До Бога через соцмережі

27 вересня, 11:14
До Бога через соцмережі - фото 1
Церква та служіння Богу з кожним днем все більше виходять за двері храму у віртуальну площину. Соцмережі для священників вже давно не є чимось незвичним. Тут духівники не тільки активно транслюють служби зі своїх храмів, а й розвивають сторінки парафій, записують влоги та знімають ТікТок, ламають стереотипи і мотивують парафіян. Звикають до такого способу спілкування з Богом і віряни.

Марія ЛУТЧИН

Чат з іконою

Про Чудотворну ікону Матері Божої Ласкавої Станиславівської сьогодні знають не тільки в Івано-Франківську, але й далеко за його межами. Ікона, яка повернулася до міста в 2012 році, творить дива: зцілює від хвороб, допомагає у роботі та при вирішенні різних життєвих проблем. Але найбільшу допомогу дає парам, які довгі роки не можуть стати батьками.

Не останню роль у популяризації чудотворного образу відіграв Фейсбук, а саме блог отця Володимира Вінтоніва — настоятеля храму, у якому міститься ікона.

Отець Володимир зрозумів, що про ікону дізнаються тільки тоді, коли вона вийде у медійне середовище, інакше — так і залишиться у маленькому храмі на околиці Івано-Франківська і не зможе виконати свою місію — дарувати радість батьківства та зцілювати від недуг.

Так, у 2016 році у Фейсбуці з’являється сторінка Ікони Матері Божої Ласкавої Станиславівської. Вів і веде її до сьогодні отець Володимир.

“Люди вже звикли до такого роду блогів, але як тільки я починав, то це був вибух. Спочатку людям було дивно. Бо у соцмережах практично не було релігійного контенту, а мови про якісь відправи богослужінь і поготів”, – розповідає священник.

Отця Володимира по праву можна вважати першопроходцем у релігійному блогерському середовищі Прикарпаття.

“Було важко, бо набивали всі можливі ґулі на власному досвіді. Вчитися не було від кого.

Те, що інші тільки починають зараз, ми зробили майже шість років тому. Тоді це була дивина”, – говорить отець Володимир.

Зараз у сторінки Ікони вже більше 245 тисяч підписників не тільки з України, але й з-за кордону.

“Є свідчення від батьків із Чикаго, які завдяки саме молитві до ікони у форматі онлайн змогли завагітніти. Маємо дітей і в Мадриді, і в Берліні”, – каже отець Володимир. – Багато наших дівчат вийшли заміж за арабів, і у тих країнах вони не мають можливості брати повноцінну участь у богослужінні. Тому також з нами моляться онлайн. З нами постійно моляться єгиптяни – представники коптської церкви. Деколи відкриваю месенджер і бачу повідомлення арабською. Перекладаю його – вони пишуть, що дякують за молитву, що раді молитися з нами”.

До Бога через соцмережі - фото 79580

Форма євангелізації, але не альтернатива

На сторінці Ікони у Фейсбуці отець Володимир публікує навчання, розважання, пізнавальну інформацію про християнство, чудотворну ікону, свідчення про зцілення. Щодня проводить бесіди та молитви онлайн. Щонеділі транслює служби Божі із храму, у якому перебуває ікона.

Втім, сам він не вважає онлайн-служіння цілковитою альтернативою традиційним служінням у храмі. Каже, це просто можливість донесення Слова Божого у ширший спосіб.

На його думку, для того, щоб взяти участь у молитві, не обов’язково йти, фізично переміщуватися, до храму. Однак повною мірою релігійний блог не може скласти конкуренцію служінню у храмі.

“Звичайно, під час моїх навчань у блозі я все одно запрошую до храму. Бо тільки у храмі є можливість у нормальний спосіб приймати Святі Тайни: сповідь, причастя, єлеопомазання, є можливість безпосереднього контакту людини зі священником. Та інтернет-служіння — це одна із форм євангелізації. Це дуже добра можливість дати те, що у традиційний спосіб дати дуже важко”.

Також для отця важливим є безпосередній чат з людьми, реакція на запитання.

Про Бога в Інстаграмі

27-річний священник з Івано-Франківська Іван Гнатюк вже більше року доносить Слово Боже через Інстаграм. За цей час у нього назбиралося 42,7 тис. підписників, яким він показує повсякдення священничого життя, розказує притчі, історії, відповідає на питання, разом молиться та служить. Інстаблогером священник Української греко-католицької церкви став рік тому, коли захворів на COVID-19.

“Я звик до руху, а тут довелось сидіти у чотирьох стінах. Хотілося живого спілкування. Я розумів, якщо я цього потребую, то вочевидь, є хтось, хто цього так само потребує. Мене підтримала дружина, – пригадує отець. – Спочатку все було дуже примітивно. Дуже боявся показувати себе на камеру, хоча я звик проповідувати, але це було трохи інакше”.

До Бога через соцмережі - фото 79583

Першу свою розповідь священник-блогер записав у церкві.

“Я хвилювався, і тих 15 секунд записував годину часу. А зараз є такі дні, коли публікую по 100 розповідей на день”, – говорить отець Іван.

Спочатку, пригадує, виглядало, що блог не буде популярним, бо Інстаграм — це не зовсім про релігію, але вирішив таки спробувати. Першими підписниками були рідні та парафіяни.

“Мій блог задумувався з орієнтацією саме на молодих людей, які у вирі життя, які активні. Думав, щоб зацікавити молодь, яка дуже сором’язлива у питанні віри і церкви. Боїться поставити запитання після служби священникові, молодим людям непросто наважитися підійти і запитати щось, а ще буває, що священник не завжди має час відповісти. І тоді виникає бар’єр — людина більше не підійде, бо її відкинули. А блог ці межі скасовує. Питання можна писати навіть анонімно. Це дає нову течію служіння”, – ділиться отець.

Молодь шукає Бога, і у кожного свої шляхи у цьому пошуку, переконує отець Іван. І одним із таких шляхів він називає саме черпання інформації про Бога з мережі за посередництва блогу.

“Кожен у житті хоче знайти Бога, але у кожного свої шляхи: хтось знаходить це прикладом своїх батьків, хтось шукає Його через християнські спільноти, а дехто — через ось цей блог, який і може стати початком знань про Бога”.

Тонкощі блогерства священник опанував самотужки: взявся писати дописи на актуальні теми, які почали коментувати, поширювати. Традиційною стала рубрика, у якій отець відповідає на питання підписників. Щовечора о 21.00 з парафіянами молиться онлайн. Усі літургії транслює в Інстаграмі, записує відео і для TikTok — там у нього 7 тисяч підписників. У планах — розвиток Youtubе-каналу.

Так за рік блог набув популярності, а отця впізнають не тільки у мережі, але й на вулиці.

“У мене не була мета великої кількості підписників. У мене мета — щоб людина щось корисне взяла з тієї інформації, яка у мене на сторінці, – пояснює інстаблогер. – Зіркою себе не вважаю, як і не позиціоную на собі цей блог, я ніхто. Є Христос, і я до нього веду. Це головне”.

До Бога через соцмережі - фото 79582

Коли хейтер йде до церкви

“Блог — це можливість не залишити людину після того, як вона вийшла з церкви”, – вважає отець Іван Гнатюк. Вірянин, за його словами, має розуміти, що він у будь-який день може і має до кого звернутися за порадою, або просто прочитати якусь цитату зі Святого Письма і вона для нього буде актуальною у той момент.

“Щораз все більше людей, з якими я спілкуюся у мережі, приходять у церкву. Все більше запитують, де я сповідаю, чи можна до мене прийти на духовну бесіду”, – ділиться чоловік.

Та є випадки, коли у церкву приходять і ті, хто активно критикує блог священника і має свою думку стосовно його дописів. Та на хейт отець Іван реагує нормально. Каже, це й добре, що він є, бо усім твоя робота не може подобатися.

Священник-блогер пригадує випадок із власної практики, коли користувач, з яким він мав довгу переписку у мережі, прийшов до храму.

“Виставляю якось розповідь, і людина мені пише, хейтить. Я відповів. Кожного дня на мій допис була від нього реакція, і я відповідав, пояснював. Він себе тоді називав атеїстом. Пройшло пів року. Я правлю службу Божу, повертаюся до людей із словами “Мир всім…”, а мій хейтер з Інстаграму стоїть у мене в церкві. Думаю, що мені робити, що то буде зараз… Після того, як завершилася літургія, ми почали говорити з ним, і він каже: я не скажу, що я навернувся, але мені стало цікаво і я вирішив більше цікавитися питаннями релігії. Цей чоловік мені і зараз пише, ставить питання, ми спілкуємося. Побачимо, що буде далі”, – розповідає отець Іван.

До Бога через соцмережі - фото 79581

Вимога часу

Франківка Юлія Худа – активна користувачка Фейсбуку та Інстаграму. Мама у декреті завжди у русі, а з народженням другої дитини справ добавилось. Відтак церковний блог — саме те, що потрібно, щоб морально відпочити та перезавантажитися.

“Підписалася на сторінку отця Івана в Інстаграмі. Випадково він мені потрапив у рекомендаціях. Переглядаю його розповіді. У нього дуже сучасна, цікава позиція та бачення багатьох ситуацій. Мені дуже імпонують його погляди. Також добре, що він завжди відповідає на питання”, – розповідає жінка.

Юля каже, що розвиток релігійних блогів — це вимога часу та один із хороших методів донесення інформації до молоді. І чи не головну роль у тому, що церква таки пішла у формат онлайн, на думку жінки, зіграв карантин.

“Якщо проводять навчання онлайн, а релігія — це свого роду також наука, то чому б не застосувати це і тут? Особливо тепер, коли молодь багато часу проводить у соцмережах. Це засіб донесення інформації. Це добре, що є така можливість. Інстаграм — майданчик для молоді. І саме у такий спосіб легше привернути увагу підлітків і молоді до моральних цінностей, і, може, це буде ефективніше, аніж раз на тиждень відправити їх до церкви на службу”, – додає Юлія.