«Ера повного мракобісся» чи церква повного мракобісся?

Перипетії довкола Десятинної церкви тривають не один рік. Днями чергову заяву зробив голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов (після того, як забив у дзвони голова постійної Комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець). О.Попов назвав будівельні роботи біля Десятинної церкви незаконними і сказав, що в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України його запевнили: цим займеться Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю.

Інакше, як передвиборчою (адже вибори міського голови стають все невідворотнішими) або навіть лукавою цю заяву не назвеш. Якийсь рік із «хвостиком» тому КМДА вирішила відбудувати цей храм і провела конкурс на кращу концепцію його реставрації.

Як відомо, конкурс завершився фактично нічим. Половина складу журі, очолюваного головним архітектором Києва С.Целовальником, відверто лобіювала проект, вигідний УПЦ Московського патріархату. Дійшло до того, що журі не оприлюднило результати першого голосування, бо переміг «неугодний Богові» варіант, а голова журі і дехто з його членів почали одержувати, в стилі представників цієї церкви, анафему й телефонні прокляття на весь рід. За словами архітектора, «ми входимо в еру повного мракобісся».

Ні незавершеність конкурсу, ні протести археологів не завадили «православним будівельникам» в кінці травня 2011 року почати вивантаження вагончиків біля незаконно встановленої шість років тому дерев’яної каплиці. При цьому її настоятель о. Гедеон заявив, що на новозбудований храм УПЦ МП буде виділено 100 мільйонів гривень.

Нещодавно дерев’яну каплицю обклали цеглою. Як повідомив О.Бригинець, вже закінчили прибудовувати приміщення спереду і ззаду, а над центральною частиною надбудований новий металевий каркас, який збільшить розміри купола. В результаті об’єм споруди збільшився вдвічі.

Десятинна церква належить до найбільших святинь українського народу і має велике значення для історії України. Це був перший кам’яний храм давньої Київської держави, споруджений у 988-996 роках князем Володимиром Святославовичем. Саме в цій церкві було поховано князя, який увійшов в історію як Володимир Великий і Володимир Красне Сонечко, його дружину, візантійську принцесу Анну. Сюди було перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги. Тут зберігалися привезені з Корсуня (Херсонеса) князем Володимиром мощі святого Климента – папи Римського, засланого наприкінці I століття нашої ери на територію сучасного Севастополя. Святий Климент став пізніше небесним покровителем Києва. Історики припускають, що Десятинна церква була задумана як храм-пантеон, призначений для зібрання руських святинь.

«Відновити» чи «відбудувати» Десятинну церкву в принципі неможливо, оскільки сьогодні ніхто не може сказати, як точно вона виглядала. Територія Старокиївської гори є заповідною, будувати на збережених фундаментах Десятинної церкви і на території довкола них, які є архітектурно-історичною та археологічною пам’ятками, заборонено. Крім того, цей храм був зведений ще до церковного розколу, тому її спадкоємицями є всі традиційні церкви України.

Але московським батюшкам на це, мабуть, начхати. Найбільш підтримувана на сьогодні державою й особисто Президентом України В.Януковичем церква дочекалась зміни політичної ситуації на свою користь. А її лобіст, з вигляду чи не найінтелігентніший депутат від Партії регіонів, представник Президента Януковича у Верховній Раді Юрій Мірошниченко, 21 вересня минулого року зареєстрував законопроект № 9196 «Про відродження унікального Символу православ’я – церкви Богородиці (Десятинної) в місті Києві». Він на повному серйозі хотів «визнати право православної церкви на поновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану, що існував на момент протиправної експропріації церкви Богородиці (Десятинної), встановивши обов’язок держави в особі Кабінету Міністрів України забезпечити реалізацію зазначених прав», не уточнивши, про яку конкретно церкву йде мова, а також пропонував «створити на території Національного православного комплексу Духовно-просвітницький центр православної культури, передбачивши в його складі навчальний заклад та бібліотеку», незважаючи на те, що, за Конституцією, церква відокремлена від дер­жави.

Цей «заслужений (з рук Януковича) юрист України» стверджував, що хоча на 100% відбудувати храм, яким він був до руйнації 1240 року, не вдасться, проте можливо на 95%. І всі ці зусилля, виявляється, заради об’єднання всіх православних церков у єдину. На сьогоднішній день цей законопроект не включений у порядок денний і знятий з розгляду. Але це не означає, що до нього не повернуться або після зміни назви, або після «косметичного ремонту».

Загалом невипадково, що цей «інтелігентний» речник Партії регіонів запропонував такий розкольницький законопроект. Раніше він відзначився поданням Главі АП С.Льовочкіну як невідкладного іншого розкольницького законопроекту – «Базового закону України «Про мови в Україні». Коли це не було підтримано, в гру вступили інші «артилеристи»: спочатку законопроект № 1015-3 «Про мови в Україні» Єфремова-Симоненка-Гриневецького, відтак – одіозний законопроект Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики». Детальніше про це я писав у статті «Справа Ґеббельса живе і перемагає?» в Інтернет-виданні «Українська правда».

Повертаючись до теми Десятинної церкви, не можна не згадати про роль Міністерства культури України і підпорядкованого йому Національного історичного музею, на території якого вся це відбувається. На підтримку законопроекту Ю.Мірошниченка виступив заступник директора Національного історичного музею Павло Дорошенко. До речі, за даними газети «Україна молода», він є священиком УПЦ МП і проводить служби в каплиці. Цікаво, що на сайті музею такого заступника, як П.Дорошенко, немає, але в приймальні Генерального директора НІМУ мені підтвердили, що він – заступник, і дали номер його мобільного телефону. «А стаціонарний, –запитав я. – Немає в нього стаціонарного». Чи не дивно це?

Раніше О.Бригинець одержав лист у відповідь на свій депутатський запит від «Київенерго» про те, що незаконно встановлена церковна споруда біля підмурків Десятинної церкви живиться електроенергією від Національного музею історії України, а отже, фінансується за рахунок коштів музею: «Фактично, цей лист підтверджує, що керівництво музею заграє з  УПЦ МП та здійснює підтримку незаконно встановленої церковної споруди. Не знаю, з  якої причини музей ділиться електроенергією з  незаконно встановленою спорудою, – зазначив О.Бригинець, – але дуже сподіваюся, що тепер, коли стало відомо про незаконні дії і недоговірні відносини між собою двох інститутів, музею і церкви, ці дії будуть припинені… Впевнений, що музей ризикує не по своїй волі... Впевнений, що така вказівка. Тільки не знаю, чия».

Мабуть, невипадково В.Янукович нагородив 24 серпня ц. р. Генерального директора НІМУ Сергія Чайковського орденом «За заслуги» І ступеня.

Тарас Марусик

«Меморіал», 4 вересня 2012