Експерти обговорили оновлення державно-конфесійних відносин
Провідні науковці та релігієзнавці — члени Експертної ради ДЕСС з питань свободи совісті — представили своє бачення нової моделі взаємодії між державою та церквою, адаптованої до сучасних суспільних запитів. Про це повідомили у ДЕСС.
Головною ідеєю експертного обговорення стало переосмислення застарілих правових норм та пошук балансу між збереженням автономії релігійних організацій і викликами, які постають перед країною сьогодні. Попри дискусійність окремих положень обговорюваної моделі партнерства, учасники засідання одностайно визнали: діалог розпочато, і він є ключем до створення справедливого та сучасного правового поля.
Експерти наголосили, що держава має визначити чіткі нормативні рамки для співпраці з релігійними спільнотами у стратегічно важливих сферах:
- духовно-моральна опіка військовослужбовців;
- соціальне служіння та гуманітарна допомога;
- підтримка суспільної моралі.
Водночас одностайною стала думка про необхідність впровадження системного підходу задля плідності державно-церковної взаємодії.
На думку експертів, важливим кроком на шляху до прогресивної моделі партнерства міг би стати розвиток напрацювань Концепції державно-конфесійних відносин 2003-2004 років, яка створювалася у тісній співпраці з релігійними організаціями. Частина цих ідей вже успішно імплементована в чинне законодавство, що свідчить про спадкоємність та послідовність державного курсу.
Однією з ключових тез експертів прозвучала рекомендація щодо дотримання правової визначеності та конституційних принципів під час розроблення оновленої моделі відносин між державою, церквами та релігійними організаціями.
Йшлося, зокрема, про неухильну реалізацію рівності осіб незалежно від їхніх переконань (релігійних чи нерелігійних); відповідність міжнародним стандартам у сфері прав людини; підвищення рівня правової визначеності для всіх суб’єктів релігійного поля.
Особливу увагу було приділено питанням релігійного самовизначення, свободи ідентичності та збереженню світськості держави. Під час експертної дискусії було підкреслено важливість максимальної інклюзивності нового законодавства. Учасники звернули увагу на потребу врахування інтересів децентралізованих та незалежних громад, які не мають жорсткої ієрархічної структури. Такий підхід, на думку експертів, повністю відповідав би принципу світськості держави та європейській практиці, де держава виступає гарантом свободи, а не арбітром у внутрішніх богословських питаннях.
Окрему частину засідання було присвячено судовим справам за позовами ДЕСС щодо припинення діяльності релігійних організацій — Київська митрополія Української православної церкви та Корецький Свято-Троїцький жіночий ставропігійний монастир.
Представники ДЕСС у судах поінформували членів Експертної ради про хід судових засідань. У ході обговорення члени Експертної ради висловили думку, що в діях представників Київської митрополії УПЦ присутні очевидні ознаки зловживання правосуддям, прагнення затягнути розгляд справ і не допустити їх розгляду по суті.
