До псевдопатріарха УПЦ КП Никодима долучився сепаратист
Про це пише на своїй сторінці в Facebook священик Вселенського Патріархату Костянтин Шевченко, інформує Релігійна правда.
“У минулому цей “клірик” був представником Комуністичної партії та очолював “Антифашистський народний фронт” для боротьби з проукраїнськими активістами після знесення пам’ятника Леніну в столиці. Був прихильником Антимайдану та різних сепаратистських груп.
У 2015 році він створив петицію про скасування закону про декомунізацію, яка набрала всього навсього 29 голосів.
Зараз, як зрозуміло з відкритих джерел, він займається освітою.
Тепер чекаємо Юрія Бойка у стихарі зі свічкою та Оксану Марченко за свічним ящиком під час інтронізації на Сумський престол патріарха”, – написав священник.
На сайті руху “Чесно” розміщено біографію Аль-Анні Амар Хусейновича як кандидата в народні депутати від компартії. Утім, до парламенту він так і не потрапив.
Зазначено, що народився 19 жовтня 1990 року в місті Києві, громадянин України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, завідуючий ідеологічним відділом, Київський міський комітет Комуністичної партії України, член Комуністичної партії України, проживає в місті Києві, судимість відсутня, суб’єкт висування – Комуністична партія України.

Як відомо, 21 березня на своїй сторінці в соцмережах архиєпископ Сумський і Охтирський Никодим (Кобзар) оприлюднив акт про обрання його “патріархом Київським і всієї Руси-України УПЦ КП”, який було проголошено на позачерговому засіданні архиєрейського Собору.

Нагадаємо, будь-які заяви про “обрання нового патріарха Київського Патріархату” не мають юридичних підстав, оскільки ця релігійна структура припинила існування ще у 2019 році. Про це в заявив завідувач відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, доктор філософських наук Олександр Саган.
Раніше речник ПЦУ митрополит Євстратій (Зоря) заявив, що діяльність групи, яку формально очолив “новий патріарх УПЦ КП” Кобзар і яка налічує кілька десятків осіб в нашій державі та поза її межами, можна вважати спеціальною церковною операцією російських спецслужб проти України, що вимагає відповідної державної правової оцінки, а також суспільної реакції.