Чим мудрий встидається, тим дурний величається

Належить знати, що гідно мовити, а про що гідно мовчати.
Святий Василій Великий

Цими днями новий номер антицерковної по своїй суті львівської газети “Успенська Вежа”, ще більше ніж завжди здивував багатьох щирих віруючих УАПЦ. У ньому невідомий широкому загалу віруючих УАПЦ митрополит Вінницький Роман Балащук з величезним гнівом та обуренням звертався з ультиматумом до свого Предстоятеля. У згаданій “Заяві” ховаючись за спинами священиків вінницький митрополит, устами уже не такого як раніше багаточисленного духовенства своєї “митрополії”, у досить-таки категоричній формі погрожував покинути Церкву, якщо Першоієрарх не виконає поставлених Його Блаженству “умов”.

Будучи людьми тверезими і стриманими, ми не хотіли до останнього дня реагувати ні на саму “Заяву”, ні на саму особу невдахи-митрополита Романа. Довгий час ми робили вигляд, що Вінницько-Брацлавська єпархія є одна із зразкових єпархій нашої Церкви, а архієрей поставлений нею керувати – цілком адекватна особа, порядний християнин, і покликаний на своє служіння самим Богом. Однак, на щастя, чи то на біду, немає нічого такого таємного, щоб колись не стало явним. І нині прийшов час подумати уже вголос над подальшою долею УАПЦ : можливо й справді, причиною багатьох наших невдач є ми самі, а не наші уявні вороги – “філаретівці”, “москалі”, католики, чи безбожники?…

Серед різних важливих, не сильно важливих, і зовсім смішних вимог владика Роман письмово, а згодом і усно особливо істерично вимагав від Предстоятеля припинити діяльність нашого,єдиного, по-суті, “живого” веб-ресурсу УАПЦ, а його редактора покарати усіма доступними (як для православного священослужителя) способами.

Щиро цінуючи увагу до своєї скромної особи, як власне, і високо оціюнюючи переконання митрополита Романа щодо популярності та великого значення сайту “Українська Автокефалія” у формуванні думок віруючих УАПЦ, та усіх інших його відвідувачів, редакція Uaoc.net в особі  редактора звернулась з зустрічним листом на ім’я Блаженнійшого Владики Мефодія. З цілком об’єктивних причин його повна публікація на нашому сайті поки не є можлива. Однак, за рішенням преважної більшості нашої редакційної колегії, ми все-таки прийшли до спільної згоди : опублікувати цей текст частково. При потребі, в редакції є й інші задокументовані свідчення людей про нетрадиційну сексуальну орієнтацію владики Романа, про випадки “”високопреосвященного” розбою та “митрополичого” хуліганства. Все-таки, ми покладаємо великі сподівання на церковний Суд, який прийме до уваги усі тут показані (та замовчані нами до часу) факти, і оприлюднимо їх тільки після того, як провину Романа Балащука буде офіційно доведено на суді.

Ось цитати з нашого листа митрополиту Київському і всієї України, Блаженнійшому Мефодію.

“…Однак в першу чергу навколо нашого сайту в інтернеті об’єднались віруючі УАПЦ, перед якими наша Церква постає живою та діяльною. Хочу підкреслити особливу заслугу в цьому преосвященних владик Феодосія Дрогобицького, Михаїла Фастівського, Іларіона Черкаського, Володимира Житомирського, Афанасія Харківського та Германа Чернівецького, та отця-архімандрита Мстислава, діловода Рівненської єпархії. Без їхнього вкладу в розвиток інформаційної структури УАПЦ говорити про якісь позитивні зрушення було б нереально. Прошу, принагідно, відзначити їхню працю, і висловити подяку за активну діяльність для розбудови Святої Церкви.

За час свого існування наш сайт став унікальним місцем спілкування людей незалежно від їх конфесійних уподобань. Можливість вільного спілкування є ключовою характеристикою саме нашої Церкви, не пов’язаної з жодним тоталітарним церковним устроєм. Тому, можливість вільного спілкування – якої нема на сайтах КП чи МП, стала символом чесності та прозорості і у наших релігійних переконаннях. У нас на сайті кожен може сказати свою думку, і може бути вислуханим. Від цього принципу ми ніколи не відмовимось, доки будемо християнами.

Що стосується текстів нашого сайту – це рідкісні оригінальні тексти, що відстоюють правдиві переконання нашої Церкви і нашого народу. І це в той час, коли окремі архієреї УАПЦ працюють і спілкуються з представниками ЗМІ лише заради свого егоїзму, або що найчастіше – про них взагалі ніхто нічого не знає, і ніколи нічого доброго й не чув. У підтвердження своїх слів я готовий Вам, Ваше Блаженство, запропонувати при потребі безліч доказів, яких, на жаль, я маю аж занадто багато.

Не пишу тут, щоб хвалити нашу роботу, але для того, щоб дати зрозуміти Вашому Блаженству те відчуття та здивування, яке пережили усі ми, коли дізналися про непорозуміння викликадене у листі Високопреосвященного владики-митрополита Романа, якого сам редактор Uaoc.Net не мав честі знати і зустрічати будь-коли, окрім одного випадку про який скажемо окремо.

Готуючи останній випуск збірки архієрейських Пасхальних послань від УАПЦ, отець Євген зателефонував Всечесному Владиці-митрополиту, який на прохання надати текст послання почав підвищувати голос, та нецензурно висловлюватись, що усіх нас не стільки обурило, скільки розчарувало, та засмутило. Не ми судді владиці Роману, але його найвищий в нашій Церкві митрополичий ступінь говорить про те, що він повинен хоча б чимось відрізнятися від мирян, чи інших неграмотних невігласів. Тут особисто ми різниці ніякої не помітили.

Однак, саме вражаюче на сайті відбулося згодом. За бажанням віруючих УАПЦ з окремих єпархій, ми досить часто вітаємо з ювілеями чи важливими особистими подіями наших ієрархів. Так сталося, що на прохання священиків Вінницької єпархії ми привітали з черговим юбілеєм владику Романа. І як вже було згадано раніше, можливість залишати коментарі під кожною новиною зіграла злий жарт з самим владикою митрополитом. Замість того, щоб читачі долучили і свої привітання, люди які добре знають життя та діяння митр.Романа з самих різних куточків України почали викривати його явні пороки, як то гомосексуалізм, недолугість в управлінні єпархією, невідповідне поводження серед мирян та духовенства, відкрите блудне плотське, содомське співжиття зі священиком і тд., що врешті не могло не обурити самого митрополита, який згодом публічно звинуватив Вас, Ваше Блаженство, у причестності до всього вищеописаного. Хоча це був голос народу. А ми знаємо, що голос народу – голос Божий.

Аналізуючи опубліковане на сторінках «Звернення» можна стверджувати наступне :

1) Багаточисленні усні та письмові свідчення духовенства та мирян Вінницької єпархії УАПЦ щодо аморального та протиприроднього способу життя митрополита Романа вимагає негайного міркування про подальшу доцільність виконувати архієрейські обов’язки пану Балащуку в клірі УАПЦ.

2) Найближчим часом категорично вимагати від митрополита Романа детального звіту про проведену місіонерську роботу в єпархії за п’ятнадцять років :
· Кількісний зріст парафій, духовенства, наслідки роботи єпархіальних ЗМІ та їх співпраця з Прес-службою Патріархії, діяльність недільної школи в кафедральному соборі та єпархії загалом.
· Робота єпархіальних відділень та служб (місіонерська, паломницька, видавнича). Що змінилось якісно крім кольору клобука владики, у порівнянні з часом, відколи владика Роман очолив ввірену йому єпархію (1995-2010).
· А також, вимагати звіт про відсутність Його Високопреосвященства на останніх архієрейських хіротоніях УАПЦ, чи святкуванні ювілею 20-тя відродження УАПЦ що з великим успіхом пройшли нещодавно в м.Тернополі.
i. Якщо цьому на заваді був поганий стан здоров’я, то можна пропонувати владиці Роману піти на спокій саме через цю причину : роки минають, і краще вже, на жаль, не буде.
ii. Якщо не було грошей на дорогу, то редакція “Української Автокефалії” готова у майбутньому брати на себе усі витрати на дорогу митрополита та його співмешканця, званого у єпархії, до речі, “ Отцем Сер-Геєм”. І звісно, це лише при умові, що Церква буде бачити реальну потребу в них особисто, та їхніх послугах на всіх наступних заходах, організованих УАПЦ.

3) Хотілося б також почути думку владики Романа про бажану ним нагальну потребу скликання Помісного Собору УАПЦ, про що було заявлено 1-м пунктом “Звернення”. Які рішення на згаданий Собор особисто він може запропонувати уже сьогодні? Яку частину підготовки та організації Собору можна доручити безпосередньо Його Високопреосвященству : богословську, юридичну, канонічну чи фінансову ? І ще, чи справді немає жодних підстав Владиці Роману боятися за своє майбутнє в Церкві Христовій, оскільки одним з пунктів Діянь Помісного собору УАПЦ може стати всенароде обговорення відомої уже далеко за межами Вінниці та Хмельницького гомосексуальних і педофільських нахилів монаха та архієрея Владики митрополита Романа.

Варто було б нагадати, що Церква давно прагне очиститися від закоренілих збоченців. І як тільки свідки почнуть публічно давати покази, Владиці Роману стане нарешті зрозуміло, що будь-які його провокативні заяви та маніпуляції посеред духовенства були зайвими. Маєш гріхи – треба “мовчати тихіше води, і бути нижче трави”. Не шукаючи пригод і задоволення амбіцій ображеної натури. Ознака всякого гріха – це докори сумління, котрі не витреш, так само легко, як можна витерти коментарі з сайту.

4) Бажання владики Романа “припинити втручання Предстоятеля в справи Вінницької та Хмельницької єпархій” ще раз підтверджує раніше висловлену нами думку про те, що єдиним бажанням владики Романа є позбутись будь-якої справедливої юридичної та канонічної залежності законній церковній владі. Таким чином, найкращим способом для цього може бути лише викрислення владики Романа з числа єпископату УАПЦ на прохання останнього. Жодних інших способів позбутися єпископу залежності від свого Предстоятеля Церква не знає, і ніколи не знала.

5) Що стосується звинувачень Вас, Ваше Блаженство у тому, що ви «підбираєте заборонених священиків» і цим компрометуєте Церкву, то наважився б нагадати владиці Роману про те, що більшої компрометації УАПЦ в Вінницькій єпархії не зазнавала за всі роки існування, через діяння нинішнього керуючого архієрея. Підтвердження цьому можуть бути свідчення людей, які добре знають владику.

6) Щодо пропозиції викреслити з кліру УАПЦ «рідного брата лже-патріарха Мойсея» Богдана Кулика, як на мене ситуація бачиться наступною. Не хотілося б робити сьогодні екскурс в родовід сімї Балащуків, і шукати там збої в ДНК, що привели до явних збочень одруженого колись чоловіка Миколи Михайловича, однак, всякому мислячому християнину зрозуміло, що
· Брат владики Богдана не має жодного стосунку до УАПЦ, і жодним чином його існування в цьому світі не повинно впливати на психічний стан владики Романа, чи тим більше факт його існування не має відображатись на будівництві церковної політики в УАПЦ.
· Інша справа, що виконуючи функції тимчасового адміністратора Хмельницької єпархії УАПЦ (з благословення Предстоятеля!), владика Богдан є суттєвим «конкурентом» владики Романа, який і так за останні роки втратив усе, що зміг втратити в єпархії. То ж йому не потрібен жодний конкурент. Владика Богдан – розумний, інтелігентний ієрарх, який міг би принести багато добра УАПЦ.
· Більше того, хотілося б нагадати владиці Роману, що він нічим не кращий за Мойсея (Кулика), яким так гидує. Здається, це владика Роман зрадив УАПЦ, коли усього через два роки прийняв повторну пересвяту від Філарета. У той же час, канонічна лінія єпископа Богдана виявляється в цьому сенсі більш автентичною – вона йде від послідовників владики Григорія Огійчука, про якого митрополит так мало знає.

Редакція нашого сайту до чергової річниці повторної єпископської хіротонії митр.Роману готова подарувати підручник з історії УАПЦ. І якщо «заради церковного миру» нині часом ведеться мова про ймовірність певної хіротесії для владики Богдана (оскільки його ситуація не мала аналогів в історії УАПЦ), то особисто для мене як священика і богослова потреби в жодній “пересвяті” абсолютно немає.

Набагато важливішою для мене є потреба публічного екзорцизму чи проведення примусового курсу лікування над окремими психічно неповносправними ієрархами УАПЦ. І про це ми скажемо чуть нижче. Отож, підсумовуючи усе сказане, дуже дивно було чути про святкування чергової ріцниці першої хіротонії владики Романа, яку він злегковажив, і над якою свого часу сам і вчинив наругу. А це ще один пункт для міркувань Помісного собору УАПЦ.

7) Останній пунк «Заяви» виглядає досить абсурдно. Проблема владики Романа зовсім не в наявності коментарів на нашому сайті. Гріх є гріх. Навіть після того, як ми вимкнемо коментарі, жоден порок не перестане викривати і турбувати його пошкоджену душу. Проблема владики Романа не в сайті, а в утраченому авторитеті православного архиєрея і священнослужителя. На превеликий жаль, редакція нашого сайту не зможе повернути його ніколи, навіть при найбільшому бажанні. Хоча, заради цього ми б і справді змогли б закрити усі свої найуспішніші сайти і видавничі проекти.

8] Згадані у «Заяві» «співучасники злочину» проти владики Романа до сайту «Українська Автокефалія» жодного стосунку ніколи не мали і не мають. І навіть редактор не маю честі бути знайомити з цими людьми, які, як можна зрозуміти, є цілком чесними і порядними служителями Церкви, якщо зло владики Романа направлено на них, як і на мене, без жодного доказу. Однак, зло і неадекватність у словах і вчинках Його Високопреосвященства свідчить про те, що він перебуває у хворобливому психічному стані, шукає невідомих ворогів, і публічно бореться з ними, на шкоду собі і інтересам Церкви.

9) Особливо важливим для усіх працівників редакції є факт причетності владики Романа до написання безумних коментарів під новинами сайту, у яких висвітлюється поточне життя УАПЦ. Справа у тому, що всякий коментар в інтернеті має власника, якого нині можна вирахувати з точністю до міста, чи навіть вулиці. Сам принцип побудови інтернету дає можливість знати звідки заходить читач на сайт, чи звідки залишає коментарі. З великої кількості читачів, цілком природно, знаходиться і певна кількість дурних людей, які пишуть коментарі, що ображають честь і гідність священноначалія УАПЦ. І якщо коментарі залишає чужий, з іншої конфесії то це не так дивно. Однак мене зацікавили коментарі людини, яка висловлює думки хоча й кощунственні, образливі, однак складає чітке враження людини яка знає УАПЦ зсередини.

Опрацювавши інтерет-адресу цієї людини, я дізнався, що автор богохульних коментарів проживає у м.Вінниці, по вул.Збишка, і обслуговується фірмою “Радіо” (http://www.firmradio.net/) яка розміщена на тій самій вулиці у буд.№7 (тел. 52-02-12), де є зона покриття з 5-го по 42 будинок. IP адреса користувача : 194.50.125.38. Найбільш гострі кометарі житителя вул.Збишко м.Вінниці подано в додатку до рапорта.

Смиренно прошу вибачення Вашого Блаженства за окремі незензурні слова та вирази вжиті тим вінничанином. Це прямі цитування без коментарів і цензури.

10) Як наслідок всього приведеного тут, від імені духовенства та мирян УАПЦ, обєднаних навколо православного інтернет-сайту «Українська Автокефалія» смиренно прошу Ваше Блаженство вжити відповідних заходів щодо т.зв. митрополита Романа, який наважується підносити свій багатогрішний голос проти Предстоятеля та ієрархії УАПЦ. Ми віримо у Суд Божий, який карає ще тут на землі окремих людей, позбавляючи їх розуму. А нам, як вірним УАПЦ, не хотілося б спокійно дивитися як втрачається авторитет Церкви, через психічні відхилення окремих її ієрархів.

Смиренно прошу прощення, Ваше Блаженство, за такий відвертий лист, однак я готовий, якщо буде потрібно, пожертвувати своїм іменем заради добра і церковного спокою. Запевняю Ваше Блаженство у підтримці усіх ваших кроків задля миру та розбудови нашої Святої Церкви, бо усі ми віримо, що як і завжди, Ви з багатьох альтернатив виберете один, найкращий для нас вихід у цій ситуації.

Залишаю за собою право при потребі розповсюдити цей текст цілком чи частково у ЗМІ, якщо владика Роман не принесе повного покаяння перед Вашим Блажеством, і перед всією Церковною повнотою за вчинене. [...]”

Прот. Євген ЗАПЛЕТНЮК. — "Українська автокефалія", 21 липня 2010 року