприлюднено.
Повна версія відео виступів буде на сайті організаторів - www.maydanprayer.org.
Фото Тетяни Мухоморової і зі ФБ-сторінки Оксани Д'яченко