Чернігівська єпархія УПЦ МП судитиметься з "Черніговом стародавнім", аби й далі безкоштовно користуватися храмами
Про це в коментарі Суспільному повідомив в.о. гендиректора Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів Стародавній" Володимир Хомич.
Йдеться про комплекси споруд Троїцького та Єлецького монастирів та Спасо-Преображенський собор – одні із найдавніших православних святинь Чернігова. Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній" звернувся до УПЦ МП з проханням "в термін до 27 березня 2023 року включно повернути майно Заповідника у зв'язку із закінченням терміну безоплатного користування". Фактично, в листі йшлося про прохання покинути ці будівлі.
Тоді представники УПЦ МП наполягали на тому, що мають право на безоплатне користування храмами, посилаючись на Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації". Натомість балансоутримувач храмів – заповідник "Чернігів стародавній", повідомив, що законодавство змінилося й треба укласти нові договори, але вже на умовах оренди.
У коментарі Суспільному 23 березня секретар Чернігівської єпархії о. Ігор Пидан сказав, що вони повідомили про намір та надали відповідні документи на укладення договору оренди, тобто платного користування, до Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" приблизно з 6 по 12 березня. Та відповіді не мають і досі.
"Ще в минулому році ми звернулись до заповідника з листом: «Просимо надати умови договору і сам договір на ознайомлення». До сьогоднішнього дня немає", – сказав о. Пидан.
Володимир Хомич підтвердив, що документи до заповідника надійшли. Але, каже, відповідь єпархії надали.
"Вони направили до нас заяву про намір заключити договір. Ми її зареєстрували, але ми дали їм відповідь, що звертатися для заключення договорів треба не до нас, а до Фонду держмайна".
За словами Хомича, порядок укладання договору про оренду, згідно з чинним законодавством, є таким:
- Фонд держмайна приймає повний пакет документів;
- Спрямовує їх до заповідника, де їх реєструють та направляють до Міністерства культури – органу управління;
- Там спеціальна комісія розглядає документи й приймає відповідне рішення (або погоджує, або не погоджує);
- Це рішення отримує заповідник, який направляє його до Фонду держмайна, якщо це позитивне рішення;
- У Фонді держмайна роблять редакцію договору тристороннього, де орендодавцем є Фонд держмайна, балансоутримувачем є заповідник, і орендарем – відповідно, той, хто подав цю заявку;
- І тоді підписується договір, до нього додатком є Акт передачі майна.
За словами Хомича, матеріалів з Фонду держмайна (від Чернігівської єпархії УПЦ, - ред.) заповідник не отримав. Натомість є матеріали з суду.
"До нас надійшли матеріали з суду, що вони оскаржують, що вони наполягають на заключенні договорів про користування за законом «Про свободу совісті й релігії»", – каже Хомич. Тобто, хочуть і надалі користуватися храмами безкоштовно.
В єдиному реєстрі судових рішень видно, що Чернігівська єпархія УПЦ подала до Господарського суду Чернігівської області три позовні заяви, де просить суд визнати договори про оренду приміщень з "Черніговом стародавнім" поновленими.
За словами о. Пидана, Чернігівська єпархія УПЦ, щоб не втратити своє право здійснювати богослужіння у храмах, подала документи на оренду. Але наполягає на своєму праві на безоплатне користування, тому в подальшому має намір доводити свою правоту в суді.
"Ми ідемо двома шляхами: відстоюємо законний свій шлях і, так як заповідник вимагає оренди, ми подали їм на оренду. Якщо суд вирішить навпаки – ми визнаємо рішення суду".
Разом з тим, у судовому реєстрі є інформація, що єпархія УПЦ подала три заяви про забезпечення позову – по кожному з трьох храмів:
"Разом з позовною заявою позивача також подано заяву про забезпечення позову від 17.03.2023 шляхом заборони Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» вчиняти будь-які дії, спрямовані на вилучення із користування Управління Чернігівської єпархії Української Православної Церкви комплекс споруд пам`яток архітектури національного значення Троїцького монастиря".
Аналогічні заяви стосуються Спасо-Преображенського собору та Єлецького монастиря. Аргументація позивача така:
"Існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі; невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір позивача захистити свої права та інтереси, які він вважає порушеними, в даному судовому провадженні не буде реалізоване у разі невжиття заходів забезпечення позову, що не відповідатиме завданню господарського судочинства та порушить право позивача на судовий захист".
Суд не задовольнив жодну з цих заяв, оскільки "між застосованим заходом забезпечення позову і предметом позову відсутній зв`язок", – йдеться в ухвалі.
Володимир Хомич каже, що, оскільки УПЦ МП має повернути майно до 27 березня включно, то 28-го представники єпархії мають прийти до заповіднику для підписання акту передачі майна – тобто, його повернення.
"У нас комісія складена по прийманню-передачі майна. Якщо вони не з’являться, ми складемо відповідний акт про те, що вони не з’явилися. І це означатиме, що вони відмовилися передавати (повертати) майно", – говорить Володимир Хомич.
"Я думаю, представник якийсь буде. Але, так як справа вже в суді, то, ви ж розумієте, суд буде вирішувати подальшу долю спірного питання", – каже о. Ігор Пидан.
Якщо представники єпархії не з’являться або ж не підпишуть акт – заповідник звертатиметься до суду.
На запитання, чи допускають в УПЦ ймовірність, що оренду можуть не погодити, Ігор Пидан відповів так: "У нашій державі може бути все".
