Глава УГКЦ висловив співчуття з приводу смерті владики Василя Лостена
«З великим сумом сприйняли ми звістку про те, що по вічну нагороду до Бога відійшов наш дорогий співбрат Василь Лостен», — зазначив Предстоятель у листі Стемфордському єпархові Павлові Хомницькому. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Владика Василь був найстаршим за віком і хіротонією єпископом Синоду єпископів УГКЦ, який, за словами Блаженнішого Святослава, «своєю харизмою, рішучістю та ентузіазмом був для всіх прикладом і Божим благословенням».
Владика Василь, якого Господь Бог наділив довгим віком, провів своє життя в постійній праці та молитві, зберігши ясний розум і тверду волю до останнього подиху. Він був справжнім духовним батьком для священників і мирян, завжди готовим підтримати та потішити своїх ближніх.
«Постать владики Василя Лостена поєднала не тільки тисячоліття і століття, а й континенти, віддалені один від одного тисячами кілометрів. Він народився і прожив своє життя в Америці, але серцем і думками завжди був в Україні, — підкреслив Блаженніший Святослав. — Всі свої зусилля цей єпископ спрямовував на розвиток нашої Церкви, особливо тоді, коли вона, вийшовши з підпілля, потребувала ресурсів для свого відродження».
Окрім цього, Патріарх відзначив величезний внесок владики у будівництво Патріаршого собору Воскресіння Христового, що сьогодні є символом єдності дітей Церкви з усього світу: «Його ім’я вписане золотими літерами в історію цього храму, де на кожній Божественній Літургії підноситься молитва за його жертводавців».
«Завдяки старанням покійного єпископа, тисячі паломників, які відвідують собор Святого Петра в Римі, можуть побачити і молитися до українських святих і рівноапостольних Володимира та Ольги, — додав Блаженніший Святослав. — Усі ці добрі діла новопреставленого архиєрея віддаємо в Божі руки».
«Віримо, що владика Василь вже перебуває в обіймах люблячого Спасителя, для слави якого він жив, і промовляє до нас своє останнє слово: „Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг“ (II Тим. 4, 7), — зазначив Блаженніший Святослав і додав: — У цей час прощання просимо покійного: дорогий владико, ви так любили Україну та свою Церкву — моліться, щоб Господь зберіг нас від заглади і послав мир на наші згорьовані землі».