Церква і вибори: чи допомогла агітація у храмі завоювати довіру українців
Цьогорічні парламентські вибори відрізнялися від попередніх, передусім, наявністю мажоритарної складової. Багато громадських організацій та міжнародних спостерігачів, які відстежували передвиборний процес і хід голосування, зауважували, що найбільше порушень зафіксовано саме на одномандатних округах, де змагалися не партії та ідеології, а окремі кандидати. Саме мажоритарники найбільш публічно демонстрували напади передвиборної благодійності, набожності, патріотичності та людяності.
Розбещення благодійністю
За оцінкою спостерігачів, одним із найбільш поширених видів порушень передвиборного законодавства став прямий чи непрямий підкуп виборців. Ця тема широко обговорювалася в суспільстві. Часто говорилося, що треба брати все, що дають, а голосувати «по-совісті», інші були категорично проти такого вибіркового благодійництва. Тим не менш, подарунки від кандидатів поширювалися не лише на окремих виборців, але й на громади, в тому числі й прихожан тієї чи іншої Церкви.
Часто кандидати в депутати жертвували гроші «на розвиток духовності», не забуваючи розказати про це якомога більшій кількості людей. Для священнослужителів це був період великої спокуси та ризиків.
Громадянська мережа ОПОРА здійснювала довгострокове спостереження за парламентськими виборами і відзначає, що передвиборна кампанія розпочалася фальстартом кандидатів, які почали придивлятися до своїх округів ще до офіційної реєстрації в Центральній виборчій комісії. Деякі з них зачастили до храмів.
Наприклад, ще у липні перший заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації, який на той час був потенційним кандидатом по виборчому округу №153 від Партії регіонів, Анатолій Юхименко проїхався по округу та відвідав церкви в місті Корці та селах Бриків, Харалуг, Великі Межиречі та Залізниці. Скрізь посадовець жертвував гроші. Правда, така щедрість не допомогла йому перемогти — він посів друге місце, поступившись опозиційному кандидату Юрію Вознюку.
Більш успішним в цьому плані був самовисуванець по округу №158 (Сумська область) Олександр Волков, який таки став депутатом. Одним із перших його публічних заходів став візит 22 липня у Свято-Воскресенський кафедральний собор Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Суми.
Тоді на недільній службі були присутні Олександр Волков з дружиною. Після Літургії, архиєпископ Сумський і Охтирський Мефодій оголосив про гостей та привітав дружину пана Волкова із днем народження. Людей, які були в храмі, запросили на розмову з політиком.
Цікаво, що владика Мефодій в коментарі Громадянській мережі ОПОРА заявив, що не вважає розмову потенційного кандидата в народні депутати в храмі з прихожанами агітацією:
— Він прийшов помолитися і приходить вже вдруге. Ясно, що натовп народу в храмі. Люди обступили й розмовляли майже дві години. Там такі гострі питання стояли. Це не агітація, він був на Службі. Людина ж має право бути на Службі?
Він також повідомив, що кандидат дав гроші «на розвиток духовності».
Церква як агітаційний майданчик
Використати Церкву як власний майданчик для агітації намагалися різні кандидати в усіх куточках України. Це й не дивно – за даними соціологічних досліджень інститут Церкви користується найбільшою довірою громадян.
Незважаючи на заклики як Президента України Віктора Януковича, так і вищого керівництва різних конфесій, в агітації були помічені як єпископи, так і священики.
Досить часто це було на великі свята, наприклад, на Покрову Пресвятої Богородиці. В селі Грубна Чернівецької області за кандидата у 204-му окрузі Артема Семенюка агітував священик у церкві Української Православної Церкви (Московський Патріархат). До-речі, кандидат таки переміг на окрузі з величезним відривом від найближчого конкурента.
А в Кіровограді на честь кандидата від Об’єднаної опозиції Андрія Табалова у Свято-Володмирській церкві (УАПЦ) був проведений навіть молебень на добру справу. Молебень «подіяв» — тепер кандидат став депутатом, заручившись підтримкою майже 29 тисяч виборців.
Бували й такі випадки, коли авторитет священнослужителів використовували без їх відома.
В Києві в окрузі № 212 розповсюджувалися листівки із заголовком: «Патріарх Філарет благословив Богдана Гребенюка на перемогу». Мова йшла про самовисуванця, який в кінцевому підсумку посів лише десяте місце й не став депутатом. Прес-центр Київської Патріархії після появи такої агітації поширив спростування: «Вказаний кандидат дійсно є меценатом однієї з парафій Київського Патріархату та за меценатську діяльність – побудову приміщення для недільної школи – був відзначений церковною нагородою. Але факт нагородження, так само, як і факт архипастирського благословення, яке завжди подається кожному віруючому на його прохання, коли людина до або після богослужіння підходить до Патріарха взяти благословення, – не дають нікому підстав стверджувати про якесь особливе «благословення на перемогу».
Подібна ситуація сталася і в Івано-Франківську, де з’явилися буклети кандидата Володимира Грабовецького із заявою, що його підтримує єпископ-емерит Івано-Франківський УГКЦ Софрон (Мудрий).
Через деякий час виявилося, що цей факт – несподіванка для владики, якому довелося поширити заяву наступного змісту: «Я, єпископ Івано-Франківської єпархії Софрон Мудрий оцим засвідчую, що не давав свого благословення використовувати моє ім'я та фотографії у передвиборчій агітації пану Володимиру Грабовецькому, бо Церква є поза політикою, тим більше, що ця людина мені не відома». Цікаво, що Грабовецький посів третє місце й не потрапив у парламент.
Інші ж владики, наприклад єпископ Сумський і Охтирський УПЦ (МП) Євлогій, не цуралися агітувати за кандидатів. В селі Біловоди на Успіння Пресвятої Богородиці під час відкриття відреставрованої церкви владика агітував за Олександра Саєнка (кандидата від Партії регіонів по округу №161), який пожертвував гроші на ремонт храму. Доки тривала Служба, декілька людей роздавали вітальні листівки від кандидата, — повідомляє Громадянська мережа ОПОРА. Цікаво, що пан Саєнко також не став депутатом.
Не потрапив до парламенту й ще один кандидат, якого підтримав владика Євлогій – самовисуванець по округу №157 Анатолій Єпіфанов. В Сумах 22 жовтня в Спасо-Преображенському кафедральному соборі УПЦ (МП) єпископ Євлогій вручив Анатолію Єпіфанову Первосвятительську Грамоту Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира. Напередодні сумчани отримали в своїх поштових скриньках листівки без вихідних даних із запрошенням від кандидата прийти і поклонитися святині – Єрусалимській Плащаниці Божої Матері, яка перебувала в кафедральному соборі 20-23 жовтня.
Цікаво, що 23 жовтня в містечко Недригайлів, що на Сумщині та входить в округ №161, на освячення пам'ятника святому праведному Петру Калнишевському прибув Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. На освяченні були присутні колишній Президент Віктор Ющенко та його брат Петро Ющенко, який балотувався в цьому окрузі, але зазнав поразки і в парламент нового скликання не потрапив.
Чорний PR та конфлікти
На жаль, були й випадки використання Церков в так званому «чорному ПіаРі». Наприклад, 27 жовтня, у «день тиші», коли жодної агітації розповсюджувати не можна, жителі округу №19 у поштових скриньках знайшли листівки без вихідних даних, в яких на одному боці стверджувалося, що опозиційний кандидат від ВО «Свобода» Євген Мельник підтримує Греко-Католицьку Церкву, а на іншому, що його батько є розкрадачем могил убитих на війні євреїв. Цікаво, що на листівці зображений не лише кандидат, але й Папа Римський Бенедикт XVI. Громадянська мережа ОПОРА повідомила, що за фактом порушення закону довірені особи Євгена Мельника звернулися до правоохоронних органів міста Володимира-Волинського.
Прикра ситуація склалася з настоятелем Гурбенського Свято-Воскресенського чоловічого монастиря єромонахом Нифонтом (УПЦ КП). Він спростував інформацію, що містилася в агітаційній листівці самовисуванця по округу №154 (Рівненська область) Данила Корилкевича, про виділення грошей на будівництво храму.
Монах дав коментар Громадянській мережі ОПОРА про те, що не отримував пожертву на будівництво Гурбенського монастиря від кандидата в розмірі 10 тисяч гривень. Після цього почалися переслідування з боку церковного керівництва і йому заборонили до кінця виборів приймати пожертви, будувати церкву та зустрічати паломників. Після отриманого стресу монах потрапив у лікарню.
Із версією монаха можна ознайомитися на відео:
Сам же Данило Корилкевич посів друге місце й не пройшов у парламент.
Вибори закінчилися. Що далі?
Ми зупинилися на найбільш показових прикладах, але, на жаль, їх було зафіксовано дуже багато під час передвиборного процесу. Вибори закінчилися, але негативне враження від агітаційної кампанії залишилося.
Якщо судити за їх результатами, навряд чи використання Церкви з агітаційною метою додало кандидатам голосів – маємо безліч прикладів, коли люди, за яких агітували у храмах, так і не отримали омріяного місця у парламенті.
А ось репутаційні втрати для Церкви можуть бути більш серйозними. В умовах, коли українці втратили довіру до політики та можновладців, втручання у виборчий процес, зменшує довіру й до Церкви.
Ірина СТЕГНІЙ
