На Росії відреагували на зустріч Предстоятеля ПЦУ з Папою Римським
Про це повідомляє Голос Америки.
Державне агентство ТАСС написало, що Папа Франциск прийняв главу "розкольницької" Української Церкви, але зробив це в Бібліотеці Апостольського палацу, тобто там, де проходять зустрічі з офіційними делегаціями.
Тим часом телеканал "Царьград ТВ", який належить підсанкційному російському олігарху Констянтину Малофеєву, прокоментував зустріч Папи Франциска з митрополитом Епіфанієм, сказавши, що "понтифік скинув маску миротворця, а Ватикан підтримав знищення канонічного Православ'я в Україні".
Дослідник Ватикану, Павло Смицнюк директор Інституту екуменічних студій УКУ (2019-2022) зазначив, що це була очікувана реакція з огляду на те, що в Москві говорили про Українську Церкву раніше.
"Не виключено, що їхня пропаганда, цілком безглуздо, почне звинувачувати ПЦУ в тому, що вона є уніатським проектом, і католицьким троянським конем для православ’я у східній Європі", – наголошує Смицнюк.
Дослідник зауважив, що зустріч Папи Франциска і митрополита Епіфанія "показує, що не тільки ПЦУ, але й Ватикан все менше звертає увагу на те, що думають у Москві".
За його словами, ця зустріч є важливою для зміцнення авторитету ПЦУ у світі.
"З боку Ватикану чи Католицької Церкви, не існує якоїсь процедури «визнання» інших Церков чи церковних спільнот. Як правило, все починається з неофіційних зустрічей, кореспонденції, згоди взяти участь в спільних заходах тощо. Тому сьогоднішня зустріч дуже важлива", – пояснює Смицнюк.
Він каже, що в минулому Ватикан не проявляв відкритості до спілкування з попередницями ПЦУ, Православними Церквами, які вийшли з підпорядкування Москві, але не були визнані канонічно іншими Православними Церквами.
"Зі створенням ПЦУ ситуація великою мірою змінилася: вона визнається канонічною Константинопольським Патріархатом, з яким у Папи Франциска добрі відносини, і ще кількома автокефальними Церквами. Але оскільки більшість Православних Церков ще не визнали ПЦУ, Ватикан мусить поводитися обережно, щоб не бути втягнутим у внутрішньоправославний конфлікт", – пояснює Смицнюк.
