Чудотворні ікони українських храмів. Інфографіка
Свято-Успенська Почаївська Лавра, Почаїв, Тернопільська область
Почаївська ікона Божої Матері
Ікона відома з 1550 року. Ще у 1559 році грецький митрополит Неофіт подарував її поміщиці Анні Гойській за те, що вона надала йому притулок. У її будинку ікона знаходилася 30 років, а потім вона стала випромінювати світло. Сліпий від народження Філіп, брат Анни, помолився перед іконою і прозрів. Ганна Гойська в 1597 році передала цю святиню Почаївському монастирю, від якої ось вже більше 400 років відбуваються чудеса.
З того часу чудотворна ікона перебуває в особливому кіоті у формі сяючої зірки над царськими вратами іконостасу Успенського собору. Звідти її спеціально опускають для поклоніння паломників.
Почаївська ікона прославилася численними зціленнями. Богородицю просять про зцілення від фізичних недугів і про захист від ворогів видимих і незримих.
Зимненський Святогорський Успенський ставропігійний монастир, с. Зимне, Волинська область
Ікона Божої Матері «Зимненська»
Зимненська ікона Божої Матері – одна з найдревніших пам'яток православ'я, свідок доленосних і знакових історичних подій. Як свідчить літопис, її приніс на Волинь хреститель Русі благовірний князь Володимир, віддавши в благословення своєму сину – волинському князю Всеволоду.
На початку 20 століття коли монастир закрили ікону зберігали монастирські сестри. Потім вона знаходилась у Корицькому монастирі. У 1995 році ікона повернулась до Зимненського монастиря.
За свідченнями очевидців, напередодні повернення ікони сталося диво: опівночі від Троїцької церкви до небес спалахнув вогненний стовп, із храму залунала Херувимська. Гурт прочан, подумавши, що розпочалося богослужіння, поспішив до храму, але двері порожнього храму були зачинені. Напевно, то божественним піснеспівом вітали чудотворну ікону ангели.
Київський Свято-Введенський чоловічий монастир
Ікона Пресвятої Богородиці «Призри на смирення»
Вперше ікона Божої Матері «Призри на смирення» згадується у Псковському літописі у 1420 році. Стародавній образ «Призри на смирення» не дійшов до наших днів. Проте один із списків стародавньої ікони у Київському Свято-Введенському чоловічому монастирі 1 серпня 1993 року дивним чином відобразився на склі. Це скло прикривало ікону, але не торкалося її.
Київські вчені, провівши дослідження, дійшли висновку, що зображення є нерукотворним, та не змогли дати наукового пояснення диву, що сталося.
Наказом Священного Синоду Української Православної Церкви від 22 листопада 1995 року святий образ Божої Матері «Призри на смирення» був визнаний чудотворним.
Свято-Успенський кафедральний собор, Одеса
Касперівська ікона Божої Матері
Цей образ – найвідоміша християнська святиня півдня України. Касперівська ікона прибула в Україну з родиною серба з Трансільванії у середині 18 ст. Святий образ був родинною реліквією, що передавалася від покоління до покоління. У 1809 році власницею ікони стала херсонська поміщиця Іуліанія Касперова. У житті благочестивої жінки в 1840 році настав кризовий період, і вона подовгу проводила час перед іконою, розповідаючи про свої негаразди та звертаючись до Богородиці зі щирою молитвою. Саме тоді й сталося перше чудо – чудо оновлення: потьмянілий старовинний образ роз’яснився, й стало чітко видно кожну рису Богородиці та Божого сина.
Чутки про чудотворну ікону поширилися швидко, додому поміщиці почали приходити люди, для яких віра і чудо стали останньою надією. Дива продовжували відбуватися.
У 20 столітті найвідомішим чудом, пов’язаним з іконою, вважають позбавлення села Гнилякове на Одещині від епідемії холери у 1922 році.
Храм Пресвятої Трійці, с. Заварниця, Тернопільська область
Ікона Зарваницької Божої Матері
Чудотворна ікона Зарваницької Божої Матері зберігається нині у храмі Пресвятої Трійці, збудованому ще у 1754 році.
За переказами, один побожний чернець, коли на Київ напали монголо-татари, утікаючи подався лісами та степами на захід. Дійшов він аж на галицьке Поділля, у густі ліси над Стрипою, впав зморений у трави і заснув. Вранці прокинувся і побачив над левадою щось блищить. Пішов туди і став як укопаний: над джерелом побачив святий образ Божої Матері. Упав чернець від здивування на коліна, віддав Пречистій поклін. А місце, де його напередодні «зарвав» сон, так і назвав – Зарваницею.
У 19 столітті галицька делегація з огляду на масові свідчення чудотворних зцілень біля джерела та святого образу їздила в Рим і звідти привезла благословення Папи Пія IX на коронування ікони Зарваницької Матері Божої. У 1867 році відбулась урочиста коронація ікони. Папа надав Зарваниці відпустового значення. Тобто, це таке місце, де відпускаються гріхи. І з того часу тут розпочинаються великі прощі.
Гошівський Василіянський монастир, с. Гошів, Долинський район, Івано-Франківська область
Ікона Матері Божої в Гошеві
Гошівська чудотворна ікона Божої Матері - копія Чудотворної Ікони Ченстоховської Матері Божої. Коронована 28 серпня 2009 року. Шанується греко-католицькою і римо-католицькою церквою. Зберігається в Гошівському монастирі на Івано-Франківщині.
Історія чудотворної ікони Матері Божої в Гошеві бере свій початок від 1704 - 1705 рр., коли шляхтич Андрій Шугай перебував у м. Олаві ( Польща ) і купив там дві копії чудотворної ікони Ченстоховської Матері Божої. Одну копію він подарував, а другу залишив у себе. Одного разу, коли горів дім Шугаїв, згоріло все, крім ікони та стіни, на якій вона висіла.
Далі ікона потрапила в родину шляхтича Миколи Гошовського. І тут також сталося чудо – ікона засяяла неземним світлом, з очей Матері Божої капали сльози. Про побачене очевидці склали свідчення перед Львівським єпископом Атанасієм Шептицьким, який після детального розгляду справи своєю грамотою від 11 липня 1737 року визнав ікону чудотворною і наказав Гошовському перенести її в монастирську церкву оо. Василіян, що на Ясній Горі в Гошеві.
Тільки до кінця 18 ст. у літописі монастиря вже було зафіксовано 117 чудес через заступництво Божої Матері в Гошеві.
У 1950 році ікону конфіскували співробітники Станіславського УМДБ. Від того часу немає відомостей про місце перебування оригіналу чудотворної ікони.
Наразі у монастирі перша копія датована кінцем 19 ст. Урочисте перенесення ікони на Ясну Гору відбулося на Покрову Пресвятої Богородиці 14 жовтня 2001 року.
Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир, с. Манява, Івано-Франківська область
Ікона “Ігуменя Манявська”
У 1652 році Скит, як і увесь край, охопила морова язва. Померло дуже багато людей та монахів. У молитвах ченців ревно благали Господа про помилування. І ось 22 грудня ієромонахові Філарету з’явилася Пресвята Богородиця у багряній мантії, яка увійшла через святі врата в монастир до Храму Благовіщення Пресвятої Богородиці і тут зупинившись, сказала: «Вже припиниться пошесть. Покайтеся та живіть, як велить правило монастирське.» Після цих слів Пресвята Богородиця увійшла в Царські врата, з цього дня страшна пошесть припинилася. На пам’ять про це з’явлення в монастирі зберігається ікона Пресвятої Богородиці «Ігуменя Манявська».
Ікона Божої Матері «Ізбавительниця»
Чудотворна Манявська ікона Божої Матері «Ізбавительниця» була написана на Афоні 1788 року та передана у 2003 до Манявської обителі архімандритом Філагрієм (Камінським) після того як уві сні йому вдруге з’явилася Пречиста Діва Марія і звеліла передати ікону до Українського Афону. З того часу ікона Божої Матері незмінно перебуває в українському Афоні, у недавно відбудованому за старими кресленнями храмі Воздвиження Чесного Хреста скиту Манявського. Тисячі паломників звертаються до Небесної Цариці з благанням про зцілення, та з надією знайти відповіді на важкі питання.
Свято-Іллінський храм, м. Чорнобиль, Київська область
Ікона Святителя і Чудотворця Миколая
Чудотворна Ікона Святителя і Чудотворця Миколая в Чорнобилі згадується з 18 століття, як "Микола, який зціляє багатьох". З покоління в покоління місцеві мешканці з особливою бережністю зберігали й охороняли свою безцінну Святиню.
Вже з 1840 року історик Лаврентій Похилевич описує та приводить деякі документальні свідчення, наприклад коли Ікону хотіли на деякий час вивезти з Чорнобиля на реставрацію, то на річці Прип'ять завжди відбувалась буря, і так відбувалось декілька разів. У ті часи чорнобиляни пішки ходили у Києво-Печерську Лавру, а кияни спеціально теж пішки йшли до Чорнобиля щоб помолитися біля чудотворного образу.
В 30 роки минулого століття під час Божественної Літургії в храм увірвались агресивно налаштовані безбожники, зірвали ікону кинули на землю та стали рубати сокирою. До цього часу на іконі залишились ще ті сліди. Під час Другої світової війни коли храм хотіли підірвати люди лягали на церковну підлогу і просили заступництва Святителя Миколая.
Після аварії на ЧАЕС, в покинутому місті Святитель декілька разів рятує храм від нашестя мародерів, кожен наступний раз злодії приймали ікону за живого сторожа.
Під час лісової пожежі відкрили тоді ще закритий храм і відслужили акафіст біля чудотворного образа. Поступово стихія стала відступати, свідками цьому стало багато людей. Починаючи з 2000 року в храмі розпочались постійні богослужіння, до святині як і в давні часи почали приходити віруючі. Потемнілі з часом фарби відобразились нерукотворними світлими тонами, на срібній розрубаній ризі рубці стали ледь помітними.
Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир, с. Вербівка, Чернігівська область
Ікона святителя Миколая Чудотворця
Древній Крупицький монастир святителя Миколая, розташований в 120-ти км від Чернігова, і в 7-ми від містечка Батурина, заснований ще до татаро-монгольської навали явленням у лісі ікони святителя Миколая. Відомо, що на місці явлення ікони була побудована церква на ім’я святителя, почали селитися люди, а потім було засновано монастир.
У 15 ст. монастир було перенесено на нове місце, де зараз і знаходиться. Була перенесена туди і ікона святителя Миколая Чудотворця, але вона сама вночі тричі поверталася на попереднє місце монастиря в старовинну дерев’яну церкву, тому образ святителя назавжди залишили в ній. З часом цю церкву стали називати “церква в скиту”. З північно-східного боку скиту знаходився курган, на якому раніше з’являвся образ святителя Миколая. Під час нападу татар на цьому місці переховувались і терпіли голод люди. Їм була послана Небесна допомога – з хмар падали крупи (манна небесна), тому монастир називається Крупицьким.
Чудотворний образ Святителя Миколая, який прославлений багатьма чудовими зціленнями знаходиться в Свято-Преображенській церкві монастиря. На поклоніння до Миколи Чудотворця за допомогою в бідах, напастях і хворобах до монастиря приїздять звідусіль.
