Дрогобицький «Рембрандт» – Маврицій (Маврикій) Готліб

Українська земля завжди була щедрою на таланти. Представники чисельних націй та народів, для котрих наша земля стала рідним домом, великою чи малою Батьківщиною, у своїх творчих пошуках та здобутках завжди залишали місце для краю, в котрому вони народилися, зробили перші кроки, зростали, кохали, пізнали біль і гіркоту розчарувань, радість і втіху від сповнення мрій та задумів.

Серед знаних в мистецьких та ширших колах талановитих постатей, народжених на українській землі, є чимало таких, чиє життя обірвалось надто рано, на самому злеті. До них цілком справедливо належить постать талановитого художника єврейського походження, уродженця Дрогобича – Мавриція Готліба (1856-1879 Maurycy Gottlieb) – автора унікальних художніх полотен, зокрема, на біблійні теми. І хоч загалові значно краще відома, приміром, обдарована художниця, полтавчанка Марія Башкирцева (1858-1884), все ж живопис Мавриція Готліба, як на мене, вирізняється більшою глибиною, унікальністю та реалістичністю сюжетів, емоційністю, неперевершеною художньою майстерністю. Не дарма його інколи звуть дрогобицьким «Рембрандтом». Тож варто відкрити для себе творчий доробок цього талановитого юнака.

Кілька рядків про життєвий шлях Мавриція Готліба. Народився 1856 року в Дрогобичі в сім’ї місцевого фабриканта (займався переробкою нафти) і торговця тканинами Ісаака Готліба. З юних літ хлопчина вирізнявся романтичною та меланхолійною натурою. Окрім Мавриція, ще троє (загалом, у сім’ї було 11 дітей) його братів стали відомими художниками.

Батько виховував дітей у дусі гаскали (євр. השכלה) – єврейського руху реформації, що виник в середовищі євреїв Європи в другій половині XVIII століття. Його прихильники сповідували прийняття цінностей Просвітництва та ширшу інтеграцію в європейське суспільство. Фактично гаскала стала своєрідною реформою єврейства, початком нової єврейської історії на теренах Європи та «ідейним джерелом всіх центральних течій єврейської національної думки впродовж наступних двох століть». Вона спричинилася до широкої мовної та культурної асиміляції практично всього європейського єврейства, дала початок новій літературі та кільком ідеологічним течіям, як от гебраїзм (рух за відродження давньої єврейської мови іврит), ідишизма (як вираження секулярного націоналізму) і політичний сіонізм. Засновником гаскали вважається Мойсей Мендельсон (1729-1786) – німецький філософ єврейського походження, критик, перекладач біблійних текстів, знаний ще як «німецький Сократ».

Першим навчальним закладом Мавриція була (звісно ж, окрім хедера) дрогобицька школа отців-василіан, наступними – німецька гімназія у Львові та реальна школа в Стрию. Хлопець змалку виявляв неабиякий хист до малювання і у віці 15 років за сприяння заможного батька вступив до Академії мистецтв у Відні.

Подальші його кроки в мистецтві живопису пов’язані зі Львовом, Краковом, Мюнхеном, Віднем, Норвегією, Римом, знаним і вельми титулованим польським живописцем Яном Матейком (1838-1893, Маврицій став його улюбленим учнем). Серед його знайомих, приятелів та вчителів відомі художники того часу – Міхал Годлевський (1838-1918), Яцек Мальчевський (1854-1929), Генрик Семирадський (1843-1902 автор низки чудових картин за біблійними мотивами), Карл Пілоті (1826-1886), Александр фон Вагнер (1838-1919), Генріх фон Ангелі (1840-1925), Карл Майєр (1824-1903), Карл фон Блаас (1815-1894), Карл Вурцінгер (1817-1883).

1878 року відоме мюнхенське видавництво Брукмана замовило Готлібу серію ілюстрацій до ексклюзивного видання драматичної поеми «Натан Мудрий», автором якої є Готхольд Лессінг (1729-1781 Gotthold Ephraim Lessing) – видатний німецький драматург і критик, засновник німецької класичної літератури. В основі сюжету драми – події, пов’язані з хрестовими походами кінця ХІІ століття, а серед її персонажів – лицарі тамплієри, султан Саладін (Салах ед Дін 1137-1193), заможний єврейський купець Натан та його донька Реха. Ідеал драматурга — мужні, сильні особистості, котрі керуються в житті законами гармонії розуму і почуття.

В творчості Готліба тісно переплітаються єврейські та польські мотиви (вплив Яна Матейка), відчутні його постійні пошуки ідентичности.

Серед картин М.Готліба на християнську тематику найвідоміші «Христос проповідує євреям у Капернаумі» та «Христос перед своїми суддями».

Готліб був заручений з уродженкою м. Брно єврейського походження Лаурою Геншель-Розенфельд (Laura Henschel-Rosenfeld 1857-1944), котра, однак, на вимогу овдовілої матері, вийшла заміж за берлінського банкіра Лео Геншеля, а 1944 року загинула від рук нацистів у Вестервальді (Німеччина), за іншими даними – в Освенцімі. Була обдарованим педагогом, меценаткою, благодійницею. Обличчя Лаури, в котру Маврицій був палко закоханий і не мислив без неї життя, можна побачити на багатьох його полотнах, як от «Шейлок і Джесіка» (За мотивами комедії Шекспіра «Венеційський купець»).

На картині «Євреї моляться в синагозі на Йом-Кіпур» художник зобразив себе у юному та дорослому віці разом з Лаурою. Лаура Геншель-Розенфельд залишила по собі чималу писемну спадщину, доволі змістовні спогади про свою родину.

На думку Євгена Кольба (Eugene Kolb 1898-1959) – ізраїльського мистецтвознавця, теоретика мистецтва, директора Тель-Авівського музею мистецтв, автора монографії про Лауру Геншель-Розенфельд, її праці «свідчать про широкий духовний світогляд і схильність до філософії. Вона була аристократкою не тільки зовні, але й за духом». Лаурі належать кілька відомих цитат:

• «Кажуть, що всі люди рівні. Жодне полотно нічим не відрізняється від іншого – поза сумнівом, це правда. Але ж картини, які кожен малює на полотні свого життя, – це також не одне і те ж».
• «Людина шляхетного духу вважає себе відповідальною за все на світі».
• «Кожен, хто має, повинен віддавати. Кожен, хто може, повинен робити. Кожен, хто здатний жити повноцінним життям, повинен навчати».
• «Педагогу ми кажемо: не пред'являй вимог, натомість створюй можливості!»

Однією з причин ранньої смерті Готліба вважається заміжжя Лаури на початку липня 1879 року. Невдовзі після цього він застудився, довго блукаючи околицями Кракова під час негоди, внаслідок чого дістав сильний фарингіт і запалення, був прооперований, однак в ніч з 16 на 17 липня 1879 року передчасно помер у шпиталі. Похований на новому єврейському цвинтарі у Кракові, який знаходиться за адресою: Краків, вулиця Медова, 55.

За коротке творче життя Маврицій Готліб залишив по собі близько 300 картин, деякі незавершені. Чимало робіт були втрачені під час ІІ світової війни, інші знаходяться нині у державних та приватних колекціях (Національній галереї мистецтв у Львові ім.Бориса Возницького, Музеї мистецтва та історії юдаїзму в Парижі, Історичному музеї міста Кракова, Музеї Верхньої Сілезії, Національному музеї в Кельцах, Національному музеї в Познані, Національному музеї у Варшаві, Національному музеї у Вроцлаві, Музеї мистецтв у Лодзі, Сілезькому музеї в Катовіце, Польському Аукціонному Домі Войцеха Сладовського, Ізраїльському музеї, Музеї Товариства друзів образотворчого мистецтва в Кракові, Єврейському історичному інституті Варшави тощо).

Світлини з відкритих джерел

Джерела:

• Jerzy Malinowski: Maurycy Gottlieb. Verlag Arkady, Warschau 1997
• Ezra Mendelsohn: Painting a people: Maurycy Gottlieb and Jewish Art. Brandeis University Press, Hanover, New Hampshire 2002
• Nehama Guralnik: In the Flower of Youth: Maurycy Gottlieb. Tel Aviv Museum of Art, Dvir Publishers, 1991.
• Karol Bernhaut, Mauricy Gottlieb: 1856-1879 ; 39 Reproductions of the Artist's Paints, Verf., Tel Aviv, 1961
• Maurycy Gottlieb, Letters and Diaries, trad. Mordecai Narkis (Jérusalem, 1956)
• Mykhaylo Sherman, Vita Susak (et al.), « Maurycy Gottlieb », in Images of a vanished world: the Jews of Eastern Galica (from the mid 19th century to the first third of the 20th century), Centre of Europe Pub. House, Lviv, 2003
• Hanna Pieńkowska, Maurycy Gottlieb, w: Polski Słownik Biograficzny, tom VIII, 1960
• Milanowska M., Żył i tworzył szybko, jakby przeczuwając krótkość swego życia. Maurycy Gottlieb i jego historia, Niezła sztuka, 3 września 2017
• cmentarze-zydowskie.pl

Від редакції: Якщо Вам сподобалася ця стаття і Ви б хотіли читати наступні статті цього автора чи на подібну тематику, або загалом підтримати якісну релігійну журналістику — запрошуємо Вас стати меценатом РІСУ. Це зробити досить просто за цим посиланням!