Фігурант справи Хізб ут-Тахрір Рефат Алімов вийшов на волю після восьми років у російській колонії

Про це повідомляють «Ґрати».

«Насамперед хочу приїхати та побачити рідних та близьких. Дуже сильно скучив за ними, хочу відпочити, пройти лікування, обстеження. А потім улаштуватися на роботу, допомагати. Бо останні вісім років мати сама все тягла. Завдяки нашому народу, який допомагав, поки я був у в’язниці. Тепер треба працювати, допомагати матері та іншим, хто перебуває в такій самій ситуації, у якій був і я», — каже Алімов.

У Ялті на Алімова чекають його рідні — мати Еміне Люманова та сестри.

Люманова згадує, як кілька разів обговорювалося звільнення кримських політв’язнів для обміну з Україною, але обмін так і не відбувся.

«Коли питання порушувалося щодо обміну, прикро було, що не вийшло. Я дуже хочу, щоб усіх, хто залишився ув’язненими, усіх обміняли. Дуже хочеться, щоб кожна сім’я відчула ось цю радість зустрічі. Бажаю всім, щоби дочекалися своїх рідних. Молімося. Усе одно у всіх є якась надія. У мене там ще брат троюрідний в ув’язненні Бекіров Інвер. Йому загалом 18 років дали. Йому вже 60. І здоров’я вже не дуже», — зітхає Люманова.

18 квітня 2016 року працівники ФСБ провели обшуки у будинках кримських татар Арсена Джеппарова та Рефата Алімова у селі Краснокам’янка Алуштинського району. Кримчан затримали за обвинуваченням у причетності до ісламської партії Хізб-ут-Тахрір. У 2003 році Верховний суд РФ визнав організацію терористичною, попри те, що не виявив жодних доказів терористичної діяльності. Після анексії Криму ФСБ почала переслідувати кримських мусульман за обвинуваченням у причетності до партії. Усіх затриманих у справі Хізб-ут-Тахрір кримчан, зокрема Рефата Алімова, російський правозахисний центр «Меморіал» визнає політв’язнями.

Джеппарова та Алімова заарештували, їхню справу об’єднали зі справою затриманих за два місяці до цього Мусліма Алієва, Енвера Бекірова, Еміра-Усеїна Куку та Вадима Сірука. Всіх, крім Алієва, обвинуватили в тому, що вони перебували в осередку Хізб ут-Тахрір частина 2 статті 205.5 Кримінального кодексу РФ, а Алієва — в організації осередку частина 1 статті 205.5 КК РФ. Підставою обвинувачення стали записи прослуховування зустрічей кримчан, на яких вони обговорювали релігійну літературу, ідеологію Хізб ут-Тахрір та політику Росії, України, Туреччини, а також Меджліс кримськотатарського народу. Експертиза слідства стверджувала, що теми розмов та терміни, які використовували кримчани, свідчать про їхню причетність до ісламської партії.

Крім обвинувачень у причетності до терористичної організації всім було висунуто обвинувачення у підготовці до насильницького захоплення влади частина 2 статті 35, частина 1 статті 30 та стаття 278 КК РФ. Хізб ут-Тахрір ставить за мету відродження ісламської держави на історично мусульманських територіях, проте не насильницькими методами, а пропагандою ідей та власним прикладом членів організації. Проте слідство інтерпретувало це як підготовку до захоплення влади.
Усі обвинувачені не коментували обвинувачення у причетності до Хізб-ут-Тахрір, але заперечували будь-яку терористичну діяльність.

На початку грудня 2017 року справу почав слухати Південний окружний військовий суд тоді Північно-Кавказький окружний військовий суду російському Ростові-на-Дону.

Через два роки він ухвалив вирок. Мусліма Алієва суд відправив до колонії на 19 років, Енвера Бекірова — на 18. Вадим Сірук та Емір-Усеїн Куку, якого політв’язнем визнав не лише «Меморіал», а й Amnesty International та Human Rights Watch, отримали по 12 років. Рефата Алімова засудили на вісім років, Арсена Джеппарова — на сім. З іншого боку, кожному призначили рік спостереження після терміну ув’язнення. Це означає, що протягом року після звільнення їм заборонено залишати місце проживання та необхідно постійно відмічатися в наглядових органах.