Гаївки, що пережили панщину, війну і комунізм (ФОТО, ВІДЕО)
Так само, як зараз, біля греко-католицької церкви Воздвиження Всечесного Хреста з давніх-давен відбувалися гаївки. Ця кам'яна церква збудована 1769 року, у радянський період вона була православною. А ось гаївки тут перерви не знали ніколи.
Пані Валентина Боднарчук зі своїм колективом — аматорським ансамблем "Калина" місцевого Народного дому, розпочинають великодні забави своїм виступом.
«У нашому репертуарі, — розповідає вона, — є гаївки, які ми записали від місцевих жителів. Ще мої бабуся і дідусь розповідали, що на Великдень біля церкви завжди збиралися люди поспівати і потанцювати. А скільки загалом цій традиції — важко сказати».
«Але точно дуже багато років», - додає настоятель церкви отець Василь Пасовистий. Зважаючи на таку популярність гаївок (а сходиться майже все село, до півтисячі людей), священик хоче залучити до цього свята навколишні села. І навіть більше - організувати фестиваль гаївок.
«Наша українська ідентичність - це і колядки, і вишиванки, і також гаївки. І хоча традиція великодніх забав бере свій початок ще з дохристиянських часів, великодні гаївки - це вияв радості від того, що Христос воскрес. На наші гаївки приїжджають подивитися люди з інших місцевостей. Але мені би хотілося, аби наше свято стало більш масовим. Бо так напевно історично склалося, що лише в Угриньківцях ця традиція живе так довго і активно.
До вечора дорослі, молодь та діти поринають у великодні забави. Приходять як старенькі парафіяни, які займають місця на лавочках, так і цілі родини. А звучать і всім відомі розважальні гаївки типу "Жучок", так і пісні, в яких оспівується нелегке життя. Наприклад, гаївка "В нашім селі на горбочку стоїть церква на видочку" пригадує нелегкі часи панщини...
Традиційно завершуються гуляння біля церкви грою "Дзвіниця", в якій беруть участь тільки хлопці та чоловіки. Це родзинка гаївок, на яку всі чекають. Чоловіки у два поверхи складають із себе три дзвіниці. Щоби правильно їх вибудувати, є люди, які вже знають, як правильно стати, скласти руки, розміститися.
Три живі дзвіниці тричі обходять церву, співаючи "Христос воскрес". Після третього кола учасники гри виходять так аж на вулицю. Як відомо, свого часу гра "Дзвіниця" була популярною на Західній Україні. А тепер її не так часто побачиш. Але головне, що вона збереглася і передається далі поколінням...
Світлини автора
